10 січня 2025 р. Справа № 440/6190/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков) по справі № 440/6190/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправним та скасування розпорядження та постанови в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.04.2024 №117-р "Про усунення порушень ТОВ Полтаваенергозбут";
- п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2024 №776 «Про застосування санкцій до ТОВ "Полтаваенергозбут" за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».
В обґрунтування позову зазначило, що спірна постанова є невмотивованою, оскільки не містить обґрунтувань причин застосування НКРЕКП обраного розміру штрафної санкції по кожному порушенню, а також підстав неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
Вказувало, що регулятором порушено принцип обґрунтованості, недискримінації та пропорційності порушення та покарання, застосовано Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1800, який є недосконалим, допущено помилки при визначенні розміру штрафу.
Також, вважало, що розпорядження НКРЕКП, яким зобов'язано позивача здійснити розрахунки по договорам, є втручанням НКРЕКП в договірні відносини сторін договору та спрямоване на примушування ТОВ "Полтаваенергозбут" змінити законодавчо встановлений порядок розрахунків на ринку електричної енергії, тобто діяти всупереч чинного законодавства, що вказує на свавільне використання НКРЕКП своїх дискреційних повноважень.
Щодо суті виявлених порушень стверджувало, що не порушувало умови Договору від 08.03.2022 №468/0322 у частині здійснення оплати ДП "Гарантований покупець" за придбану електроенергію, оплата за придбану електричну енергію у 2023 році за Договором відбувалась за Актами зарахування зустрічних однорідних вимог та була здійснена в повному обсязі.
Отже, факт порушення ТОВ "Полтаваенергозбут" положень, передбачених підпунктом 13 пункту 2.2 та підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов, відсутній.
Розрахунки між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "Полтаваенергозбут" проводились відповідно до Наказів Міністерства енергетики України №22 від 24.01.2023 (зі змінами), №181 від 29.05.2023, №214 від 10.07.2023, №231 від 28.07.2023, №259 від 30.08.2023, №295 від 04.10.2023 шляхом перерахування коштів, отриманих від ДП "Гарантований покупець", виключно на покриття зобов'язань перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за придбану електричну енергію.
Міністерство енергетики України, видаючи накази про розрахунки на ринку електричної енергії, фактично змінило порядок і строки розрахунків між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "Полтаваенергозбут".
Вказане свідчить про відсутність з боку ТОВ "Полтаваенергозбут" порушень умов договору купівлі-продажу електричної енергії № 65- 150-SD-21-00413 від 24.09.2021 з постачальником універсальних послуг у частині здійснення оплати з ДП "НАЕК "Енергоатом" за придбану електроенергію.
Також позивач зауважував, що здійснення своєчасного розрахунку ТОВ "Полтаваенергозбут" з ПрАТ "НЕК "Укренерго" за послугу з передачі електричної енергії за 2023 рік прямо залежить від виконання іншим учасником ринку покладених спеціальних обов'язків, відповідно до Положення №483, а саме: зобов'язань з оплати ДП "Гарантований покупець" за надану ТОВ "Полтаваенергозбут" послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів у 2023 році.
Заборгованість ДП "Гарантований покупець" за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів перед ТОВ "Полтаваенергозбут" станом на 01.01.2023 складає 859,1 млн. грн., на 01.01.2024: 912,1 млн. грн.
У зв'язку з наявною заборгованістю ДП "Гарантований покупець" перед ТОВ "Полтаваенергозбут" по договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг №2307/02/21 від 15.09.2021, останнім подано позовну заяву до Господарського суду міста Києва про стягнення з ДП "Гарантований покупець" заборгованості, рішення за яким у справі № 910/13208/23 не набрало законної сили та не виконано в добровільному порядку.
Відповідно, здійснення позивачем розрахунків з "НЕК "Укренерго" за законом об'єктивно залежить від надходження оплат від ДП "Гарантований покупець".
Звертало увагу, що неодноразово зверталося до Міністерства енергетики України, КМУ, Комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства та НКРЕКП з пропозицією розробити та погодити алгоритм проведення заліку взаємної заборгованості між учасниками ПСО: ДП "Гарантований покупець", НЕК "Укренерго" та ДП НАЕК "Енергоатом", який дав би можливість здійснити погашення існуючих взаємних боргів між даними учасниками.
Водночас, наявність вказаних факторів, що зумовили виникнення обставин, які кваліфіковані НКРЕКП як порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу і про які зазначалося Позивачем у поясненнях (запереченнях) не враховані Регулятором.
Щодо не забезпечення ТОВ "Полтаваенергозбут" повної оплати вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за "зеленим" тарифом у липні - грудні 2023 році вказувало, що своєчасність виплат напряму залежить від своєчасного прийняття рішень НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг ТОВ "Полтаваенергозбут" та здійснення відповідних виплат НЕК "Укренерго", згідно умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
За твердженням позивача, несвоєчасна оплата вартості електричної енергії, купленої за "зеленим тарифом", та заборгованість за період липень - грудень 2023 р. виникла через несвоєчасне прийняття рішень НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг ТОВ "Полтаваенергозбут" та здійснення відповідних виплат НЕК "Укренерго", згідно умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за вказані періоди.
Враховуючи наведені обставини, вважало спірні розпорядження та п. 2 постанови протиправними та просило суд їх скасувати
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджено докази у справі, не надано належної оцінки доводам ТОВ "Полтаваенергозбут", викладеним у позовній заяві, не застосовано правові висновки Верховного Суду при вирішенні справи.
Так, щодо здійснення ТОВ «Полтаваенергозбут» розрахунків з ПрАТ «НЕК «Укренерго» за послуги з передачі електричної енергії за 2023 рік, зазначає, що здійснення таких розрахунків прямо залежить від виконання іншим учасником ринку покладених спеціальних обов'язків, а саме: зобов'язань з оплати ДП «Гарантований Покупець» за надану позивачем послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів у 2023 р.
Разом з тим, тривалий час ДП «Гарантований покупець» не виконує свої фінансові зобов'язання по Договору перед ТОВ «Полтаваенергозбут», вирішення зазначеного питання в судовому порядку також не призвело до сплати відповідних коштів. Відповідно, позивач не має можливості провести розрахунки з ПрАТ «НЕК «Укренерго».
При цьому, зауважує, що вживало всі можливі від нього заходи щодо врегулювання питання про погашення заборгованості за послугу з передачі електричної енергії, зокрема, шляхом звернення до Міністерства енергетики України, КМУ, Комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства та НКРЕКП з пропозицією розробити та погодити алгоритм проведення заліку взаємної заборгованості, зокрема, між ДП "Гарантований покупець", НЕК "Укренерго", який дав би можливість здійснити погашення існуючих взаємних боргів між даними учасниками.
Отже, на думку апелянта, ним не допущено порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу в цій частині.
Щодо здійснення позивачем розрахунків за придбану електричну енергію, яка вироблена приватними домогосподарствами у 2023 році вказує, що між ним та НЕК «Укренерго» укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 20.08.2019 №0238- 09021.
Відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною» своєчасність виплат, які здійснюються ТОВ «Полтаваенергозбут» напряму залежить від здійснення відповідних виплат НЕК «Укренерго» на покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника універсальних послуг.
Зауважує, що НЕК «Укренерго» своєчасно не підписувало акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за липень - грудень 2023 р. за відсутності поважних підстав для їх не підписання у строк, встановлений Договором, що не враховано судом першої інстанції.
Вказане призвело до не здійснення відповідних виплат НЕК «Укренерго» на покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника універсальних послуг, відповідно до затверджених Регулятором розмірів вартості послуги, тобто не з вини ТОВ «Полтаваенергозбут», як наслідок, позивач не мав можливості своєчасно оплатити вартість електричної енергії купленої за «зеленим тарифом», що призвело до заборгованості за період липень - грудень 2023 р.
Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення відповідачем принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій під час визначення розміру штрафних санкцій.
Зауважує, що після накладення штрафу на ТОВ «Полтаваенергозбут» НКРЕКП внесено зміни до Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1800, якими визнано, що невиконання іншими сторонами своїх зобов'язань перед ліцензіатом, що мало місце в спірному випадку та підтверджується доказами, штраф підлягає 100 % зменшенню.
В свою чергу, спірним розпорядженням зобов'язано позивача здійснити розрахунки по договорам, тобто спрямовано на примушування ТОВ «Полтаваенергозбут» діяти всупереч чинного законодавства щодо порядку здійснення розрахунків, що вказує на свавільне використання НКРЕКП своїх дискреційних повноважень.
Судом першої інстанції не досліджено доводи позивача щодо порушення Регулятором принципу недискримінації та пропорційності порушення, які мають стримуючий вплив також з тих підстав, що Регулятор за наявності вище вказаних факторів при визначенні санкцій застосував штраф, з врахуванням обтяжуючих обставин, які були відсутні.
Також, зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки відсутності у спірній постанові обґрунтувань розміру штрафної санкції по кожному порушенню, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
Просить врахувати правові висновки Верховного Суду у справах № 200/3265/21-а, № 440/12985/21, № 420/1369/22 при вирішенні справи.
Звертає увагу, що суд першої інстанції належним чином не перевірив і здійснені Регулятором розрахунки розміру штрафу, які, на думку апелянта, є помилковими.
Крім того, вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як така підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження та не вирішено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С. на підставі повторних автоматизованих розподілів судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Мельнікова Л.В., Бегунц А.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2024 рік, затвердженого постановами НКРЕКП від 22.11.2023 №2202 та від 12.03.2024 №527 "Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "Полтаваенергозбут" відповідно до посвідчення на проведення планової перевірки від 20.02.2024 № 98 здійснено планову перевірку дотримання ТОВ "Полтаваенергозбут" вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 (далі - Ліцензійні умови) за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, за результатами якої складено Акт планової перевірки від 26.03.2024 № 145 (т. 1 а.с. 103-214).
Актом встановлено, зокрема, порушення ТОВ "Полтаваенергозбут":
- пп. 13 п. 2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
- пп. 29 п. 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
- пп. 10 п. 2.3 Ліцензійних умов щодо обов'язку купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, відповідно до правил роздрібного ринку.
02.04.2024 та 11.04.2024 позивач надав НКРЕКП пояснення та зауваження до акту перевірки №145 відповідно, в яких не погодився з висновками акту перевірки.
18.04.2024 ТОВ "Полтаваенергозбут" надало відповідачу письмові заперечення щодо проектів постанови «Про застосування санкцій до ТОВ "Полтаваенергозбут" за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження «Про усунення порушень ТОВ "Полтаваенергозбут»
23.04.2024 НКРЕКП прийняла розпорядження № 117-р, яким зобов'язала позивача усунути порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме:
пп.13 п. 2.2 у частині виконання умов укладених договорів, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії;
пп. 29 п. 2.2 у частині сплати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
пп. 10 п. 2.3 (у редакції, що діяла до 16.01.2024) у частині купівлі електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, відповідно до правил роздрібного ринку,
для чого у строк до 01.07.2024 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області, з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів, про: безумовне виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.02.2019 №0238-02024, укладеного з НЕК "Укренерго", шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі станом на 31.12.2023; розрахунки у повному обсязі за придбану електричну енергію, яка вироблена приватними домогосподарствами у 2023 році (т. 1 а.с. 35).
Цього ж дня, відповідач прийняв постанову № 776, пунктом 2 якої наклав на ТОВ "Полтаваенергозбут" штраф в розмірі 280 619,00 грн за порушення підпунктів 13, 29 п. 2.2 та пп. 10 п. 2.3 (у редакції, що діяла до 16.01. 2024) Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу (т. 1 а.с. 36-38).
Не погодившись з розпорядженням та п. 2 постанови відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні розпорядження та постанова в оскаржуваній частині прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією України та чинним законодавством.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540 (далі - Закон №1540) .
Відповідно до ст. 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 Закону № 1540 встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Згідно із ст. 3 Закону № 1540 регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 19 Закону № 1540 передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
- вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
- фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
- приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;
- накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;
- за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону №1540-VIII планові перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.
План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п'ять днів до початку відповідного планового періоду.
Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.
Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до семи робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону №1540-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
За вимогами ч. 1 ст. 22 Закону №1540-VIII суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Постановою від 27.12.2017 №1469 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (далі - Ліцензійні умови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктами 13, 29 п. 2.2. Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:
укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії.
Підпунктом 10 п. 2.3 Ліцензійних умов встановлено, що постачальники універсальної послуги мають також дотримуватися таких організаційних вимог: купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, відповідно до правил роздрібного ринку.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Згідно ч. 4 ст. 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".
Нормативно-правовим актом, що регулює питання постачання електричної енергії, є зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, а також за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пунктом «в» частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено застосування регулятором штрафу від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
Частиною 5 ст. 77 Закону № 2019-VIII унормовано, що при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.
З аналізу наведених норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення, зокрема, планових перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави. При цьому основною формою роботи НКРЕКП як колегіального органу є засідання регулятора.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18.
Судом встановлено, що за наслідками проведеної планової перевірки ТОВ "Полтаваенергозбут", відповідачем встановлено порушення підприємством, зокрема:
пп. 13 п. 2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
пп. 29 п. 2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
пп. 10 п. 2.3 Ліцензійних умов щодо обов'язку купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, відповідно до правил роздрібного ринку.
Так, в ході перевірки НКРЕКП встановила, в тому числі, наступне:
- у 2023 році ТОВ "Полтаваенергозбут" отримало послугу з передачі електричної енергії по Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.02.2019 №0238-02024 на загальну суму 1 034 479 444,56 грн (з ПДВ). Протягом 2023 року було сплачено за послугу з передачі електричної енергії на суму 487 992 411,01 грн (з ПДВ), з них 252 085 243,82 грн (з ПДВ) зараховано як сплату заборгованості 2022 року та 235 907 167,19 грн (з ПДВ) як оплата послуги з передачі електричної енергії 2023 року. Таким чином, станом на 31.12.2023 у ТОВ "Полтаваенергозбут" мається перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованість за послугу з передачі електричної енергії у 2023 році у розмірі 798 572 277,37 грн (з ПДВ), чим порушено підпункти 13, 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії (порушення № 3);
- оплата послуги передачі електричної енергії згідно договору електропостачальника про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.11.2020 №0238-02024/ПРР за січень-березень 2023 року фактично здійснена ТОВ "Полтаваенергозбут" у травні 2023 року, чим порушено підпункти 13, 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії (порушення № 4);
- ТОВ "Полтаваенергозбут" не забезпечило повну оплату вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за "зеленим" тарифом у 2023 році, наявна заборгованості станом на 27.02.2024 в сумі 99 872 853,94 грн (порушення № 5).
Щодо порушення позивачем підпунктів 13, 29 п. 2.2 Ліцензійних умов в частині несплати ПрАТ "НЕК "Укренерго" коштів за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 798 572 277,37 грн та несвоєчасної оплати послуг з передачі електричної енергії за січень-березень 2023 року.
Відповідно до пп. 2, 7 п. 2 ст. 57 Закону № 2019-VIII електропостачальник зобов'язаний укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів, а також сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії.
Згідно із главою 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.
Послуги з передачі електричної енергії надаються ОСП на підставі договору між ним та, зокрема, електропостачальником.
Договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
Судом встановлено, що між ТОВ «Полтаваенергозбут» та оператором системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" укладений договір від 15.02.2019 № 0238-02024, предметом якого є надання з боку оператору системи передачі послуги з передачі електричної енергії.
Пунктом 5.2 Договору (у редакції додаткової угоди від 21.09.2021) визначено, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:
1. платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2. платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3. платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4. платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5. платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно п. 5.5 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 5.7 Договору у разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача. Ураховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5.2 цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Підпунктом 3 пункту 8.3 Договору визначено, що користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
У 2023 році ТОВ "Полтаваенергозбут" отримало послугу з передачі електричної енергії по Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.02.2019 №0238-02024 на загальну суму 1 034 479 444,56 грн (з ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії.
Протягом 2023 р. позивачем сплачено за послугу з передачі електричної енергії на суму 487 992 411,01 грн (з ПДВ), про що свідчать платіжні інструкції з них 252 085 243,82 грн (з ПДВ) зараховано як сплату заборгованості за 2022 р. та 235 907 167,19 грн (з ПДВ) як оплата послуги з передачі електричної енергії за 2023 р.
Таким чином, станом на 31.12.2023 у ТОВ "Полтаваенергозбут" мається перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованість за послугу з передачі електричної енергії у 2023 році у розмірі 798 572 277,37 грн (з ПДВ).
Крім того, 01.11.2020 ПрАТ "НЕК "Укренерго" склало договір електропостачальника № 0238-02024/ПРР, до якого приєдналось ТОВ "Полтаваенергозбут", за умовами якого ОСП надає послуги з передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.
Договір електропостачальника про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги ОСП (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 5 Додатку 2 "Порядок розрахунків" до Договору постачальник здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуг ОСП таким чином: 1/5 від планової вартості Послуг, визначеної згідно з пунктом 3 цього Додатку. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, що визначається згідно з пунктом 3 цього Додатку, у кожен з наступних періодів:
1-й платіж до 17.00 другого робочого дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуг, визначеної згідно з пунктом 3 цього Додатку. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, що визначається згідно з пунктом 3 цього Додатку, у кожен з наступних періодів:
2-й платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3-й платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4-й платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5-й платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати за вказаними періодами повинен бути не меншим планової вартості Послуги, яка визначена згідно з пунктом 3 цього Додатку, на 5 днів наперед.
Відповідно до п. 7 Додатку 2 "Порядок розрахунків" до Договору постачальник здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг наданих послуг, протягом 3 робочих днів з дати отримання акта приймання передачі послуги, який є Додатком 3 до цього Договору та формується ОСП і надається постачальнику протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.
Акт приймання-передачі послуги може бути наданий за допомогою системи електронного документообігу між Сторонами з накладанням кваліфікованого електронного підпису та/або у паперовому вигляді за підписом відповідної Сторони.
Оплата Послуг здійснюється на підставі рахунків, що складаються безпосередньо ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з накладенням КЕП ОСП, у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 9 Додатку 2 "Порядок розрахунків" до Договору у разі, якщо фактичний обсяг оплати Постачальником послуг перевищує суму, зазначену в Акті прийому-передачі послуги ОСП (за заявою Постачальника) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Постачальнику надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви від Постачальника, ураховує їх як оплату Послуг останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5 цього Додатка. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Постачальника.
За наслідками перевірки документів, наданих позивачем на перевірку, зокрема, актів приймання - передачі послуг з передачі електричної енергії, платіжних інструкцій, відповідач встановив, що оплата за послуги передачі електричної енергії згідно Договору від 01.11.2020 №0238-02024/ПРР за січень-березень 2023 р. фактично здійснена Ліцензіатом у травні 2023 року, що не відповідає умовам Договору та є порушенням підпунктів 13, 29 п. 2.2 Ліцензійних умов.
Позивач ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не заперечує наявність заборгованості перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" за послугу з передачі електричної енергії у 2023 році та несвоєчасну сплату за надані послуги за січень-березень 2023 р.
Водночас апелянт зазначає, що неможливість своєчасно провести відповідні виплати виникла внаслідок невиконання зобов'язань іншим учасником ринку електричної енергії, а саме ДП «Гарантований покупець».
Так, заборгованість ДП «Гарантований покупець» за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів перед ТОВ «Полтаваенергозбут» станом на 01.01.2023 складає 859,1 млн. грн., на 01.02.2023: 754,4 млн. грн., на 01.03.2023: 840,4 млн. грн., на 01.04.2023: 1026,2 млн. грн., на 01.05.2023: 1295,2 млн. грн., на 01.06.2023: 1138,1 млн. грн., на 01.07.2023: 1060,4 млн. грн., на 01.08.2023: 1091,0 млн. грн., на 01.09.2023: 997,7 млн. грн., на 01.10.2023: 934,7 млн. грн., на 01.11.2023: 867,9 млн. грн., на 01.12.2023: 932,5 млн. грн., на 01.01.2024: 912,1 млн. грн.
У зв'язку із наявною заборгованістю ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Полтаваенергозбут», позивач вживав дії щодо отримання коштів, зокрема звертався до Господарського суду міста Києва про стягнення з останнього заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 у справі № 910/13208/23 з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість: 865 057 401,00 грн - за надані послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за період травень-серпень 2023 року; 5 693 514,30 грн.- інфляційних нарахувань (втрат) за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за надані послуги; 21 055 278,82 грн. - 3 % річних за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за надані послуги.
Водночас, ДП «Гарантований покупець» не виконано судове рішення в добровільному порядку та не сплачено кошти за надані позивачем послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів у 2023 році.
В свою чергу, як вказує скаржник, своєчасність розрахунків ТОВ «Полтаваенергозбут» з ПрАТ «НЕК «Укренерго» прямо залежить від виконання обов'язків ДП «Гарантований Покупець» щодо оплати за послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що невиконання обов'язків ДП "Гарантований покупець" перед ТОВ «Полтаваенергозбут» відноситься до комерційних ризиків позивача.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, у випадку накладення штрафних санкцій на ТОВ "Полтаваенергозбут" з вини ДП "Гарантований покупець", позивач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з позовом до учасника ринку з постачання електричної енергії про відшкодування шкоди, завданої затримкою розрахунків.
Натомість, невиконання ДП "Гарантований покупець" своїх зобов'язань перед ТОВ "Полтаваенергозбут" не може слугувати виключною та беззаперечною підставою для невиконання позивачем зобов'язань перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» та не спростовує в діях останнього порушень підпунктів 13 та 29 п. 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.
Доводи ТОВ "Полтаваенергозбут"щодо вжиття ним дій для зміни взаєморозрахунків між учасниками ринку постачання електроенергії, зокрема, шляхом направлення листів до КМУ, НКРЕКП, Комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства з пропозицією розробити та погодити алгоритм проведення заліку взаємної заборгованості між такими учасниками колегія суддів вважає такими, що не звільняють позивача від дотримання Ліцензійних умов.
Щодо не забезпечення ТОВ "Полтаваенергозбут" повної оплати вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за "зеленим" тарифом у 2023 році.
Сторонами по справі визнається, що ТОВ "Полтаваенергозбут" купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт (50 кВт після внесення змін в Закон України "Про ринок електричної енергії") за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, відповідно до правил роздрібного ринку.
Відповідно до п. 3.3.4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила № 312), ТОВ "Полтаваенергозбут", як постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії відповідно до Договору від 20.08.2019 №0238-09021 із ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Взаємовідносини між ТОВ "Полтаваенергозбут" та споживачами регулюються укладеними договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги.
Відповідно до п. 11.3.20 глави 11 розділу ХІ Правил № 312 (у редакції, чинній з 05.10.2022 до 07.10.2023) розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць.
Постачальник універсальних послуг щомісячно до 7 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим, формує Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії на основі даних, отриманих від оператора системи, та Акт купівлі-продажу електричної енергії (за необхідності) та надає їх побутовому споживачу, у тому числі в електронному вигляді, для підписання. Якщо побутовий споживач до 10 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим, не повернув або не надав до них свої зауваження, такий Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та Акт купівлі-продажу електричної енергії вважаються погодженими.
Розрахунок за придбану електричну енергію постачальник універсальних послуг здійснює не пізніше 15 днів після закінчення розрахункового періоду на основі Звіту про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та Акта купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно до п. 4.1 Договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як вбачається з акту перевірки, в 2023 році обсяг закупівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом становив 28 577 099,00 кВт/год на суму 188 871 438,29 грн, позивачем фактично проведено розрахунки на суму 86 887 477,02 грн, заборгованість станом на 31.12.2023 становила 101 983 961,27 грн.
ТОВ "Полтаваенергозбут" здійснило платежі за грудень 2023 року у сумі 2 177 107,33 грн, що підтверджується банківською випискою за 26.02.2024. З урахуванням наведеного, заборгованість за придбану електричну енергію, вироблену приватними домогосподарствами станом на 27.02.2024 склала 99 872 853,94 грн.
Таким чином, ТОВ "Полтаваенергозбут" не забезпечило повну оплату вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за "зеленим" тарифом у 2023 році.
Апелянт як в суді першої, так і апеляційної інстанції вказує, що несвоєчасна оплата вартості електричної енергії, купленої ПУП за "зеленим" тарифом у 2023 році обумовлена безпідставним поверненням ПрАТ «НЕК «Укренерго» актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за липень - грудень 2023 року, як наслідок, відсутністю відповідних постанов НКРЕКП, якими затверджуються розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та виплат НЕК "Укренерго" на покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника універсальних послуг, відповідно до затверджених Регулятором розмірів вартості послуги.
Судом першої інстанції надано оцінку вищенаведеним доводам позивача, враховано повернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» частини актів приймання-передачі наданих послуг позивачу, що призвело до несвоєчасних виплат оператора системи передачі на покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника універсальних послуг.
Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції ПрАТ «НЕК «Укренерго» повертало такі акти з огляду на наявність у них певних недоліків, зокрема, через відсутність ідентифікатора споживача у постачальника; не співпадіння ідентифікатора споживача у постачальника; відсутність інформації про обсяги виробленої та обсяги споживання електричної енергії в Датахаб; розбіжність значень встановленої потужності, що відображено в погодинних обсягах виробництва електричної енергії, наданих на запит НЕК "Укренерго" та зазначених в Датахаб; перевищення обсягів виробленої електроенергії розрахованим обсягам тощо.
Доводи апелянта про безпідставне повернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» актів з підстав не врахування некоректної роботи платформи Датахаб та технічних помилок, що не залежать від позивача колегія суддів відхиляє, оскільки жодних доказів в підтвердження некоректної роботи відповідної платформи матеріали справи не містять та позивачем не надано.
Щодо тверджень позивача про безпідставну вимогу ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначити у актах приймання-передачі наданих послуг за липень, серпень, вересень 2023 р. погодинних обсягів, що не передбачено законодавством, діючим на момент виникнення спірних правовідносин, як наслідок, повернення таких актів без належних обґрунтувань колегія суддів зазначає, що вказане не було єдиною підставою для повернення цих актів.
Спірні акти приймання-передачі наданих послуг за липень, серпень, вересень 2023 р. повернуті, зокрема, у зв'язку з не співпадінням ідентифікатора споживача у постачальника та ОСП, відсутністю у них значень генеруючої потужності, розбіжності значень встановленої потужності.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції щодо повернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» актів з урахуванням обґрунтованих зауважень.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведення відповідачем належними доказами порушення позивачем пп. 29 п. 2.2 та пп. 10 п. 2.3 Ліцензійних умов, як наслідок, розпорядження, яким зобов'язано ТОВ "Полтаваенергозбут" усунути виявлені порушення прийнято НКРЕКП правомірно.
Щодо доводів апелянта про необґрунтованість НКРЕКП розміру штрафних санкцій.
Як вже зазначалось, частиною 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII визначено, що за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, а також за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пунктом «в» частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено застосування регулятором штрафу від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, затверджено порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП (далі - Порядок № 1800, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.6 Порядку №1800 визначено, що при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов відповідно до розділу II цього Порядку та при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу III цього Порядку НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності.
Верховний суд у постанові від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 виклав правовий висновок, відповідно до якого якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП.
В відзиві на позов відповідач зазначав, що під час визначення розміру штрафних санкцій ним враховані пояснення ТОВ «Полтаваенергозбут» та з урахуванням Порядку № 1800 проведено розрахунок та накладено на підприємство штраф у розмірі 280 619,00 грн.
До спірної постанови та розпорядження додані обґрунтування щодо розрахунку штрафних санкцій по кожному порушенню як додаток до проекту спірної постанови та безпосередньо розрахунок штрафних санкцій (т. 1 а.с. 73-81, 225).
Згідно розрахунку, НКРЕКП, застосував до позивача санкції у вигляді штрафу у розмірі 280 619,00 грн, з них:
118 813,00 грн за виявлені порушення підпунктів 13, 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії. При цьому, відповідачем враховано коефіцієнт завданої шкоди, який склав 1,3; коефіцієнт коригування розміру штрафу на тривалість порушення, який склав 1,34; коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих обставин 0,40;
161 806,00 грн за виявлені порушення підпункту 29 пункту 2.2, підпункту 10 пункту 2.3 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії. При цьому, відповідачем враховано коефіцієнт завданої шкоди, який склав 1,08; коефіцієнт коригування розміру штрафу на тривалість порушення, який склав 1,22; коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих обставин 0,40.
Виходячи із встановлених у справі обставин, колегія суддів вказує, що визначення розміру штрафу є дискреційними повноваженнями відповідача в межах передбаченої санкції. В свою чергу, відповідачем приведено сукупність чинників (серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, обтяжуючі обставини), які взято до уваги у даній справі при вирішенні питання про розмір застосованого штрафу.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 200/3265/21-а, № 440/12985/21, № 420/1369/22 колегія суддів відхиляє, оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними справі, що розглядається.
У справах, розглянутих Верховним Судом, Регулятором накладено штрафні санкції на підприємства в межах максимального розміру без наведення обґрунтувань неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, не врахування серйозності і тривалості правопорушення, наслідків для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
В свою чергу, у справі, що розглядається відповідачем вищенаведені обставини взято до уваги та визначено розмір штрафу наближений до мінімального (близько 17 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Посилання апелянта на недосконалість Порядку № 1800 з огляду на внесення до нього змін після притягнення позивача до відповідальності за порушення Ліцензійних умов, зокрема, в частині зменшення штрафу у випадку невиконання іншими сторонами своїх зобов'язань перед ліцензіатом колегія суддів оцінює критично, оскільки розрахунок розміру штрафу під час прийняття оскаржуваної Постанови здійснювався відповідачем на підставі Порядку № 1800, в редакції, що діяла на момент прийняття такого рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення Регулятором принципу недискримінації та пропорційності порушення колегія суддів вважає помилковими, оскільки застосований оскаржуваною постановою розмір штрафних санкцій (280 619,00 грн) не є максимально визначеним пп. 4 ч. 4 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (1 700 000,00 грн) і визначений з урахуванням сукупності чинників (серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пояснень підприємства, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин).
Щодо доводів скаржника про невірне визначення балів за порушення № 3, за якими обраховується розмір штрафу.
Пунктом 2.2.9. Порядку № 1800 передбачено, що за критерієм «предмет порушення» визначаються такі види порушень:
1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності: порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали); порушення щодо подання звітності, вид, порядок, строки та форма подання якої визначені нормативно-правовими актами НКРЕКП та відповідними ліцензійними умовами (2 бали); порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали); порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали); інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);
2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);
3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);
4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);
5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);
6) порушення щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);
7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);
8) порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/третіми сторонами (3 бали);
9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);
10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов'язків (1 бал);
11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).
Зазначеним пунктом також передбачено, що у разі, якщо оцінюване порушення одночасно підпадає під декілька видів порушень та неможливо визначити вид, що має найбільш тісний зв'язок із порушенням, для цілей оцінки серйозності та характеру буде застосовуватись вид порушення із найбільшою кількістю балів (з тих видів, що підлягають застосуванню до оцінюваного порушення).
Як зазначив відповідач, порушення № 3 одночасно підпадає під критерій «предмет порушення» як порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали) так і порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали).
З урахуванням наведеного Регулятором правомірно визначено критерій із найбільшою кількістю балів.
Доводи апелянта про невірне коригування відповідачем штрафу через невірне встановлення тривалості порушення № 6 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем враховано термін порушення у 224 дні, що є належним, як наслідок, ним вірно розраховано суму штрафних санкцій.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що прийняті НКРЕКП у відношенні спірні розпорядження та п. 2 постанови відповідають вимогам чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні.
Щодо доводів скаржника про порушення вимог процесуального закону, а саме розгляд справи за правилами спрощеного, а не загального позовного провадження, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 12 КАС України встановлено які саме справи розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються та цей перелік є тотожнім ч.4 ст.257 КАС України, з урахування також доповнених пунктів 5 та 6 до ч.4 ст.12 КАС України: 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; .
З цими положеннями співвідносяться (частково) норми ч. 1 ст. 263 КАС України, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ( щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).
Згідно з ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів позивача колегія суддів дійшла таких висновків:
- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);
- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
- скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої пунктом 2 частини другої статті 353 КАС, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження.
Відповідні правові висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 640/23359/20.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні ч. 6 ст. 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї "категорії" не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як уважає апелянт, немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України).
Доводи скаржника про не вирішення судом першої інстанції клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначене клопотання вирішено судом, до матеріалів справи долучені докази надані позивачем та спір вирішений з їх урахуванням.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 440/6190/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц