10 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/2708/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.06.2024р. №262140009290 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту настання пенсійного віку, а саме з 08.11.2022р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2023р. про призначення пенсії за віком із зарахуванням до стажу позивача період роботи з 21.07.1980р. по 12.10.1981р., та з 16.01.1984р. по 31.12.1991р. в районах Крайньої Півночі, який підлягає зарахуванню у пільговому обчисленні (в полуторному розмірі").
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, 24.01.2023 року Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки позивач не набув необхідного страхового стажу, а саме 29 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви позивачу повідомлено, що період його роботи в районах Крайньої Півночі за період з 21.07.1980 року по 12.10.1981 року та з 16.01.1984 року по 16.01.1992 року не буде рахуватись в кратності.
Натомість, позивач наполягає на тому, що робота в районах Крайньої Півночі у зазначений термін до 01 січня 1991 року надає пільгове право на зарахування 1 року роботи за 1 рік 6 місяців роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 17.01.2023 про призначення пенсії, 06.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №262140009290 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж. Відповідно до записів трудової книжки заявник з 21.07.1980 по 12.10.1981 та з 16.01.1984 по 16.01.1992 працював на Північно-Курильській базі сейнерного флоту. Оскільки не надано трудових договорів, а в трудовій книжці відсутня інформація про користування пільгами, передбаченими переліченими вище нормативно-правовими актами, підстави для пільгового обчислення страхового стажу з 21.07.1980 по 12.10.1981 та з 16.01.1984 по 31.12.1990 відсутні. Відтак, при прийнятті рішення за заявою від 17.01.2023 зазначені періоди роботи враховано календарно.
Відповідач повідомив, що при опрацюванні наданих позивачем документів страховий стаж становить 28 роки 9 місяців 24 дні. За доданими документами з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №600/2772/23-а до страхового стажу зараховано всі періоди. Заявник працює. Згідно наданих документів позивач матиме право на призначення пенсії у 63 роки або у разі набуття 29 років страхового стажу.
Таким чином, на переконання відповідач, в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач 17.01.2023 року звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 про призначення пенсії була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду заяви позивача 06.06.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення №262140009290 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки позивач не набув необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що за результатними розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди та визначено, що страховий стаж позивача становить 28 років 9 місяців 24 дні. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №600/2772/23-а зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.01.2023 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до стажу роботи позивача періоду роботи з 01.01.1992 по 15.01.1995, районах Крайньої Півночі, який підлягає зарахуванню у пільговому обчисленні (в полуторному розмірі). За доданими документами з урахуванням висновків суду до страхового стажу зараховано всі періоди. Згідно наданих документів заявник матиме право на призначення пенсії у 63 роки або у разі набуття 29 років страхового стажу.
Судом також встановлено, що згідно розрахунку стажу, доданого до рішення, до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 21.07.1980 по 12.10.1981 та з 16.01.1984 по 31.12.1990 в районі Крайньої Півночі в одинарному розмірі (календарно).
Позивач не погоджується з відмовою відповідача, що стало передумовою звернення до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п.7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.
Суд наголошує, що спору з приводу того, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає. Більше того, всі спірні періоди роботи з 21.07.1980 по 12.10.1981 та з 16.01.1984 по 31.12.1990 в районі Крайньої Півночі зараховано до страхового стажу позивача в одинарному розмірі (календарно).
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до п. 1, 2 Розділу 1 Інструкції №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою № 148.
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Як вбачається з матеріалів справи, у періоди з 21.07.1980 по 12.10.1981 та з 16.01.1984 по 31.12.1990 позивач працював в районі Крайньої Півночі, що підтверджується записами у його трудових книжках, а також уточнюючими довідками підприємств.
Крім того, у п.2 Розділу 1 Інструкції №530/П-28 чітко вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №341/1327/17, яку суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує до спірних правовідносин.
Таким чином, наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування позивачу вищезазначених періодів роботи до стажу для отримання пенсії із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців.
Зважаючи на наведені висновки, суд вважає, що рішення відповідача, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу внаслідок не зарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу у пільговому обчисленні є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо способу поновлення порушеного права на підставі приписів ст.245 КАС України, суд вважає, що необхідно зобов'язати пенсійний орган зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та повторно розглянути подану ним заяву.
Щодо належного підрозділу Пенсійного фонду, якому належить зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача, то суд зазначає, що аналіз пункту 4.2 розділу IV Порядку у подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, свідчить про те, що рішення про призначення пенсії приймає той орган, що визначений за принципом екстериторіальності. Тобто всі дії щодо призначення пенсії вчиняє саме даний територіальний підрозділ Пенсійного фонду України. Натомість на територіальний підрозділ Пенсійного фонду України за місцем реєстрації (проживання) особи, після прийняття рішення про призначення пенсії та отримання електронної пенсійна справи через засобами програмного забезпечення, покладається обов'язок лише здійснення виплати пенсії.
Таким чином, дії щодо зарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу належить вчинити саме ГУ ПФУ в Чернівецькій області, якому за принципом екстериторіальності передано на розгляд заяву позивача від 17.01.2023 року про призначення пенсії.
Підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі до трудового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту, діяв не на підставі Конституції та законів України та без врахування інших обов'язкових критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у мотивувальній частині рішення.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд, у відповідності до правил ст.139 КАС України, стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.06.2024р. №262140009290 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2023р. про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу позивача періодів роботи з 21.07.1980р. по 12.10.1981р., та з 16.01.1984р. по 31.12.1991р. в районах Крайньої Півночі, який підлягає зарахуванню у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір