про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
10 січня 2025 р. Справа № 120/235/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності
08.01.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.11.2024 № 173-дп та від 29.11.2024 № 179-дн.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. Щодо усіх реквізитів позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, з поміж іншого, в обов'язковому порядку зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч вказаним вимогам в позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про наявність чи відсутність у нього, у його представника та відповідача електронного кабінету.
Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно зазначити відповідну інформацію в позовній заяві.
2. Щодо обґрунтування змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Крім того варто зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати накази Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.11.2024 № 173-дп та від 29.11.2024 № 179-дн про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби та звільнення з посади з підстав припинення державної служби.
Таким чином предмет даного спору пов'язаний виключно із оскарженням рішення відповідача про звільнення позивача з державної служби.
При цьому суд наголошує, що у відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Тобто, виходячи з принципу диспозитивності, визначеного зазначеною нормою, суд розглядає лише ті позовні вимоги, які безпосередньо заявлені позивачем.
В той же час виходячи із загальних положень трудового законодавства, а саме статті 235 Кодексу Законів про працю України, способом відновлення порушених прав у випадку звільнення особи без законної підстави є поновлення на попередній роботі та прийняття рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином у спорах пов'язаних із оскарженням наказів про звільнення з роботи (служби), як правило похідними позовними вимогами завжди виступають вимоги про поновлення на роботі (службі), з якої особа була звільнена (незаконно звільнена).
Натомість, як уже наголошувалось судом вище, позивач заявляючи в межах цього позову лише вимоги про скасування наказів про його звільнення з посади державної служби, жодним чином не обґрунтовує можливість відновлення порушених, на його думку, прав у спосіб поновлення на попередній роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, виходячи зі змісту позовних вимог та характеру спірних правовідносин визначений позивачем спосіб захисту порушеного прав не в повній мірі узгоджується з положеннями статті 235 КЗпП України в контексті того, яким чином позивач убачає можливість поновлення своїх прав лише шляхом скасування оспорюваних наказів без можливості поновлення його на посаді, з якої він був звільнений.
За таких обставин суд вважає, що позивачу на виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України необхідно додаткового обґрунтувати заявлений ним спосіб захисту (тобто зміст позовних вимог) на предмет його повноти відносно того суб'єктивного права, за захистом якого він фактично звернувся (тобто пояснити чи є визначений ним у цій позовній заяві спосіб захисту порушеного права достатнім для його відновлення, а також те, чи є для нього в межах цього позову актуальним питання щодо його поновлення на посаді, з якої він був звільнений (якщо так - то уточними позовні вимоги)).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович