08 січня 2025 рокуСправа №160/23653/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
установив:
Позивач 30.08.2024 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 253 719,94 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області перебуває ОСОБА_1 у якого в інтегрованих картках платника податків обліковується не заявлений до суду податковий борг у розмірі 253 719,94 грн. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
09 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Дніпровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
26 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.05.2013 року по теперішній час.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання доказів на яких грунтуються позовні вимоги, а саме: ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 123 023,09 грн; ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 30 755,77 грн; ППР №0003343305 від 21.01.2020 у сумі 11 590,51 грн. та розрахунок нарахованої пені.
На виконання ухвали суду від 11.10.2024 р., позивачем 21.10.2024 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо поштової адреси та засобів зв'язку з ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності). Запропонувано ОСОБА_1 надати докази сплати (за наявності) щодо податкового боргу.
05 грудня 2024 року від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та надання копії ухвали та позовної заяви з додатками.
05 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк для подання відповіді на відзив у справі, у зв'язку з тим, що позовну заяву він отримав 05.12.2024р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 р. продовжено ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на десять днів з дня отримання цієї ухвали.
23 грудня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 28 травня 2013 року зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується копією паспорта Відповідача. Соборним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано Відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 14 квітня 2020 року № 23181-51, якою повідомлено, що станом на 13 квітня 2020 року загальна сума податкового боргу платника податків становить 253 719,94 грн. Як зазначає позивач, податкову вимогу форми «Ф» від 14 квітня 2020 року № 23181- 51 було направлено Відповідачу на адресу: м. Дніпро, вул. Спаська, буд. 6, засобами поштового зв'язку та вона не була отримана боржником, повернута у зв'язку із закінченням строку зберігання. Звертає увагу, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 . Однак, маючи інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Дніпропетровській області надіслало податкову вимогу форми «Ф» від 14 квітня 2020 року № 23181-51 зовсім за іншою адресою, а саме АДРЕСА_2 . Тобто контролюючим органом надіслана податкова вимога за місцем проживання Відповідача, яке не відповідає даним Державного реєстру та зареєстрованій адресі, яка є єдиним і постійним місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Як зазначає позивач, в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 235948,97 грн., а саме:
Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 235 948,97 грн., згідно:
-ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 123 023,09 грн;
-ППР №0003333305 від 21.01.2020 у сумі 170,00 грн;
-ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 30 755,77 грн;
-нараховано пені на ППР №0003323305 від 21.01.2020 на суму 82 000,11 грн.
Заборгованість по військовому збору, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 17 770,97 грн., згідно:
-ППР №0003343305 від 21.01.2020 у сумі 11 590,51 грн;
-нараховано пені на ППР №0003343305 від 21.01.2020 на суму 6 180,46 грн.
Як встановлено судом, вказані ППР направлені відповідача за адресою: АДРЕСА_3 .
Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень відсутня.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога форми «Ф» від 14.04.2020 р. №23181-51 на суму 253719,94 грн., яку було направлено на за адресою: вул.Спаська, буд.6/0 корп.0, м.Дніпро.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» від 14.04.2020 р. №23181-51 на суму 253719,94 грн. до суду не надано.
Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення в судовому порядку з платника податків суми податкового боргу.
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд враховує те, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених ПК України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України.
Таким чином, законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Разом з тим, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст. 59 ПК України обов'язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином обов'язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.05.2013 року по теперішній час.
На вказану адресу були направлені -ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 123 023,09 грн; -ППР №0003333305 від 21.01.2020 у сумі 170,00 грн; -ППР №0003323305 від 21.01.2020 у сумі 30 755,77 грн; -ППР №0003343305 від 21.01.2020 у сумі 11 590,51 грн.
Отже, суд робить висновок, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області знало про дійне місце реєстрації ОСОБА_1 .
При цьому встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога форми «Ф» від 14.04.2020 р. №23181-51 на суму 253719,94 грн., яку було направлено на за адресою: вул.Спаська, буд.6/0 корп.0, м.Дніпро.
Крім того, докази надсилання даної податкової вимоги в матеріалах справи відсутні, є лише сам корінець податкової форми «Ф».
Доказів того, що саме адреса АДРЕСА_4 є податковою адресою ОСОБА_1 , позивачем не надано.
Також суд враховує, що позивачем вказана обставина викладена у відзиві на позовну заяву не заперечується.
За таких обставин, оскільки податкова вимога форми "Ф" від 14.04.2020 р. №23181-51 направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, вказана вимога податкового органу вважається не врученим, а відповідач вважається таким, що не повідомлений про наявність податкового зобов'язання.
Незважаючи на наявні відомості щодо місця реєстрації ОСОБА_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області не вчинив жодних дій, спрямованих на скерування такої за правильною адресою та належного повідомлення відповідача про необхідність сплати податкових зобов'язань.
Нормами п. 42.1 ст. 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п. 6 розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст. 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Проте в спірних правовідносинах податкова вимога ОСОБА_1 , в порядку ст. 42 ПК України скерована не була, а тому не можуть вважатися врученою.
Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.
Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв'язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.
Зазначена позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах, що, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
У позові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко