про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/48/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кіцманської міської ради від 30 липня 2021 року №280/7;
- прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суддя дійшла висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Предметом спору у даній справі є оскарження рішення рішення Кіцманської міської ради від 30 липня 2021 року №280/7 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 ».
З матеріалів доданих до позову видно, що оскаржуване рішення прийнято 30.07.2021 року, натомість до суду позовна заява подана 07.01.2025 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, що визначений ст. 122 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У доданій до позову заяві позивач просить строк звернення до суду поновити, посилаючись на те, що такий пропущено з об'єктивний причин, що не залежали від позивача. Вказує на те, що оскаржуване рішення не було вручено їй належним чином, що позбавило її можливості ознайомитись з його змістом.
Суддя, проаналізувавши доводи заяви, вважає їх необґрунтованими, а причини пропуску строку звернення до суду, зазначені у заяві, не визнає поважними, з огляду на наступне.
Так, частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (у чинні редакції) визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічні за змістом положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України були викладені у редакції, чинній на час прийняття рішення Кіцманською міською радою від 30 липня 2021 року №280/7.
Відтак, позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав зі спливом місячного терміну з дня подання до Кіцманської міської ради заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, з доданих самою ж ОСОБА_1 документів до позову вбачається, що після прийняття оскаржуваного рішення між нею та міською радою здійснювалась активна переписка щодо інших питань із землеустрою.
Суддя наголошує, що доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду без об'єктивних причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суддя дійшла висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку для звернення до суду. Зазначені у заяві причини пропуску строку на звернення до суду суддя не вважає поважними, а тому надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.
Необхідно зазначити, що позивачем не надано суду будь-яких інших доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій у відповідності до вимог КАС України.
Також, суддя наголошує, що усі правовідносини, які складаються під час здійснення адміністративного судочинства регламентовані в першу чергу Кодексом адміністративного судочинства України, питання строків звернення до суду не є виключенням.
Натомість, у поданому позові питання щодо дотримання строку обґрунтоване з посиланнями на положення Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.160 та 161 КАС України.
Оскільки зазначені в поданій заяві причини пропуску строку на звернення до суду суддя не вважає поважними, відтак надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Оскільки, подана заява про поновлення строку звернення до суду не містить аргументованих пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачу звернутись до суду у визначений законодавством строк - суддя вважає за необхідне залишити позов без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом із доказами поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір