01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.12.2007 № 46/555
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Філіп С.Ю. - довіреність від 12.06.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оксамит"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.10.2004
у справі № 46/555
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КБТ"
до Закритого акціонерного товариства "Оксамит"
про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 7 367 398,75 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.10.2004 р. в справі №46/555 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “К.Б.Т.” (далі - ТОВ “К.Б.Т.”, позивач) до Закритого акціонерного товариства “Оксамит” (далі - ЗАТ “Оксамит”, відповідач) про розірвання договору про дольову участь у будівництві житла №11/10 від 08.08.2002 р. та стягнення збитків у сумі 7 367 398,75 грн. був задоволений частково. Було розірвано Договір про дольову участь у будівництві житла № 11/10 від 08.08.2002 р., укладений між сторонами; стягнуто з ЗАТ “Оксамит” на користь ТОВ “К.Б.Т.” 4 834 251,15 грн. - основного боргу, 1 700 грн. державного мита і 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з нього 4 834251 грн. основного боргу і відмовити в цій частині позовних вимог. Відповідач мотивує свої вимоги тим, що дана сума вже була відшкодована відповідачем відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004 р. в справі № 27/23.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Ухвалою від 16.11.2004 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №46/555, розгляд справи призначено на 30.11.2004 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2004 р. у справі № 46/555 за клопотанням відповідача апеляційне провадження було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційного провадження у справі №27/23 за позовом СБУ до ТОВ “КБТ” та ЗАТ “Оксамит” про стягнення 5432831,31 грн.
Листом від 27.09.2007 р. № 02-6/1022 Вищий господарський суд України повідомив, що Ухвалою від 26.01.2005 р. касаційна скарга Закритого акціонерного товариства “Оксамит” залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. апеляційне провадження по справі було поновлено і призначено до розгляду на 31.10.2007 р. Судове засідання неодноразово відкладалося.
В судове засідання 12.12.2007 р. з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в зв'язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі його представника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
22.04.02 р. між Службою Безпеки України (далі - СБУ) та ТОВ “К.Б.Т.” укладено договір на освоєння інвестицій (Договір - 1) в будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України № 19/10/оі-73, предметом якого є будівництво об'єктів житла, розпочатого до 01.07.1997 p., реконструкція гуртожитків та казарм під житло для військовослужбовців СБ України та членів їх сімей, що мають право на отримання житла, згідно з адресним переліком.
8 серпня 2002 р. між ТОВ “К.Б.Т.” та ЗАТ “Оксамит” на виконання вказаного Договору був укладений Договір про дольову участь у будівництві житла № 11/10 (далі - Договір - 2), за яким Позивач є Замовником, а Відповідач Виконавцем.
Предметом договору - 2 є будівництво житла для військовослужбовців Служби Безпеки України та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 16-А, загальною житловою площею 5200 кв. м.
Позивач, згідно з вимогами пунктів 2.1 та 4.1 вищевказаного договору, зобов'язується здійснити фінансування дольової участі будівництва житла шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Відповідача, постачання товарно-матеріальних цінностей та інших активів, що передбачені затвердженими Сторонами специфікаціями та додатковими угодами. з терміном введення в експлуатацію житла у 4 (четвертому) кварталі 2003 р.
Відповідач згідно умов договору № 11/10 від 08.12.2002 p., а саме: пунктів 2.1 та 5.1 даного договору повинен був виконувати роботи та заходи необхідні для завершення будівництва, забезпечити використання грошових коштів за цільовим призначенням, щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним надсилати Позивачеві звіт про використання наданих Позивачем грошових та інших матеріальних цінностей, забезпечити будівництво житла у відповідності до проектної документації, будівельних норм та правил, після завершення будівництва здати житловий будинок Державній комісії тощо.
На виконання умов спірного договору Позивач передав Відповідачеві матеріальні цінності та кошти на будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей на загальну суму 4 834 251,15 грн. (чотири мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят одна грн. 15 коп.), що підтверджується фінансовими документами. Зокрема, інвестиції на загальну суму 4 834 251,15 грн. були здійснені: грошовими коштами - 2 629 583,98 грн., матеріалами - 1 524 446,89 грн. Це підтверджується платіжними дорученнями від 18.01.2002 р. № 5 на суму 2 000 000 грн., від 13.12.2002 р. № 25 на суму 500 000 грн., від 26.12.2003 р. № 223 на суму 129 583,98 грн. з призначенням платежу - за договором № 11/10 від 08.08.2002 p., накладними № 4/1 від 04.11.2002 p.. № 4/12 від 12.12.2002 p., № 5/12 від 14.12.2002 p., № 6/12 від 19.12.2002 p., № 7/12 від 21.12.2002 p., № З від 29.01.2003 p., № 2 від 29.01.2003 p., № 1 від 16.01.2003 p., № 5 від 07.02.2003 p., № 6 від 25.02.2003., № 7 від 10.03.2003 p., № 8 від 27.03.2003 p., № 11 від 21.04.2003 p., № 15 від 09.10.2003 p., № 16 від 09.10.2003 p., № 20 від 01.12.2003 p., № 17 від 28.11.2003 р. з наявними відповідними довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, актами приймання-передачі векселів від 09.10.2003 р. та актом звірки однорідних взаєморозрахунків між Замовником і Виконавцем від 01.01.2004 р. та довідкою зустрічної перевірки використання коштів Державного бюджету України від 08.12.2003 р.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач повинен був здати закінчений будівництвом житловий будинок в експлуатацію державній комісії в 4 (четвертому) кварталі 2003 року.
Однак, станом на 1 травня 2004 р. вищезазначене житло не було передане позивачеві, у зв'язку з чим Позивачем 13 травня 2004 р. на адресу Відповідача була направлена Претензія № 33/04 з вимогою погасити збитки на суму 4 834 251,15 грн. або надати Товариству з обмеженою відповідальністю “КБТ” Державний акт про введення в експлуатацію будинку, розподіл житла, акти прийому-передачі квартир та розрахунок їх вартості. Претензію було залишено без відповіді.
ТОВ “К.Б.Т.” звернулось з позовом до ЗАТ “Оксамит” про розірвання Договору про дольову участь у будівництві житла № 11/10 від 08.08.2002 р. та стягнення збитків у сумі 7 367 398,75 грн.
Відповідача позов не визнав і зазначив, що свої зобов'язання по договору про дольову участь у будівництві житла № 11/10 від 08.08.2002 р. виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд частково задовольнити позовні вимоги, а саме: розірвати спірний договір, в частині ж стягнення збитків - Відповідач просив припинити провадження, оскільки дані збитки вже стягнуті постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2002 р.
Після дослідження всіх доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ТОВ “К.Б.Т.” не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.04 р. у справі за № 27/23, порушеній за позовом СБУ України до ТОВ "КБТ", ЗАТ "Оксамит" та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004 р. по цій же справі встановлене неналежне виконання ЗАТ “Оксамит” своїх зобов'язань по Договору підряду.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 ч. 5 ст. 653 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Такі ж наслідки передбачені й ЦК України, а саме якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Таким чином, вимога позивача стосовно розірвання Договору від 08.08.2002 р. № 11/10 є обґрунтованої і задоволена судом першої інстанції законно.
Вимоги Позивача щодо стягнення пені в розмірі 2 513 810,6 грн. та інфляційних збитків в розмірі 19 337,00 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору № 11/10 від 08.08.02 р. не передбачено взагалі стягнення пені в разі неналежного виконання сторонами умов договору, а тому розрахунки Позивача щодо пені та інфляційних збитків є надуманими та необґрунтованими, внаслідок чого в цій частині позові вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, а тому позовні вимоги позивача стосовно розірвання спірного договору та стягнення збитків в розмірі 4 834 251, 15 грн. визнаються судом обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є в матеріалах справи та такими що підлягають задоволенню.
Що стосується рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги щодо стягнення з ТОВ “Оксамит” на користь позивача збитків у сумі 4 834 251,15 грн., то суд апеляційної інстанції не погоджується з цією позицією суду першої інстанції в зв'язку з наступним.
В судовому засіданні дійсно підтверджений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, однак, як вже зазначалось раніше, рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.04 р. у справі за № 27/23 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004 р. за цією ж справою збитки в розмірі 4 834 251,15 грн. вже стягувались з ТОВ “Оксамит” однак на користь СБУ. Таким чином питання з цього приводу вже було вирішено судом.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в разі коли є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, Господарський суд припиняє провадження у справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 4 834 251,15 грн. з припиненням в цій частині провадження у справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Оксамит” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2004 р. у справі № 46/555 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оксамит” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБТ" 4 834 251 грн. 15 коп. основного боргу і припинити в цій частині позовне провадження.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КБТ" (03150, м. Київ, вул. Горького, 54, р/р № 26005000452 в КФ КБ "Захід інкомбанк", МФО 320951, код ЗКПО 30180223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оксамит” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81/2, р/р 26000010283 в КФ АК “Укркомунбанк”, МФО 322357, код ЗКПО 23714446) 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 46/555 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді Михальська Ю.Б.
27.12.07 (відправлено)