Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2025 року Справа №200/102/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправним та скасування наказу № 549 від 16.06.2024 року в повному обсязі;
- визнання протиправним та скасування наказу № 172 від 17.06.2024 року в повному обсязі;
- визнання протиправним та скасування наказу № 618 від 13.07.2024 року в повному обсязі;
- зобов'язання виплатити всі належні види грошового забезпечення, виплата яких була необґрунтовано зупинена з 16.06.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Разом з тим, предметом позову є поведінка відповідача щодо прийняття оскаржуваних наказів під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , при цьому до адміністративного суду звернувся 31.12.2024 (направивши позов поштою через АТ «Укрпошта»).
Отже, чинною процесуальною нормою, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює місячний строк для звернення до суду.
Разом з тим, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, позивач повинен був дізнатися ще 10.07.2024 року, коли через свого представника (за довіреністю) отримав своє поштове відправлення з рапортом від 15.06.2024 року, яке 15.06.2024 року направлялося на адресу Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), однак 03.07.2024 року було повернуто відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання у поштовому відділенні (трекінг АТ «Укрпошта» 79007333936564).
Листом від 13.08.2024 року № 501/2/4/1/188 Штаб Сухопутних військ Збройних Сил України підтвердив, що адреса для листування з Військовою частиною НОМЕР_1 є наступна: АДРЕСА_1 .
Крім того, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, позивач також повинен був знати і 11.10.2024 року, коли його представник (за довіреністю) отримав своє поштове відправлення з адвокатським запитом від 20.09.2024 року та доданим до нього рапортом позивача від 15.06.2024 року, яке 20.09.2024 року направлялося на адресу Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), однак 08.10.2024 року було повернуто відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання у поштовому відділенні (трекінг АТ «Укрпошта» 7900734035943).
Проте до суду з позовом позивач звернувся лише 31.12.2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивач до матеріалів позовної заяви не додано.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС в позовні заяві, крім іншого, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві позивач не вказав ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача, відомі номери засобів зв'язку з ним, адресу його електронної пошти, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Суд зауважує, що в умовах воєнного стану у відкритих джерелах отримати цю інформацію неможливо.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про юридичну особу - Військова частина НОМЕР_1 відсутні.
Відсутність інформації про ідентифікаційний код відповідача унеможливлює вирішення судом питання про належність публічно-правового спору, за вирішенням якого ОСОБА_1 звернувся до суду, до територіальної юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду, (тим більш, що місце проживання позивача зареєстровано в м. Львів, тобто за межами території Донецької області, на яку поширюється територіальна юрисдикція Донецького окружного адміністративного суду).
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом: 1) надання заяви про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку і доказів поважності причин його пропуску; 2) приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, а саме: зазначити в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача, номер засобів зв'язку з ним, адресу його електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, якщо такі відомі позивачеві.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом: 1) подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку і доказів поважності причин його пропуску; 2) приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, а саме: зазначити в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача, номер засобів зв'язку з ним, адресу його електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, якщо такі відомі позивачеві, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали поштою або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова