про відмову у забезпеченні позову
10 січня 2025 р. № 400/232/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовська Н. В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКомісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїї, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду до Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №24 від 12.11.2024 та зобов'язання вчинити певні дії.
10 січня 2025 року разом із позовною заявою представник позивача Михайлов Г.В. до суду подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
В обгрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що прийняте відповідачем рішення, оформлене протоколом № 24 від 12.11.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є незаконним, яке прийнято з порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
На переконання позивача позов потребує забезпечення, оскільки якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Так, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З огляду на зміст заяви від 10.01.2025 про забезпечення позову, представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення адміністративного позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову.
При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Натомість, наведені позивачем обставини не свідчать про можливе ускладнення чи неможливість виконання рішення суду, яке буде прийнято за результатом розгляду його позову до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Твердження, викладені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, ґрунтуються виключно на тому, що позивач не згоден із рішенням комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом № 24 від 12.11.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також на припущеннях про подальші дії відповідача щодо направлення позивача для проходження військової служби.
Підстав для забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, позивачем не наведено, суд зазначає, що застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу по мобілізації є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 10.01.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська