Справа № 650/210/25
провадження №1-кс/650/74/25
10 січня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, призваного за мобілізацією, навідника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного строком на 60 днів (в межах строку досудового розслідування). З урахування характеру вчиненого злочину, який спричинив загибель людини, прошу застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив, що існують ризики передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без застосування застави.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснивши, що він оборонявся від потерпілого та не мав наміру його вбивати. Просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання його батька, який потребує допомоги.
На судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваного та зазначив, що обвинувачений перевищив міри необхідної оборони, у зв'язку з чим його дії неправильно кваліфіковані. Просить відмовити у задоволенні клопотання та застосовувати стосовно підозрюваного домашній арешт.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090000073 від 09.01.2025 року, повідомленням про підозру від 10 січня 2025 року, яке було вручене останньому 10 січня 2025 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 09.01.2025, близько 03 години 15 хвилин, перебуваючи у районі виконання завдань за призначенням, знаходячись в приміщенні підвалу чотириповерхової споруди, розташованої по вулиці Бархутова в с. Новокаїри Бериславського району Херсонської області, під час чергування на ротному опорному пункті 2 піхотної роти, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до молодшого сержанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проходив службу переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя особи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв до рук ввірений йому у службове користування 5,45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року виготовлення, та спрямувавши його у напрямку ОСОБА_7 здійснив не менше 5 пострілів, при цьому спричинив потерпілому 2 вогнепальні поранення черевної порожнини, 3 поранення правої сторони тулуба, внаслідок чого ОСОБА_7 помер на місці.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
09.01.2025, о 12 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 затримано, в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 09.01.2025, у ході якого було зафіксовано місце вчинення кримінальних правопорушень за адресою: АДРЕСА_3 , та вилучено предмети, що можуть містити сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема автомат АК-74 № НОМЕР_3 без магазину, та магазин, 4 (чотири) гільзи від патронів 5,45 мм, патрони 5,45 мм в кількості 24 (двадцять чотири), один патрон 5,45 мм та кофта з трупу ОСОБА_7 ;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , відповідно до яких в ніч на 09.01.2025 він прокинувся від звуків пострілів, після чого виявив труп ОСОБА_9 йому зізнався у вбивстві останнього;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких в ніч на 09.01.2025 він прокинувся від звуків пострілів, після чого побачив труп ОСОБА_11 , поруч з яким стояв ОСОБА_12 , тримаючи у руках автомат;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до яких він вину у вчиненні вбивства ОСОБА_13 визнав частково;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років), дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик, визначений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки ОСОБА_5 може вжити заходів щодо їх знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які ще не були вилучені та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підозрюваним, що, в свою чергу, неминуче призведе до втрати матеріальних слідів злочину.
Ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки свідки кримінального правопорушення проходили військову службу разом з ОСОБА_5 та останній особисто з ними знайомий, що вказує на те, що залишаючись на волі, матиме змогу незаконно впливати на свідків, з якими він проходить військову службу.
Ризик, визначений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає доведеним, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може зникнути з місця постійного мешкання під виглядом термінового службового відрядження до іншої місцевості, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Також, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем, може вчинити кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема пов'язане з ухиленням від обов'язків проходження військової служби, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх обранні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; задовільну репутацію підозрюваного; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про необхідність визначення розміру застави слідчий суддя, виходячи із положень пункту 2 частини четвертої статті 183 КПК України вважає, що смерть потерпілого, у спричиненні якої обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який є при цьому військовослужбовцем, є достатньою обставиною для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без застосування застави.
Строк дії ухвали до 10 березня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 10 січня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1