Справа № 560/16275/24
іменем України
10 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області , Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до 1-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування "індексації грошового забезпечення", як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту";
- зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" з урахуванням "індексації грошового забезпечення" як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від від 03 червня 2024 року по справі №560/6693/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його звільнено із служби цивільного захисту, однак йому протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, і не виплачено ці кошти.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області подано до суду клопотання про залучення співвідповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що основним критерієм для висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України є те, що вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом № 1282-ХІІ, ані Порядком № 1078 до виплат, які підлягають індексації. Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що в переліку виплат, що підлягають індексації, одноразова грошова допомога, яка підлягає виплаті відповідно до статті 118 КЦЗ України, не передбачена. У зв'язку з вищевикладеним, у Головного управління були відсутні правові підстави для врахування індексації грошового забезпечення при здійсненні виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара 55а, ЄДРПОУ 38516849).
1-й державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у Головного управління відсутні правові підстави для врахування індексації грошового забезпечення при здійсненні виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності, оскільки постановою № 908 чітко встановлено з яких складових грошового забезпечення обраховується остання.
Представником Державної служби України з надзвичайних ситуацій 03.12.2024 року подано клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду як такий, що поданий із пропуском строку звернення до суду.
В обгрунтування поданого клопотання зазначає, що оплату одноразової грошової допомоги проведено 12.02.2020. Отже, позивач знав або повинен був знати про отримання ним одноразової грошової допомоги у розмірі 390 369 грн. 00 коп з 12.02.2020. Таким чином позивач жодним чином не був позбавлений можливості встановити правильність нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку КМУ № 908, з момент надходження коштів на його картковий рахунок, тобто починаючи з
12.02.2020, раніше за 04.11.2024 (звернення до суду у справі № 560/16275/24).
Вирішуючи вищезазначене клопотання, суд виходить з наступного.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення ст. 122 КАС не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У той же час, ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон № 2352) внесені зміни до КЗпП України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Закону № 2352 цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 липня 2022 року.
Внаслідок набрання чинності Законом № 2352 зазнало змін правове регулювання правовідносин, які виникли з питань стягнення заробітної плати.
Зокрема, з 19 липня 2022 року в КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату, без обмеження будь-яким строком.
При цьому, ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, окремо взагалі не врегульовує питання щодо строку звернення до суду працівника з позовом про стягнення заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці.
Натомість, ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлений загальний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, який становить три місяця з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
А ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлені спеціальні строки звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору:
- у справах про звільнення працівника місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас, Закон № 2352 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, Закон № 2352 містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, тобто з 19 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Тобто, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Таке правозастосування узгоджується з нормою ч. 4 ст. 3 КАС, відповідно до якої закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, незважаючи на те, що з цим позовом позивач звернувся до суду у 2024 році, при вирішенні питання щодо дотримання ним строку звернення до суду має застосовуватися норма ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом №2352, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Тому в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що індексація не входила до складових грошового забезпечення, з якого обраховувалася одноразова грошова допомога, виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 здійснено відповідно до чинного законодавства на день набуття ним права на зазначену допомогу. Зазначає, що вимога позивача щодо зобов'язання 1 ДПРЗ та Головного управління провести індексацію всього грошового забезпечення, а не деяких його складових з яких обраховується одноразова грошова допомога, призведе до прийняття незаконного рішення, оскільки одноразова грошова допомога виплачується лише з трьох складових грошового забезпечення. Індексація складових грошового забезпечення, з яких підлягала обрахуванню одноразова грошова допомога, фактично призведе до індексації самої одноразової грошової допомоги, що буде суперечити порядку та правилам обчислення для проведення індексації грошового забезпечення, а саме статям 1, 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-Х11 "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Враховуючи вищевикладене у ДСНС відсутні правові підстави для врахування індексації грошового забезпечення при здійсненні виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності відповідно до Закон № 1282-ХІІ, Порядку КМУ № 1078, судового рішення № 560/6693/22, оскільки Порядком № 908 чітко встановлено з яких складових грошового забезпечення обраховується остання.
Від Державної служби України з надзвичайних ситуацій на адресу суду 04.12.2024 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач вказує, що дана адміністративна справа не відноситься до справ незначної складності, а отже не підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно обов'язково розглядати за правилами загального позовного провадження, а тому суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження необхідно залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
ОСОБА_1 проходив службу у 1 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.
Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 03.09.2018 року № 469 позивача було звільнено із служби цивільного захисту за станом здоров'я.
26 вересня 2018 року Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією Позивачу було встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Комісією з призначення грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ДСНС 17.01.2020 прийнято рішення (протоколом № 1) про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 390369, 00 коп.
Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував "індексацію грошового забезпечення" при обрахунку "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Статтею 115 КЦЗ України регламентовано, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини другої статті 118 КЦЗ України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908 (втрата чинності 22.04.2023 року) затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" (далі - Порядок №908).
Відповідно до п. 2 ч. 2 Порядку № 908, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Згідно з ч. 3 п. 3 Порядку № 908, розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
У зв'язку з встановленням позивачу II групи інвалідності позивачу призначена одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту позивачу, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908.
Суд зазначає, що предметом спору у справі є саме питання складу місячного грошового забезпечення, як "обрахункової величини" позивача з якого фактично було здійснено обрахунок одноразової грошової допомоги, а також субсидіарного застосовування положень спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті) (Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ, Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078) при вирішенні питання включення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини.
Так, вирішуючи питання врахування "індексації грошового забезпечення" у складі місячного грошового забезпечення, як обрахункової величини, Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року по справі №240/10130/19 зазначив наступне:
"57. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 21 грудня 2021 року по справі №820/3423/18, постанові від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року по справі №620/3346/19, постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17, постанові від 11 грудня 2019 року у справі №638/5794/17, постанові від 27 грудня 2019 у справі №643/11749/17предметом розгляду яких було, включення індексації до складу місячного грошового забезпечення як "обрахункової величини", з якої здійснюється обрахунок та визначення розміру "грошової допомоги на оздоровлення" та "одноразової грошової допомоги при звільненні".
Суд враховує зазначені вище висновки Верховного Суду у межах даної справи, оскільки у зазначених постановах Верховного Суду, як і у даній справі "обрахунковою величиною" виступає місячне грошове забезпечення, яке в свою чергу підлягає індексації про що свідчить і відповідне судове рішення у справі № 560/6693/22 від 03 червня 2024 року.
Як слідує з позовної заяви, виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі відповідач здійснив тільки 18.07.2024 року.
Таким чином, оскільки у межах даної справи обрахунковою величиною для визначення розміру одноразової грошової допомоги, являється саме місячне грошове забезпечення позивача (що підлягає індексації), то у складі такого грошового забезпечення повинна бути врахована і належна позивачу індексація грошового забезпечення.
Згідно пункту 6 Постанови № 908 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, подається Державній службі України з надзвичайних ситуацій висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу, а Служба, на підставі поданих документів приймає рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу (ГУ ДСНС) для видання наказу про виплату такої допомоги особі, яка має право на її отримання.
На виконання цієї норми, для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою № 908, Головне управління ДСНС надало до ДСНС довідку, де було вказано розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку він займав на день звільнення, а саме - 9294,50 грн.
Визначена сума грошового забезпечення обрахована без врахування суми індексації.
Розглянувши подані документи, ДСНС протоколом прийняло рішення про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності в розмірі 390369,00 грн. (9294,50 х 42), яка, в послідуючому, і була виплачена Головним управлінням.
Тобто, рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та про її виплату прийняті без врахування індексації.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування "індексації грошового забезпечення", як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" та зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" з урахуванням "індексації грошового забезпечення" як обрахункової величини, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №560/6693/22.
При цьому суд враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування "індексації грошового забезпечення", як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту".
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" з урахуванням "індексації грошового забезпечення" як обрахункової величини, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 560/6693/22.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Озерна, 20/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29015 , код ЄДРПОУ - 38223651) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29008 , код ЄДРПОУ - 38662200) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054 , код ЄДРПОУ - 38516849)
Головуючий суддя П.І. Салюк