Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 січня 2025 року Справа№200/6874/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про те, що він перебував на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та 08.02.2023 року був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" так як визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Заявою від 11.07.2024 року позивач просив відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", проте станом на 12.08.2024 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні відомості щодо виключення позивача з військового обліку.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача у справі протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/6874/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як видно з відомостей програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалу суду від 07.10.2024 року було доставлено до електронного кабінету відповідача у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 07.10.2024 року о 21 годині 41 хвилині.
Крім того, копію ухвали від 07.10.2024 року було направлено на електронну поштову адресу відповідача (pokrovsk.rtck@post.mil.gov.ua).
Як вже було вказано, відповідачем відзиву на позов до суду не надано.
Причин неподання відзиву на позов відповідачем суду теж не повідомлено.
Положеннями частини 2 статті 175 КАС України установлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 29.01.2020 року № 03/34 позивач взятий на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 19.09.2013 року.
08.02.2023 року позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як такий, що був визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (довідка військово-лікарської комісії від 08.02.2023 року № 28).
11.07.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив його внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Як зазначає позивач, дана заява була залишена відповідачем без реагування, хоча була одержана останнім 16.07.2024 року (поштове відправлення № 8500101205993).
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", станом на 12.08.2024 року інформація щодо зняття/виключення позивача з військового обліку відсутня.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року за № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників і членів їх сімей, громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Правові й організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр), регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, регламентуються Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни в Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу" та викладено частину 1 статті 34 у такій редакції: "…Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до положень статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 2 статті 3 Закону № 1951-VIII установлено, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII у держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є держатель Реєстру.
Частина 5 статті 5 Закону № 1951-VIII вказує, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно з положеннями частини 6 статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що органи адміністрування Реєстру: здійснюють аналітичну обробку даних; забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Положеннями частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Отже, таким чином, Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов'язки на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Крім наведеного, процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року № 94 (далі - Порядок № 94), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (тобто на дату звернення позивача із заявою щодо внесення відомостей до Реєстру).
Згідно з положеннями пункту 2 розділу І вказаного Порядку Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 94 установлено, що основними завданнями Реєстру є: ведення військового обліку громадян України; забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час і в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 94 основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота і актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Положеннями пунктів 1, 2, 16, 17 розділу ІІ Порядку № 94 передбачено, що суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру. Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІ Порядку № 94 визначено, що призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
За змістом пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача (який в силу наведених вище положень чинного законодавства є органом ведення Реєстру) із заявою від 11.07.2024 року про внесення відомостей до Реєстру щодо виключення позивача з військового обліку на підставі положень пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка одержана останнім (що відповідачем не спростовано) 16.07.2024 року (поштове відправлення № 8500101205993).
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559 (далі - Порядок № 559), відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Пунктом 4 Порядку № 559 визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів на підтвердження того, що заява позивача від 11.07.2024 року була розглянута відповідачем у встановленому законом порядку протягом п'яти робочих днів із дня її реєстрації, чи того, що її взагалі було розглянуто відповідачем суду не надано, як і жодних рішень за наслідками її розгляду (про задоволення заяви чи про відмову в її задоволенні).
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 10 частини 2 та абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки доказів того, що заява позивача від 11.07.2024 року розглянута відповідачем у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, суд дійшов до висновку, що в межах цих правовідносин наявна протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 11.07.2024 року.
Стосовно заявленої позивачем вимоги зобов'язального характеру.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як установлено судом вище, саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо внесення/невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки судом установлено, що розгляд заяви від 11.07.2024 року відповідачем ще не здійснювався, суд не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо розгляду заяви позивача і зобов'язувати його прийняти рішення про внесення відповідних змін до реєстру.
З огляду на таке, враховуючи викладені у цьому рішенні висновки суду та встановлені судом обставини, з метою забезпечення повного, належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України і задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 11.07.2024 року про внесення до Реєстру інформації про визнання його непридатним до військової служби та про його виключення з військового обліку;
- зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 11.07.2024 року про внесення до Реєстру інформації про визнання його непридатним до військової служби та про його виключення з військового обліку і прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, із застосуванням частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція № 2157-8203-7886-7686 від 30.09.2024 року).
Судовий збір сплачено позивачем із застосуванням коефіцієнта для пониження розміру ставки судового збору за подання цього позову згідно з частиною 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Суд, застосувавши положення частини 2 статті 9, статті 245 КАС України, задовольнив пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись Конституцією України та Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа", наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання його непридатним до військової служби та про його виключення з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), від 11.07.2024 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання його непридатним до військової служби та про його виключення з військового обліку і прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Повне судове рішення складене 06 січня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч