09 січня 2025 року № 640/29161/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання відмови протиправною, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 квітня 2021 року №ПІ-Ч-11-13/225 у задоволенні пункту 2 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року №ПІ-Ч-11-13/225;
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо наведення у листі від 30 квітня 2021 року №ПІ-Ч-11-13/225 «Щодо розгляду запиту» за підписом першого заступника начальника ОСОБА_2 недостовірної та абсурдної інформації, а саме: «З приводу протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 повідомляється, що відповідно до акту Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.12.2020 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду», протоколи засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві за 2016 рік, знищені за закінченням терміну зберігання»;
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо приховування від ОСОБА_1 публічної інформації, запитувану у пункту 2 запиту від 27 квітня 2021 року №ПІ-Ч-11-13/225;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути пункт 2 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року за №ПІ-Ч-11-13/225 у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», та урахуванням висновків суд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/29161/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
На підставі ухвали суду від 01.10.2024 справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. та визначено її розгляд здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому на підставі і у порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації", просив надати завірені належним чином паперові копії документу, а саме протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016, однак отримав протиправну відмову. Вважає, що відповідач такими діями порушує право позивача на доступ до публічної інформації.
Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих мотивів, що позивачу надано відповідь на запит про публічну інформацію листом від 18 травня 2021 року, у тому числі надано запитуваний протокол, а тому, відповідачем виконано обов'язок розпорядника публічної інформації .
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 зі своєї електронної пошти 27 квітня 2021 року направив на електронну пошту Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запит на інформацію, в якому на підставі статті 34 Конституції України та статей 13, 15, 19-22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив розпорядника інформації надіслати не пізніше 5 робочих днів з дня отримання цього запиту поштою на адресу запитувача завірені належним чином паперові копії зазначених нижче документів, та їх скановані копії на електронну адресу запитувача, зокрема Протокол №1 засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016.
Запит зареєстрований відповідачем 27.04.2021 за №П1-4-11-13/225.
?5 травня 2021 року на електронну пошту позивача надійшло повідомлення від відповідача, який містив сканкопії листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2021 року №ПI-4-11-13 «Щодо розгляду запиту» та додаток до нього. Відповідач також направив позивачу простою кореспонденцією лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Змістом листа є: «На Ваш запит на інформацію від 27.04.2021 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) надає належним чином засвідчену копію запиту на Інформацію з реєстраційною відміткою. З приводу протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 повідомляється, що відповідно до акту Голови територіального управління юстиції у місті Києві від 30.12.2020 «Про вилучення знищення документів, не внесених до національного архівного фонду», протоколи засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві за 2016 рік, знищені за закінченням терміну зберігання».
Позивач, вважаючи порушенням відповідачем свого права на інформацію, а саме ненадання запитуваного документу, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Приписами статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядниками інформації для цілей цьогоЗакону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з пунктом 6 ч. 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
За приписами статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закону № 2939-VІ), розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви
Судом встановлено, що запит позивача від 27.04.2021 про надання публічної інформації щодо надання документів, отримано відповідачем 27.04.2021, що не заперечується відповідачем.
Відповідачем відповідь за запит від 27.04.2021 направлено 05.05.2021. Проте, в означеній відповіді розпорядник інформації зазначив про неможливість надання копії протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016, з підстав його знищення за закінченням терміну зберігання.
У той же час, як встановлюється з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, 18.05.2021 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянуто запит ОСОБА_1 на інформацію від 12.05.2021 за результатами розгляду якого Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) надано на вказану у запиті електронну та поштову адресу належним чином засвідчену копію запиту на інформацію з реєстраційною відміткою та повідомлено, що з приводу протоколу засідання дисциплінарної комісії
Головного територіального управління юстиції у місті Києві додатковою перевіркою виявлено наряд, сформований у березні 2017 року . У вказаному наряді міститься запитуваний протокол від 02.06.2016 №1 , копія якого була надана позивачу.
Однак, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.4 ст.20 Закону № 2939-VІ, відповідь на вказаний запит потрібно було надати відповідачем не пізніше 05.05.2023.
Законодавцем чітко встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту
Закон України «Про надання публічної інформації» не встановлює порядку направлення відповіді на запит, однак він визначає обов'язок щодо надання відповідної інформації запитувачу та повідомлення про результати розгляду запиту.
Зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення конверту без вручення із зазначенням відповідних причин.
Відтак, ризики неодержання відповіді на запит запитувачем інформації та можливі наслідки у формі відповідальності повністю покладені на суб'єкта владних повноважень - розпорядника інформації.
Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб.
Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 року в справі № 800/369/17 та в постанові від 19 березня 2019 року в справі № 800/369/17.
Отже, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено виконання покладеного на нього Законом України «Про доступ до публічної інформації» обов'язку щодо надання відповіді на запит в порядку та строки, передбачені ст. 20 наведеного закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнаня протиправною бездіяльності Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 27 квітня 2021 року.
Разом із тим, вимога про зобов'язання відповідача надати відповідь на запит від 26 листопада 2023 року не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до матеріалів справи така відповідь була надана.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 26.11.2023.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.