Провадження № 11-кп/821/163/25 Справа № 692/836/24 Категорія: ч.ч. 1, 5 ст. 358 КК Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 січня 2025 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено:
- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 6 місяців;
- за ч.4 ст.358 КК до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим в тому, що він, на початку березня 2024 року, більш точно часу у ході досудового розслідування не встановлено, та у невстановленому місці, через мережу Інтернет, досяг домовленості та надав невстановленій особі для внесення та виготовлення йому завідомо підробленого документу - посвідчення водія, відомості про свої прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, фотокартку з власним зображенням та зображення особистого підпису. У подальшому невстановлена особа у невстановлений час та у невстановленому місці за допомогою відповідної техніки виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керування транспортними засобами та видається в установленому законодавством порядку серії ВХН 263740 від 30.03.2024 на ім'я ОСОБА_7 , яке містить фотозображення останнього з дозволом керування транспортними засобами категорії «В», та передала на автодорозі поблизу смт. Драбів Золотоніського району Черкаської області в середині березня 2024 року обвинуваченому за грошові кошти в сумі 7000 грн.
16.06.2024 близько 15.30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи по вул. Івана Франка поблизу буд.6 в смт. Драбів, будучи учасником дорожнього руху, як водій транспортного засобу марки «Шкода Фаворит», д.н.з НОМЕР_1 , після зупинки працівником СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, за порушення п.31.4.7. «е» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу вказаного працівника поліції, щодо надання реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.03.2024, яке видане на його ім'я, за способом виготовлення та елементами захисту не відповідає зразку бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу, є підробленим, надав для перевірки вказане посвідчення водія працівнику поліції, тобто використав завідомо підроблений документ, бланк посвідчення якого не відповідає бланкам посвідчень водія, які перебувають в офіційному обігу.
Вимоги апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка їх подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказаний вирок та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік; за ч.4 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 2 місяці. На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 2 місяці. На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК покласти на ОСОБА_7 обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. У решті вказаний вирок залишити без змін.
Не заперечуючи фактичні обставини провадження та доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень прокурор вважає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
З цього приводу посилається на вимоги ст.ст. 50, 65 КК.
Приводить доводи щодо порушення судом першої інстанції основних засад призначення покарання, призначивши обвинуваченому за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК покарання у виді пробаційного нагляду на строк 6 місяців, що нижчим від мінімальної межі покарання у виді пробаційного нагляду, котрий не може бути меншим, ніж один рік такого покарання.
Звертає увагу, що положення ст.59-1 КК передбачає обов'язковість покладення на засудженого ряду обов'язків передбачених частиною другою та можливість на розсуд суду покладення обов'язків передбачених частиною третьої вказаної статті.
Вважає, що не застосування до обвинуваченого положень ч.ч. 2,3,4 ст.59-1 КК, потягло за собою призначення обвинуваченому покарання, що не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, оскільки судом не оцінено, що останній вчинив 2 кримінальні проступки, тому на нього необхідно покласти також обов'язок передбачений п.4 ч.3 ст.59-1 КК у вигляді виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію його соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об'єктивно перевірити.
Позиції учасників судового провадження.
Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- прокурор, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- обвинувачений, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 409, ст. 413 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, а також кваліфікація його дій є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Водночас доводи прокурора про те, що місцевий суд безпідставно не поклав на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.59-1 КК, є обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.59-1 КК, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років.
При цьому ст. 59-1 КК визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.3 ст.59-1 КК передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на засудженого до пробаційного нагляду.
З аналізу вказаних вимог кримінального закону вбачається, що призначивши строк покарання, що є меншим, що передбачено загальною частиною цього Кодексу (ч. 4 ст. 59-1 КК), суд не дотримався вимог п.2 ч.1 ст.65 КК.
Положення передбачені ч.2 ст.59-1 КК, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду щодо покладення обов'язків, наведених у п.п. 1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК. Цебто, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК. Однак, суд першої інстанції не врахував вказану норму кримінального закону та не застосував її.
Водночас, призначаючи покарання у виді пробаційного нагляду за кожне кримінальне правопорушення окремо, суд не покладав на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК, тобто не застосував закон про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням в цій частині нового вироку.
При вирішенні питання про призначення покарання і його розміру обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК відносяться до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставини, що пом'якшує покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень; відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Отже обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції, що передбачене відповідними санкціями ч.1 та ч. 4 ст.358 КК з урахуванням Загальної частини цього Кодексу (ч.4 ст.59-1 КК). Також необхідно визначити обов'язки, що передбачені п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК, що буде сприяти виправленню обвинуваченого і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 407, ч. 2 ст. 409, 414, 420 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:
- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- за ч.4 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі п.п. 1,2,3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення вироку судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4