09 січня 2025 рокуСправа № 160/454/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати мені - ОСОБА_1 , суддівської винагороди за періоди: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року (за винятком днів відпустки), обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року по 31.12.2024 року, в розмірі 2 102,00 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату мені, ОСОБА_2 , суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 року в сумі 2 270,00 грн., на 01.01.2022 року 2 481,00 грн., на 01.01.2023 року в сумі 2684,00 грн., на 01.01.2024 року - 3028,00 грн., та доплати за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за періоди: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення мені, ОСОБА_1 , виплат недоплаченої суддівської винагороди на періоди: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в розмірі 2 270,00 грн.; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022 року в розмірі 2 481,00 грн., з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2023 року в розмірі 2684,00 грн.; з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
- допустити негайне виконання рішення суду в частині нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць.
Крім цього, подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив, що з 24.02.2022 на території України запроваджений воєнний стан. Позивач є суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який має велику навантаженість через зміну територіальної підсудності ряду судів, з визначенням їх підсудності за місцем його роботи, у зв'язку зі збройною агресією відносно України. Крім того, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області є прифронтовим судом, а під час дії воєнного стану підлягають поновленню процесуальні строки, порушені з таких поважних причин, як повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться позивач. Тому, життя та праця в умовах воєнного стану є обставиною, що порушує звичайний уклад життя позивача та безпосередньо впливає на можливість дотримання будь-яких строків. Також наголосив на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, коли, за можливості, та задля забезпечення права на доступ до суду, процесуальні строки мають продовжуватися.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (суддівської винагороди).
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям грошова винагорода, одноразова грошова допомога при звільненні та оплата праці і заробітна плата, які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
При цьому, Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У статті 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі № 620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 817/660/18, від 17 березня 2021 у справі № 160/3092/20, від 18 березня 2021 у справі № 640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19, від 14 липня 2022 року 380/10649/21, від 09 червня 2022 року у справі № 160/15960/20, від 05 травня 2022 року у справі № 420/6134/21 і суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.
Суд вказує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На думку суду, під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що у даному конкретному випадку позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій при нарахуванні суддівської винагороди за період з 01.07.2023 по 30.09.2024 року з поважних причин.
А тому, суд доходить висновку про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Разом з позовними вимогами позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У відповідності до положень статті 51-3 Закон України "Про запобігання корупції" судді є особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зазначене, є підставою для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Відповідно, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Завдання підготовчого провадження визначені ч. 2 ст. 173 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст. 48, ст. 79, ст. 80, ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 171, ст. 173, ст. 175, ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами - відмовити.
Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособово суддею Калугіною Н.Є. в порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 11 лютого 2025 року о 10:00 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №2.
Сторони або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, наступні документи:
- інформацію про те, чи передбачав затверджений на 2024 рік для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області кошторис видатків та щомісячний розпис видатків, обсяг фінансування витрат на виплату суддівської винагороди достатньо коштів (бюджетних асигнувань) для обчислення та виплати суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 (тобто, чи виділено головним розпорядником (Державною судовою адміністрацією України) Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області достатньо коштів для обчислення та виплати у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн;
- інформацію у формі пояснень та її документальне підтвердження про те, чи могла б бути виплачена суддівська винагорода судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в затвердженому на 2021, 2022, 2023 та 2024 рік кошторисі та щомісячному розписі видатків;
- докази (розрахунки, довідки про доходи тощо) щодо розміру виплаченої судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року помісячно, із зазначенням її складових та прожиткового мінімуму з якого вона обраховувалась.
Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачам - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України.
Запропонувати відповідачу подати заперечення - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 164 КАС України.
Звернути увагу часників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна