про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/66/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної міграційної служби України (відповідач 1), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (відповідач 2), Державного підприємства “Документ» (відповідач 3), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Польщі, центр у місті Варшава, щодо відмови у оформленні та передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, замовленого 23 березня 2024 року;
зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення оформлення та доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08 квітня 2024 року, дійсний до: 08 квітня 2034 року, орган, що видав 2110, від Державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08 квітня 2024 року, дійсний до: 08 квітня 2034 року, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства “Документ»;
зобов'язати Державне підприємство “Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08 квітня 2024 року, дійсний до: 08 квітня 2034 року, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у місті Варшава);
зобов'язати Державне підприємство “Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у місті Варшава) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 08 квітня 2024 року, дійсний до: 08 квітня 2034 року, орган, що видав 2110, оформлений на його ім'я, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 23 березня 2024 року, у тому числі без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
За приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити склад учасників справи, рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Так у позовній заяві позивач відповідачем 2 визначив Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області.
Слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
При цьому КАС України не містить положень, за якими орган державної влади чи інший суб'єкт може бути учасником справи в особі іншого суб'єкта. Тому визначення відповідачем 2 Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області не відповідає положенням КАС України.
Крім того, позивачем визначено три відповідача за позовом, а саме: Державна міграційна служба України, Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державне підприємство “Документ»
Поряд з тим, у прохальній частині позову позивачем позовні вимоги скеровані, зокрема, до Державного підприємства “Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі, центр у місті Варшава.
Отже, суб'єктний склад відповідачів, до яких позивач скеровує свої позовні вимоги не узгоджується зі складом учасників справи, яких позивач визначив у своїй позовній заяві.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто відзначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зі змісту долученої до позовної заяви заяви-приєднання за №1868102 до Публічного договору про надання послуг, укладеного 23 березня 2024 року, встановлено про замовлення ОСОБА_1 у виконавця, Державного підприємства “Документ», пакету сервісних послуг “Стандарт» з питань оформлення громадянам України паспортних документів (закордонний паспорт).
При цьому, як самостійно відзначено представником позивача в межах позовної заяви, “під час усного особистого звернення протягом визначеного відповідним законодавством тримісячного строку для оформлення паспортного документу до спеціалістів відповідача 3, позивач був повідомлений, що у зв'язку з внесенням змін до законодавства про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку було розпочато доопрацювання програмного забезпечення для забезпечення його подальшого функціонування з урахуванням оновлених вимог. Паралельно відповідними системами відбувалася обробка запитів щодо оформлення паспортів громадян України у відокремлених підрозділах ДП “Документ» за кордоном. Як результат перевантаження системи внаслідок збільшення запитів громадян з одночасними спробами внести зміни до функціоналу, призвело до технічних збоїв, що унеможливило повноцінну видачу паспортів у закордонних відокремлених підрозділах “Паспортного сервісу».
Як визначено пунктом 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.
Натомість, представником позивача подано цей позов до Волинського окружного адміністративного суду 03 січня 2025 року, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав шляхом невидачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон відповідно до договору від 23 березня 2024 року (заява-приєднання №1868102 до Публічного договору про надання послуг від 23 березня 2024 року).
Також слід зазначити, що скерування представником позивача на адресу відповідачів адвокатських запитів не змінює момент, з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній через представника почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
За змістом частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 коментованого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01 січня 2025 року складає 3028,00 гривні.
Також, частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, до позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Ключовим при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям “вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб'єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі.
Таким чином, під час тлумачення термінопоняття “вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21.
Слід звернути увагу на те, що у позовній заяві позивач вказує трьох відповідачів за позовом, до яких заявляє різні за змістом позовні вимоги. Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача1, відповідача 2, відповідача 3 та зобов'язання останніх вчинити відповідні дії (щодо вчинення яких допущено бездіяльність) є трьома самостійними позовними вимогами немайнового характеру.
Більше того, у позовній заяві позивачем також заявлено вимогу немайнового характеру до суб'єкта владних повноважень, якого не визначає відповідачем за позовом (Державне підприємство “Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у місті Варшава)).
З огляду на вказане суд констатує, що у позовній заяві позивачем фактично заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а тому за подання цього позову до адміністративного суду позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 3875,84 грн (4 х (3028,00 грн х 0,4 х 0,8) = 3875,84 грн).
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору від 03 січня 2025 року №0836-1958-4329-1475 про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання позову, що є меншим від розміру, установленого законом. Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 2906,88 грн (3875,84 грн - 968,96 грн).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: нової редакції позовної заяви, у якій з урахуванням пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначити належний суб'єктний склад сторін з чітким викладенням змісту позовних вимог (склад учасників справи має узгоджуватися зі змістом заявлених позовних вимог); заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку; доказів сплати суми судового збору в сумі 2906,88 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи буде повернуто позивачеві без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В. Л. Шепелюк