про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/75/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправними та скасування постанов, -
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправними та скасування постанови.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, представником позивача у позовній заяві зазначено скорочене найменування позивача,
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, в порушення вказаної норми, у позовній заяві не зазначено повного місця проживання чи перебування представника позивача (індекс, вулиця, номер будинку та квартири).
Крім того, в порушення ст. 287 КАС України представником позивача не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не сплачено судовий збір за подання цієї позовної заяви, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що у зв'язку із введенням 24.02.2022 року воєнного стану в Україні та враховуючи те, що позивач є бюджетною організацією, яка фінансується МОН України, яке у свою чергу є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва взяти до уваги, що наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення оборони держави та відсічі збройної агресії Росії в Україні.
Вирішуючи заявлене клопотання, суддя виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що відстрочення може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору - відсутні.
Суддя також не приймає до уваги посилання представника позивача на запровадження воєнного стану на території України, як на підставу для звільнення відстрочення сплати судового збору, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного відстрочення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2023 року у справі №200/1913/21.
Ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Отже, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, право на звернення з позовними заявами до суду кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Верховний Суд неодноразово наголошував (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є невмотивованим, вимоги даного клопотання є невизначеними, а відтак у задоволенні такого слід відмовити.
Як вбачається із позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати:
постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. від 26.09.2024 про відкриття виконавчого провадження №76150253;
постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. від 26.09.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. (ВП №76150253);
постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. від 16.10.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. (ВП №76150253) за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/2495/24 від 14.08.2024.
Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1,5 % ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).
Враховуючи те, що позивач заявив одну вимогу немайнового характеру (оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження), а також вимогу майнового характеру (оскарження постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн та оскарження постанови про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн), то сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви за вимоги майнового характеру (37100 грн) складає 3028,00 грн, а також за вимогу немайнового характеру - у сумі 3028,00 грн, що в загальній сумі складає 6056,00 грн.
Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови, які винесені 26.09.2024 року ВП №76150253 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн та постанову про накладення штрафу від 16.10.2024 року, при цьому, позовну заяву позивач подав до суду через систему "Електронний суд" 06.01.2025 року, тобто із порушенням встановленого десятиденного строку звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
виправлену позовну заяву, зазначивши повне найменування позивача, повну адресу місця проживання чи перебування представника позивача, ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
доказ сплати судового збору у сумі 6056,00 грн;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш