Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 945/1664/24
Провадження №: 2/332/608/25
10 січня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Марченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Петракей Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.03.2020 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання позики ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ», підписанням Заяви-приєднання №9965511 підтвердив, що акцептує Публічну пропозицію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ», яка розміщена на сайті Фінансової Компанії, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання позики, укладання якого підтвердив і зобов'язався виконувати його умови. Договір вважається укладеним з дня отримання Фінансовою Компанією заповненої та підписаної відповідачем заяви-приєднання до Договору, свої примірники заяви-приєднання відповідач отримав в день укладання Договору. Згідно Договору, відповідачу надано позику у формі споживчого кредиту на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності, у розмірі 14297,80 грн. на оплату товарів та/або робіт/послуг у Партнерів зазначених у заяві - приєднання. Відповідач зобов'язання за договором позику не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 23591,37 грн., з яких: 14297,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9293,57 - заборгованість за відсотками; 0,00 - грн. заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн. - заборгованість за пенею. 21.12.2021 року, згідно умов договору факторингу №21122021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ» відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором у розмірі 23591,37 грн., з яких: 14297,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9293,57 - заборгованість за відсотками. Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №9965511 від 16.03.2020 в розмірі 23591,37 грн. У порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2024 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАС», не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило. У зв'язку з чим, суд відповідно до положень ст. 178 ч. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 14.03.2020 ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету №9965511 на приєднання до Договору про надання позики ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ», чим підтвердив, що акцептує Публічну пропозицію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ», яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: casharing.com.ua, в повному обсязі, а також підтвердив зобов'язався виконувати його умови.
Згідно Договору про надання позики №9965511 від 14.03.2020, відповідачу надано позику у сумі 14297,80 грн. у формі споживчого кредиту на оплату товарів та/або робіт/послуг у Партнерів зазначених у Заяві приєднанні до Договору під 0,0001 %, відсотків річних із разовою комісією 1299,80 грн. Кінцева дата повернення позики 15.03.2021. Загальна вартість позики 23591,37 грн. ( а.с. 34).
ОСОБА_1 14.03.2020, до укладення договору про споживчий кредит, під підпис був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, згідно якого передбачені платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору: щомісячна комісія за обслуговування позики 5,0 % (нараховується щомісячно, від суми позики (а.с. 34 зворотній бік).
21.12.2021 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактором) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ» (Клієнтом) укладено договір факторингу № 21122021, за умовами якого, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №9965511 від 14.03.2020 до ОСОБА_1 , згідно Витягу з додатку до Договору факторингу №21122021 від 21.12.2021 ( а.с. 22-26).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №9965511 від 14.03.2020, станом на 21.12.2021 виникла заборгованість в сумі 23591,37 грн., з яких: 14297,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9293,57 - заборгованість за відсотками; 0,00 - грн. заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн. - заборгованість за пенею ( а.с. 17).
ТОВ «Діджи Фінанс» зареєстроване як юридична особа, діє на підставі Статуту ( а.с. 27-33).
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1, 2 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІЛЬ», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором про надання фінансового кредиту за договорами відступлення прав вимоги.
За приписами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсними не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти з користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування», при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позивальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позивальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, наданий йому кредит в строк, передбачений кредитними договорами не повернув. За змістом зазначених договорів відступлення прав вимоги та додатків до них, позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитними договорами. Після відступлення права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024, згідно якого правова допомога ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надавалась адвокатом Білецьким Б.М. ( а.с. 19-21).
Згідно з актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги та детальним описом робіт, адвокатом Білецьким Б.М. надано наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультації 2250 грн., складання позовної заяви, розрахунок витрат 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 750грн., загальна вартість яких склала 6000 грн.( а.с. 9).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а від відповідача не надходили заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» ( місцезнаходження: Київська обл.,, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором № 9965511 від 16.03.2020 в сумі 23591 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто одна) гривню 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» ( місцезнаходження: Київська обл.,, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2442 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» ( місцезнаходження: Київська обл.,, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 ( шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Н.В. Марченко