Рішення від 09.01.2025 по справі 140/12028/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12028/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гуд Авто Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гуд Авто Плюс» (далі - ПП «Гуд Авто Плюс», позивач») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, укладеного між ПП «ГУД АВТО ПЛЮС» та компанією експортером FS POLTRADE S.R.O., на митну територію України було ввезено автомобіль вантажний марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER», VIN № НОМЕР_1 , 2020 року виготовлення (товар №1). Також на підставі зовнішньоекономічного контракту №2024/WEST-HAP від 01.01.2024, укладеного між ПП «ГУД АВТО ПЛЮС» та компанією-експортером WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, на митну територію України було ввезено легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «QASHQAІ», VIN № НОМЕР_2 , 2011 року виготовлення (товар №2), легковий автомобіль марки «OPEL», модель «ASTRA», VIN № НОМЕР_3 , 2011 року виготовлення (товар №3), легковий автомобіль марки «OPEL», модель «ZAFIRA» VIN - НОМЕР_4 , 2011 року виготовлення (товар №4) та легковий автомобіль марки «OPEL», модель «АSTRA», V1N № НОМЕР_5 , 2007 року виготовлення (товар№5).

Для митного оформлення придбаних транспортних засобів декларантом позивача 11.06.2024, 24.06.2024, 26.06.2024, 04.07.2024, 08.07.2024 до Волинської митниці подано митну декларацію (далі - МД) №24UA205170016901U4 від 11.06.2024 та товаро супроводжуючі документи щодо товару №1; МД №24UA205140040875U9 від 24.06.2024 та товаро супроводжуючі документи щодо товару №2; МД №24PL301010E0762920 від 26.06.2024 та товаро супроводжуючі документи щодо товару №3; МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024 та товаро супроводжуючі документи щодо товару №4; МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024 та товаро супроводжуючі документи щодо товару №5.

Вважаючи, що митна вартість ввезених товарів непідтверджена, митним органом було направлено письмові вимоги про надання додаткових документів, зокрема, запропоновано надати договори із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 6) транспортні документи (договір, рахунки тощо).

На вимогу митного органу ПП «Гуд Авто Плюс» щодо кожної з поставок направило повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, щодо товару №1 - 15/05-1 від 11.06.2024, щодо товару №2 - 24/06/1 від 24.06.2024, щодо товару №3 - 26/06-1 від 26.06.2024, щодо товару №4 - 05/07-2 від 05.07.2024, щодо товару №5 - 09-0724 від 02.02.2024.

Однак, вважаючи, що поданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024 (товар №1), №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024 (товар №2), №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024 (товар №3), №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024 (товар №4), №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024 (товар №5) та складено картки відмови у прийнятті митних декларацій.

У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ПП «Гуд Авто Плюс» не може бути визнано за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

З усіма сумнівами та твердженнями митного органу у графі №33 рішення про коригування митної вартості позивач категорично не погоджується, вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

З метою митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг декларантом було подано нові вантажно-митні декларації.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що подані декларантом позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товару є достатніми та складені у відповідності до норм законодавства. Крім того, посилання митниці на неподання декларантом додаткових документів, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, оскільки всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару були подані ПП «Гуд Авто Плюс» разом із деклараціями під час митного оформлення товару, а також додатково на вимогу митного органу.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником Волинської митниці 26.11.2024 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- МД №24UA205170016901U4 від 11.06.2024 (рішення №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024: відповідно до вказаного в інвойсі від 04.06.2024 №FS24-0604 продавцем (власником) транспортного засобу є «FS TRADE s.r.o» 04001 Kosice - Stare Mesto, Kuzmanyho 29. Slovakia, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 зазначений власник транспортного засобу - POOL COVER MONTAGE UND SERVICE GMBH, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024 - 2896125 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 04.06.2024 № FS24-0604 -7500 євро; згідно МД (графа 11,12) торговою країною і країною відправлення є Словаччина. Згідно декларації країни відправлення №24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024 країною відправлення є Угорщина, декларація країни відправлення Словаччини не подана до митного оформлення, що свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості;

- МД №24UA205170018028U9 від 24.06.2024 (рішення №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024): відповідно до вказаного в інвойсі від 18.06.2024 №HAP-00002 продавцем (власником) транспортного засобу є «WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ul. JOZEFA SOWINSKIEGO, nr 25, lok. 166, miejsc. WARSZAWA, kod 01-105, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA», однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 -1 зазначений власник транспортного засобу - DENIUSIS BENAS, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0759148 від 22.06.2024 - 4258 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 18.06.2024 №HAP-00002 -1000 євро.

- МД №24UA205140040930U4 від 26.06.2024 (рішення №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024): відповідно до поданого рахунку-фактури від 21.06.2024 №HAP-00004 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.05.2024 № НОМЕР_8 зазначений інший власник Aucotras Gmbh. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно до п.5.1 контракту платежі по даному контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. В інвойсі від 21.06.2024 №HAP-00004 інформації щодо оплати не зазначено, а додаткової угоди не подано до митного оформлення; в декларації країни відправлення товару від 23.06.2024 №24PL301010E0762920 числове значення вартості товару становить 7664 Злотих, що суперечить вартості товару зазначеній в інвойсі від 21.06.2024 № HAP-00004 - 1800 Євро.

- МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024): відповідно до поданого рахунка-фактури №HAP-00022 від 02/07/2024 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 01.11.2018 зазначений інший власник MIKKELSEN WALTER FERDINAND. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024 платежі по даному контракту проводяться покупцем на рахунок продавця тза попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. В рахунку-фактурі №HAP-00022 від 02.07.2024 інформації щодо оплати не зазначено, а додаткова угода не подана до митного оформлення; числове значення в декларації країни відправлення товару №24PL301010E0807146 від 03.07.2024 - 12145, не відповідає вартості товару 2900 Євро відповідно рахунка-фактури №HAP-00022 від 02.07.2024.

- МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024): відповідно до поданого рахунку-фактури від 05.07.2024 № HAP-00026 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 03.05.2024 № НОМЕР_10 зазначений інший власник. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; в п.5.2 контракту 01.02.2024 №2024/WEST-HAP зазначено, що період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає законодавство. П. 5.1 контракту сказано - попередня оплата або за фактично отриманий товар. Визначених термінів оплати продавцем не зазначено, додаткової угоди та банківського платіжного документу не подано до митного оформлення; в декларації країни відправлення товару №24PL301010E0820355 від 06.07.2024 загальне числове значення вартості товару становить 2603 Злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в інвойсі 05.07.2024 № HAP-00026 - 600 Євро.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу

Також представник відповідача вказує, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024.

Крім того вказує, що оскільки декларантом не були подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість імпортованого товару, тому зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України від 13.03.2012 №4495-VI були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, представник відповідача вказує, що у графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

Відтак митну вартість товарів визначено наступним чином:

МД №24UA205170016901U4 від 11.06.2024 (рішення №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024) визначено на наступному рівні: товар №1 - 15500 євро за МД №UA205140/2024/26876 від 22.04.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Вантажний фургон суцільнометалевий, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ; модель згідно з довідником - SPRINTER....», ввезеного з врахуванням умов поставки (DAP) та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;

МД №24UA205170018028U9 від 24.06.2024 (рішення №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024): товар 1 на рівні - 4300 євро за МД №UA209180/2024/29456 від 25.04.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Автомобіль легковий, що був у використанні: марка - NISSAN; модель - QASHQAI....», ввезеного з врахуванням умов поставки (DAP) та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;

МД №24UA205140040930U4 від 26.06.2024 (рішення №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024): товар на рівні - 2100 Євро за МД №UA209180/2024/40728 від 17.06.2024.

МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024): товар на рівні - 3100 Євро/шт за МД №UA209200/2024/023146 від 23.04.2024;

МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024): на товар на рівні - 1000 Євро за МД №UA209180/2024/26330 від 12.04.2024.

Тобто відповідно до статті 59 МК України митним органом був застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

З наведених підстав відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Також відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю, а також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав обгрунтування позову аналогічні тим, які викладені в позовній заяві, а також вказав, що відповідач не надав обґрунтованих, належних та достатніх доказів наявності неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість у поданих позивачем документах, так само не довів неправильність визначення митної вартості позивачем. Крім того, зазначив, що усі доводи Волинської митниці, викладені у відзиві на адміністративний позов, спростовуються наявними доказами у справі та нормами законодавства.

Відносно розбіжностей щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів, представник позивача зазначила, що дана обставина не обґрунтовує сумнівів митного органу у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2020 в справі №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, № К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ № 89928600). Крім того, відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Товари імпортовані з Словацької Республіки та Республіка Польща, що є країнами-членами Європейського Союзу, відповідно на ці країни також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість не перереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу.

Щодо посилання митного органу на правомірність коригування заявленої митної вартості на підставі раніше визнаних (визначених) митних вартостей шляхом зазначення номера та дати митних декларацій, представник позивача звернув увагу на те, що Верховний Суд у Постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом. Хоча показники вартості попередньо імпортованих товарів беруться митним органом до уваги, рішення про коригування митної вартості не може бути визнане законним у разі, якщо відмінність у вартості попередньо імпортованих товарів є єдиною причиною для такого коригування. Крім того, у постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Натомість, митним органом не доведено, яким чином визначено вартість товару, які складові вплинули на формування саме такої вартості, а рішення про коригування митної вартості таких даних не містять.

Зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Так, ПП «Гуд Авто Плюс» не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, однак, маючи комерційну необхідність в подальшому продажу таких транспортних засобів на території України, вимушене було скористатись процедурою, що передбачена частиною сьомою статті 55 МК України та випустити вказаний товар у вільний обіг шляхом надання забезпечення сплати митних платежів з урахуванням митної вартості, що визначена згідно рішень про коригування митної вартості на строк 90 днів з дня випуску товарів, у зв'язку з чим зазначений товар було оформлено і випущено у вільний обіг. Однак, митне оформлення товарів у вільний обіг жодним чином не свідчить про те, що декларант погодився із скоригованою митною вартістю. З наведених підстав просить позов задовольнити.

В додаткових поясненнях щодо позовних вимог від 19.12.2024 представник позивача зазначила, що за товари №2, №3, №4, №5 до митного оформлення платіжні інструкції не подавались, адже застосовувались умови післяплати, про що вказувалось у позовні заяві. При цьому зауважувалось, що платіжні інструкції, які підтверджують оплату за Товари №2, №3, №4, №5 будуть надані під час розгляду справи.

Так, щодо Товару №2 - легкового автомобіля марки «NISSAN», модель- «QASHQAI», VIN - НОМЕР_2 , 2011 року виготовлення: згідно з рахунком-фактурою №НAP-00002 від 18.06.2024 вартість легкового автомобіля становила 1000,00 Євро; щодо Товару №3-легкового автомобіль марки «OPEL», модель - «ASTRA», VIN - НОМЕР_3 , 2011 року виготовлення вартість товару становила 1800,00 Євро відповідно до рахунку-фактури №НAP-00004 від 21.06.2024; щодо Товару №4 - легкового автомобіля марки «OPEL», модель-«ZAFIRA», VIN - НОМЕР_4 , 2011 року виготовлення відповідно до рахунку-фактури №НAP-00022 від 02.07.2024 вартість товару була 2900,00 євро; щодо Товару №5 - легкового автомобіля марки «OPEL», модель - «ASTRA», VIN - НОМЕР_11 , 2007 року виготовлення, вартість товару становила 600,00 Євро згідно з рахунком-фактурою №НAP-00026 від 05.07.2024.

Позивач надав суду, докази щодо оплати одночасно за чотири поставки згідно з рахунками-фактури №НAP-00002 від 18.06.2024, №НAP-00004 від 21.06.2024, №НAP-00022 від 02.07.2024, №НAP-00026 від 05.07.2024, що в загальній сумі становить вартість чотирьох транспортних засобів - 6300,00 євро (1000+1800+2900+600=6300), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №11 від 18.12.2024, в якій у призначенні вказано «оплата за транспортні засоби відповідно до Контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024». При цьому, платіжний документ №11 від 18.12.2024 засвідчений установою банку, на платіжній інструкції міститься відмітка про проведення платежу. Документ (платіжна інструкція Банку) підписано електронно-цифровим підписом, тому в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила такого електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Також, SWIFT, у якому міститься посилання на контракт, зазначено дату операції, суму в євро та найменування банку відправника і банку отримувача. Крім того, у звіті про закупівлю іноземної валюти або банківських металів №17 від 18.12.2024 зазначено, що оплата здійснена за транспорті засоби згідно Контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024, МД №24UA205140043788U6 від 09.07.2024, 24UA205140041179U0 від 27.06.2024, 24UA205170018163U9 від 24.06.2024, 24UA205140043007U0 від 05.07.2024; інвойси №HAP-00026 від 05.07.2024, HAP-00004 від 21.06.2024, HAP-00002 від 18.06.2024, HAP-00022 від 02.07.2024 і також наявна відмітка банку. Отже, умови контракту позивачем виконані, тому просить позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд прави з викликом сторін.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України), на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, укладеного між ПП «ГУД АВТО ПЛЮС» та компанією експортером FS POLTRADE S.R.O. та №2024/WEST-HAP від 01.01.2024, укладеного між ПП «Гуд Авто Плюс» та компанією-експортером WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Гуд Авто Плюс» подано:

1. МД №24UA205170016901U4 від 11.06.2024 на товар: автомобіль вантажний марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter», ідентифікаційний номер (номер кузова/шассі) - НОМЕР_12 , робочий об'єм циліндрів - 1950 см3, потужність двигуна - 125kW, тип двигуна - дизельний, номер двигуна (маркування) - невизначений, тип кузова - вантажний фургон, календарний рік виготовлення - 2020, модельний рік виготовлення - 2020 р., дата введення в експлуатацію - 18/12/2020, вантажопідйомність - 1,180 т, маса в разі максимального завантаження - 3,500 т, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), бувший у використанні, колісна формула 4х2, наявна стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, від сутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині кузова декоративне оздоблення та ознаки комфорту, не виготовлений на базі легкового автомобіля. Торговельна марка - Mercedes-Benz, виробник Mercedes-Benz.

2. МД №24UA205170018028U9 від 24.06.2024 на товар: легковий автомобіль марки - NISSAN, модель QASHQAI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , робо чий об'єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 21.07.2011. Кількість місць за документами виробника 5, коліс на формула - 4*2, тип двигуна - дизель, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1. Торговельна марка NISSAN, виробник NISSAN.

3. МД №24UA205140040930U4 від 26.06.2024 на товар: легковий автомобіль марки - OPEL, модель ASTRA, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_13 , робочий об'єм циліндрів - 1398 см3, потужність - 74 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 02.08.2011. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна -невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1. Торговельна марка OPEL, виробник OPEL.

4. МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024 на товар: легковий автомобіль марки - OPEL, модель ZAFIRA, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_14 , робочий об'єм циліндрів - 1598 см3, потужність - 85kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 03.08.2011. Кількість місць за документами виробника 7, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1. Торговельна марка OPEL, виробник OPEL.

5. МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024 на товар: легковий автомобіль марки - OPEL, модель ASTRA, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_15 , робочий об'єм циліндрів - 1364 см3, потужність - 66 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення - 2007, дата введення в експлуатацію - 19.06.2007. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1. Торговельна марка OPEL, виробник OPEL.

Як слідує з умов зовнішньоекономічного контракту №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, укладеного між ПП «Гуд Авто Плюс» та компанією експортером FS POLTRADE S.R.O., продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та поплатити згідно інвойсів: автомобілі легкові та бувші у користуванні, тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та бувші у користуванні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у користуванні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у користуванні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у користуванні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у користуванні, мотоцикли, квадроцикли нові та бувші у користуванні (пункт 1.1 розділ 1 «Предмет контракту»). Загальна вартість контракту складає суму всіх інвойсів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або інвойс-проформа) для відповідної поставки і встановлюється в Євро (пункти 2.1., 2.2. розділу 2 «Ціна та загальна вартість контракту»). Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 180 календарних дні з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між Сторонами, можлива попередня оплата вартості Товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу. Валюта платежу і валюта договору - Євро (пункти 3.1-3.3. розділу 3 «Оплата Товарів і порядок розрахунків»). Товар поставляється на умовах «Інкотермс-2010» (пункт 4.1. розділу 4 «Поставка») (а. с. 26-27).

Згідно умов зовнішньоекономічного контракту №2024/WEST-HAP від 01.01.2024, укладеного між ПП «Гуд Авто Плюс» та компанією-експортером WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Продавець зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується придбати у Продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Зміїнець, Ковель, Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Калуш, Долина (згідно з ІНКОТЕРМС 2020р.) транспортні засоби та запасні частини до них, надалі іменується «Товар». Під терміном «транспортні засоби» та «запасні частини» слід розуміти нові та вживані легкові та вантажні автомобілі, спецтехніку, автобуси, мікроавтобуси, сільськогосподарську техніку, мотоцикли, запчастини та витратні матеріали до них. Товар може бути придбаний Продавцем через свого Повіреного для подальшої реалізації. Найменування, кількість, якість товару (відповідно до технічної документації), умови та терміни постачання та оплати за Товар вказуються у інвойсах до даного Контракту. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання цього Контракту вона не є жодним чином обмеженою законом, іншим нормативними чи правозастосовчими актами, судовим рішенням, або іншим, передбаченим відповідним чином законодавством, способом в своєму праві укладати цей Контракт та виконувати усі умови визначені у ньому (пункти 1.1.-1.4. параграфу 1 «Предмет контракту»). Вартість товару визначається у Євро Європейського Союзу / Доларах США/ Польський злотий із урахуванням умов поставки кожної партії, чи одиниці товару і фіксується у інвойсах до даного Контракту. Загальна сума Контракту складається із суми Інвойсів по даному контракту. Будь які додатки, що підписані Сторонами і додаються до даного Контракту в процесі здійснення господарської діяльності є невід'ємною його частиною (Параграф 2 «Вартість товару та загальна сума контракту»). Платежі по даному Контракту переводяться Покупцем на рахунок Продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Період розрахунку за товар визначає Продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. Ціна визначається на кожну товарну партію чи одиницю. Порядок розрахунків: оплату за Товар Покупець проводить шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Валюта оплати по даному Контракту - Євро Європейського Союзу/Долари США/Польський злотий (параграф 5 «Умови оплати») (а. с. 65 зворот-68).

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано декларантом подані документи, визначені в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме:

- щодо товару №1: рахунок-фактура VZF24-0028 від 29.05.2024, рахунок-фактура FS24-0604 від 04.06.2024, автотранспортна накладна №240604 від 04.06.2024, сертифікат з Перевезення EUR.1 №D0534309 від 04.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 18.12.2020, платіжна інструкція від 31.05.2024, експертна довідка №2406-062S від 05.06.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, експортна митна декларація №24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA205170016901U4 від 11.06.2024;

- щодо товару №2: рахунок-проформа №НАР-00002 від 18.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2022, експертна довідка №2406-437S від 24.06.2024, автотранспортна накладна від 01.02.2024, сертифікат з перевезення від 05.02.2024, висновок від 15.02.2024, зовнішньоекономічний контракт №02/2024-WEST-HAP від 01.02.2024, експортна митна декларація №24PL301010E759148 від 22.06.2024, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA205140040875U9;

- щодо товару №3: рахунок-фактура №НАР-00004 від 21.06.2024, автотранспортна накладна №B-N від 23.06.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 21.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 від 13.05.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 21.06.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WF.ST-HAP від 01.02.2024, підтвердження KOMUNIKAT ІЕ599 від 23.06.2024, експортна митна декларація №24PL301010E0762920, митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205140040930U4 від 26.06.2024;

- щодо товару №4: рахунок-фактура НАР-00022 від 02.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 від 01.11.2018, експертна довідка №2407-028 S від 02.07.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WEST-HAP від 01.02.2024, експертна довідка №2407-028 S від 02.07.2024, експортна митна декларація №24PL301010E0807146 від 03.07.2024, митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205140042768U3 від 04.07.2024;

- щодо товару №5: рахунок-фактура №НАР - 00026 від 05.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 від 07.05.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 08.07.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WEST-HAP від 01.02.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 08.07.2024, копія експортної митної декларації №24PL301010E0820355 від 06.07.2024, копія митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205140043446U8 від 08.07.2024.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, оплата за товар №1 проведена позивачем у повному обсязі 7500 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією №5 від 31.05.2024, де у графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс від 29.05.2024 №VZF24-0028 та унікальний ідентифікаційний номер транспортного засобу W1V9076371P316749 (а. с. 20).

Щодо товарів №2, №3, №4, №5 до митного оформлення платіжні інструкції не подавались, оскільки застосовувались умови післяплати, що не суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту №2024-WEST-HAP від 01.02.2024.

Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договори із третіми особами, пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 6) транспортні документи (договір, рахунки тощо).

У відповідь на повідомлення Волинської митниці про подання додаткових документів, ПП «Гуд Авто Плюс» щодо кожної з поставок транспортних засобів направило митному органу повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, щодо товару№1 - 15/05-1 від 11.06.2024, щодо товару №2 - 24/06/1 від 24.06.2024, щодо товару №3 - 26/06-1 від 26.06.2024, щодо товару №4 - 05/07-2 від 05.07.2024, щодо товару №5 - 09-0724 від 02.02.2024.

Від надання інших додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив листом №09-0724 від 09.07.2024.

Однак, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинською митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024 та складено картки відмови у прийнятті митних декларацій.

- МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024): відповідно до поданого рахунка-фактури №HAP-00022 від 02/07/2024 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 01.11.2018 зазначений інший власник MIKKELSEN WALTER FERDINAND. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024 платежі по даному контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. В рахунку-фактурі №HAP-00022 від 02.07.2024 інформації щодо оплати не зазначено, а додаткова угода не подана до митного оформлення; числове значення в декларації країни відправлення товару №24PL301010E0807146 від 03.07.2024 - 12145, не відповідає вартості товару 2900 Євро відповідно рахунка-фактури №HAP-00022 від 02.07.2024.

Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленими щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні:

МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024 (рішення №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024): на товар на рівні - 1000 Євро за МД №UA209180/2024/26330 від 12.04.2024..

Зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу.

У зв'язку з цим позивачу було відмовлено у митному оформленні митних декларацій №24UA205170016901U4 від 11.06.2024; МД №24UA205140040875U9 від 24.06.2024; МД №24PL301010E0762920 від 26.06.2024; МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024; МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024, про що надано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погодившись з рішеннями та з метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив декларування товару у відповідності до пункту 7 статті 55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП «Гуд Авто Плюс» звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст норми статті 53 Митного кодексу вказує на те, що митне оформлення товару повинно здійснюватися як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.

В даному випадку розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надані документи, передбачені нормами чинного Митного кодексу України, серед них:

щодо товару №1 (МД №24UA205170016901U4 від 11.06.2024): рахунок-фактура VZF24-0028 від 29.05.2024, рахунок-фактура FS24-0604 від 04.06.2024, автотранспортна накладна №240604 від 04.06.2024, сертифікат з Перевезення EUR.1 №D0534309 від 04.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 18.12.2020, платіжна інструкція №5 від 31.05.2024, експертна довідка №2406-062S від 05.06.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, експортна митна декларація №24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024;

- щодо товару №2 (МД №24UA205140040875U9 від 24.06.2024): рахунок-проформа №НАР-00002 від 18.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2022, експертна довідка №2406-437S від 24.06.2024, автотранспортна накладна від 01.02.2024, сертифікат з перевезення від 05.02.2024, висновок від 15.02.2024, зовнішньоекономічний контракт №02/2024-WEST-HAP від 01.02.2024, експортна митна декларація №24PL301010E759148 від 22.06.2024;

- щодо товару №3 (МД №24UA205140040930U4 від 26.06.2024): рахунок-фактура №НАР-00004 від 21.06.2024, автотранспортна накладна №B-N від 23.06.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 21.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 від 13.05.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 21.06.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WF.ST-HAP від 01.02.2024, підтвердження KOMUNIKAT ІЕ599 від 23.06.2024, експортна митна декларація №24PL301010E0762920;

- щодо товару №4 (МД №24UA205140042768U3 від 04.07.2024): рахунок-фактура НАР-00022 від 02.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 від 01.11.2018, експертна довідка №2407-028 S від 02.07.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WEST-HAP від 01.02.2024, експертна довідка №2407-028 S від 02.07.2024, експортна митна декларація №24PL301010E0807146 від 03.07.2024;

- щодо товару №5 (МД №24UA205140043446U8 від 08.07.2024): рахунок-фактура №НАР - 00026 від 05.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 від 07.05.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 08.07.2024, зовнішньоекономічний контракт №2024-WEST-HAP від 01.02.2024, довідкове автотоварознавче повідомлення від 08.07.2024, копія експортної митної декларації №24PL301010E0820355 від 06.07.2024.

Також додатково, на вимогу митниці, було подано конвертацію валют станом на 04.06.2024, на 22.06.2024, на 26.06.2024 та повідомлення про надання додаткових пояснень та документів №26/06-01 від 26.06.2024, в якому сказано, що у рахунку-фактурі від 21.06.2024 №HAP-00004 зроблено примітку, що дата сплати за ввезений товар з врахуванням після оплати, конвертацію валют від 05.07.2024, від 09.07.2024.

При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи, оплата за товар №1 проведена позивачем у повному обсязі 7500 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією №5 від 31.05.2024, де у графі у графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс від 29.05.2024 №VZF24-0028 та унікальний ідентифікаційний номер транспортного засобу W1V9076371P316749 (а. с. 20).

Разом з тим, щодо оплати за товари №2, №3, №4, №5 до митного оформлення платіжні інструкції не подавались, оскільки застосовувались умови післяплати, що не суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту №2024-WEST-HAP від 01.02.2024.

Однак, на підставі рахунків-фактур №НAP-00002 від 18.06.2024, №НAP-00004 від 21.06.2024, №НAP-00022 від 02.07.2024, №НAP-00026 від 05.07.2024 (вартість чотирьох транспортних засобів - 6300,00 євро (1000+1800+2900+600=6300) згідно платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №11 від 18.12.2024, в якій у призначенні вказано «оплата за транспортні засоби відповідно до Контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024» позивачем було проведено оплату за товар №2, №3, №4, №5.

При цьому, суд зауважує, що платіжний документ №11 від 18.12.2024 засвідчений установою банку, на платіжній інструкції міститься відмітка про проведення платежу. Документ (платіжна інструкція Банку) підписано електронно-цифровим підписом, тому в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила такого електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Також, SWIFT, у якому міститься посилання на контракт, зазначено дату операції, суму в євро та найменування банку відправника і банку отримувача. Крім того, у звіті про закупівлю іноземної валюти або банківських металів №17 від 18.12.2024 зазначено, що оплата здійснена за транспорті засоби згідно Контракту №2024/WEST-HAP від 01.02.2024, МД №24UA205140043788U6 від 09.07.2024, 24UA205140041179U0 від 27.06.2024, 24UA205170018163U9 від 24.06.2024, 24UA205140043007U0 від 05.07.2024; інвойси №HAP-00026 від 05.07.2024, HAP-00004 від 21.06.2024, HAP-00002 від 18.06.2024, HAP-00022 від 02.07.2024 і також наявна відмітка банку

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару та відповідають умовам контрактів, за якими були ввезені транспортні засоби.

Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

З огляду на те, що декларантом надано передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу документи, суд приходить до висновку, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу відповідачу заборонено вимагати від декларанта інші документи відмінні від тих, що передбачені статтею 53 Митного кодексу. Окрім цього, фактично поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін і асортименту, вказаних у рахунках-фактурах, а не у замовленнях.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, суд не бере до уваги твердження відповідача у спірному рішенні №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024 про те, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024 - 2896125 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 04.06.2024 № FS24-0604 -7500 євро; згідно МД (графа 11, 12) торговою країною і країною відправлення є Словаччина. Згідно декларації країни відправлення №24HU1600002C9F71B0 від 04.06.2024 країною відправлення є Угорщина, декларація країни відправлення Словаччини не подана до митного оформлення, з огляду на наступне.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Крім того, з позицією Верховного Суду у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. У даному випадку продавець-нерезидент встановив ціну товару, яка вказана в усіх поданих до митного оформлення документах та яка була фактично сплачена Позивачем.

Відповідач не вказав на будь-які порушення розрахунку митної вартості декларантом відповідно до частини другої статті 58 МК України, не зазначив про конкретні розбіжності в поданих до митного оформлення документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки цих документів або відсутність у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до частини третьої 53 МК України, не вказав жодних обґрунтованих підстав вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість відповідно до частини четвертої статті 53 МК України.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача в оскаржуваному рішенні №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024 про коригування митної вартості товарів ту обставину, що «відповідно до вказаного в інвойсі від 04.06.2024 №FS24-0604 продавцем (власником) транспортного засобу є «FS TRADE s.r.o» 04001 Kosice - Stare Mesto, Kuzmanyho 29. Slovakia, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 зазначений власник транспортного засобу - POOL COVER MONTAGE UND SERVICE GMBH, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті» з тих підстав, що на митну вартість товару не впливає та обставина, хто зазначений у інформації про технічний засіб власником, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів - контракту №2024/04-FS/GA від 01.04.2024, інвойсу №VZF24-0028 від 29.05.2024 та №FS24-0604 від 04.06.2023 зрозуміло, що продавцем товару є FS TRADE s.r.o» 04001 Kosice - Stare Mesto, Kuzmanyho 29. Slovakia.

Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).

Додатково суд звертає увагу, що відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Товари імпортовані з Словацької Республіки та Республіка Польща, що є країнами-членами Європейського Союзу, відповідно на ці країни також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість не перереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу.

Аналогічно зазначені спростування виявлених розбіжностей з підстав, зазначених вище судом, стосуються і рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, де відповідачем вказано на те, що відповідно до інвойсу від 18.06.2024 №HAP-00002 продавцем (власником) транспортного засобу є «WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ul. JOZEFA SOWINSKIEGO, nr 25, lok. 166, miejsc. WARSZAWA, kod 01-105, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA», однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 -1 зазначений власник транспортного засобу - DENIUSIS BENAS, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0759148 від 22.06.2024 - 4258 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 18.06.2024 №HAP-00002 -1000 євро; у рішенні №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, де у рахунку-фактурі від 21.06.2024 №HAP-00004 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.05.2024 № НОМЕР_8 зазначений інший власник - Aucotras Gmbh; в декларації країни відправлення товару від 23.06.2024 №24PL301010E0762920 числове значення вартості товару становить 7664 Злотих, що суперечить вартості товару зазначеній в інвойсі від 21.06.2024 № HAP-00004 - 1800 Євро; у рішення №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, де у рахунку-фактуру №HAP-00022 від 02/07/2024 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 01.11.2018 зазначений інший власник MIKKELSEN WALTER FERDINAND; числове значення в декларації країни відправлення товару №24PL301010E0807146 від 03.07.2024 - 12145, не відповідає вартості товару 2900 Євро відповідно рахунка-фактури №HAP-00022 від 02.07.2024; рішення №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024), де у рахунку-фактурі від 05.07.2024 № HAP-00026 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 03.05.2024 № НОМЕР_10 зазначений інший власник; в декларації країни відправлення товару №24PL301010E0820355 від 06.07.2024 загальне числове значення вартості товару становить 2603 Злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в інвойсі 05.07.2024 №HAP-00026 - 600 Євро.

Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про зазначення у експортних митних деклараціях митної вартості товарів у валюті з врахуванням конвертації, що не кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур, суд зазначає, що у експортних митних деклараціях вказано конвертовану вартість у іноземній валюті (в залежності від експортної митної декларації) з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.

Як уже встановлено судом, на вимогу Волинської митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення з та витяги з проведеною конвертацією, з яких вбачається, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур. Крім того, за основу береться показник та курс конвертації, що існував на території країни експортера.

Аналогічні висновки щодо конвертації митної вартості товарів викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі 140/6689/20, де вказано, що відповідна дата конвертації - дата перерахунку коштів через фінансову установу або дата подання митної декларації країни відправлення і саме він з врахуванням даних банківської системи ЄС здійснює конвертацію. Конвертація було проведена експортером, використовуючи офіційний міжбанківський курс, встановлений Центральним Банком у країні експорту. Оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії).

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024 не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

У відповідності до статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України.

В той же час, посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, як на доказ правомірності оскаржуваних рішень, оцінюються судом критично, адже в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття Волинською митницею рішень про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд зауважує, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано, яким саме чином виявлені розбіжності перешкоджають оформленню товару за обраним декларантом методом, оскільки надані до митного оформлення документи повинні досліджуватись у їх сукупності, а тому наявність певних недоліків в одному документі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях на те, що «Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, а саме: у рішенні №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, товар №1 - 15500 євро за МД №UA205140/2024/26876 від 22.04.2024; у рішенні №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, товар 1 на рівні - 4300 євро за МД №UA209180/2024/29456 від 25.04.2024; у рішенні №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, товар на рівні - 2100 Євро за МД №UA209180/2024/40728 від 17.06.2024; у рішенні №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, товар на рівні - 3100 Євро/шт за МД №UA209200/2024/023146 від 23.04.2024; у рішенні №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024, товар на рівні - 1000 Євро за МД №UA209180/2024/26330 від 12.04.2024, не підтверджено ніякими розрахунками такого вартісного показника та не надано письмових доказів на підтвердження митної вартості товарів, схожих із імпортованим суду не надано.

При прийнятті оскаржуваних рішеннь відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з яких взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Даючи оцінку спірним рішенням, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними.

В даному випадку митним органом ні в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, ні в ході судового розгляду даної справи не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням вказаного методу.

Суд констатує, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024лише зазначено, що митна вартість товару за резервним методом визначена на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, однак не зазначено жодного конкретного документу, яким керувався митний орган при взятті за основу даних про ціну товару, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся також не наведено.

Також суд зауважує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2021 у справі №815/4256/16.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару, натомість відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за другим методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб'єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі в сумі 2422,40 грн, який сплачений платіжною інструкцією №207 від 22.10.2024 та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

При вирішенні клопотання позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, суд зазначає, що воно підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позов та в клопотання про зменшення витрат на правову допомогу заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову, а також з огляду на наявність великої кількості судової практики в подібних справах.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих письмових доказів (ордеру серії АС №1114351 (а. с. 15), договору про надання правової допомоги №135-ЮП від 11.06.2024 (а. с. 72-74), рахунку-фактури №638 від 21.10.2024 (а. с. 75), акту приймання-передачі наданих послуг від № 638 (а. с. 75 зворот), попереднього (орієнтовного) розрахунку) (а. с. 76 зворот), платіжної інструкції №206 від 22.10.2024 позивач сплатив на рахунок адвоката АЮ «Крючкова» 20000,00 грн за надану правову допомогу, яка складається з: ознайомлення керівника Позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права (30 хв), ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів про визнання протиправним та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024 та іншими товаросупровідними документами (1,5 год), подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної поставки (2 год), пошук інформації про контрагента (1 год), складання стратегії представництва ПП «ГУД АВТО ПЛЮС» у суді щодо зазначеної справи (1 год), вивчення судової практики з відповідних правовідносин (2 год), складання та подання вищевикладеної позовної заяви (3 год).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою по відношенню до складності справи, об'єму виконаних робіт та наданих послуг.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відтак, послуга щодо ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом; юридичний прогноз справи та детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви - охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них (ознайомлення позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права; подання письмових пояснень на вимогу митного органу; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції) - не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару є спором як майнового характеру незначної складності.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев'ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, суму позову та складність даної справи, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Гуд Авто Плюс» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 45119453) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000020/2 від 11.06.2024, №UA205170/2024/000021/2 від 24.06.2024, №UA205140/2024/000178/2 від 26.06.2024, №UA205140/2024/000184/1 від 05.07.2024, №UA205140/2024/000187/1 від 09.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «Гуд Авто Плюс» судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в загальній сумі 9422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Попередній документ

124332485

Наступний документ

124332487

Інформація про рішення:

№ рішення:	124332486
№ справи:	140/12028/24
Дата рішення:	09.01.2025
Дата публікації:	13.01.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (11.03.2025)
Дата надходження:	07.02.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення