про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2025 року м. Київ № 320/62493/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду (через підсистему «Електронний суд») звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 30 червня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україна) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний Суд", при застосуванні коефіцієнту 0,8 позивачу необхідно було сплатити 968,96 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, натомість у пунктах 6, 7 прохальної частини позову заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 133 КАС України через скрутний матеріальний стан.
Так, позивач як на підставу для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, посилається на те, що за 2023 рік позивач отримав дохід в розмірі 136,18 грн., відтак позивач просить суд суму судового збору зменшити до 1 (однієї) грн.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення (відстрочення) сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07.03.2024 за період з І кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, відповідно до яких сума доходу позивача за 2023 рік складає 136,18 грн.
Однак суд звертає увагу, що додані до клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07.03.2024 не підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не позбавляє останнього права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
Щодо наданих позивачем виписки з реєстру боржників від 06.05.2024 та копії рахунку на оплату комунальних послуг суд вважає, що такі докази не свідчать про відсутність у позивача доходів та не є доказами скрутного матеріального становища позивача, тому не можуть слугувати підставою для зменшення суми судового збору при зверненні з даним позовом до суду.
Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, окрім довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків, є також довідка про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2024 у справі № 990/310/23.
Оскільки позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, з яких можливо встановити, що розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру його сукупного річного доходу за попередній календарний рік, не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення (відстрочення) позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду;
Керуючись cтатями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.