Справа № 165/1935/23 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р.
Провадження № 22-ц/802/62/25 Доповідач: Данилюк В. А.
10 січня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП ВП №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Мартинюка Назара, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бакуна Олександра Сергійовича на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 07 листопада 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП ВП №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Мартинюка Назара, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.
07.11.2024 представник Державної казначейської служби Шевченко О. О. подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення перегляду справи № 335/6977/22 Великою Палатою Верховного Суду. При цьому зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2024 цивільну справу № 335/6977/22 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вказує, що Касаційний цивільний суд, переглядаючи наведену справу, виявив виключну правову проблему, яку належить розв'язати Великій Палаті Верховного Суду, зокрема: чи можна вважати дії працівників патрульної поліції зі складання протоколу такими, що підпадають під дію статті 1176 Цивільного кодексу України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» та чи може сам факт винесення протоколу у разі подальшого закриття справи у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення бути підставою для безумовного стягнення моральної шкоди відповідно до статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України. Суд касаційної інстанції вказав, що у даній справі є виключна правова проблема, і для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовної практики у справах за позовом фізичної особи про відшкодування моральної шкоди, завданої складанням протоколу працівником патрульної поліції, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2024 прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Запорізького апеляційного суду від 27.03.2023 року.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 07 листопада 2024 року клопотання представника відповідача Шевченко О. О. задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП ВП №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Мартинюка Назара, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 335/6977/22 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бакун О. С. подав апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо неможливості розгляду справи до вирішення справи Великою Палатою Верховного Суду, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, просить ухвалу скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Державної казначейської служби України Шевченко О. О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що представником відповідача в суді першої інстанції було заявлено клопотання та на обговорення в судовому засіданні було поставлено питання про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, так як правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду в іншій справі № 335/6977/22, та яка знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року цивільну справу №335/6977/22 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційний цивільний суд, переглядаючи цю справу, виявив виключну правову проблему, яку належить розв'язати ВП ВС. Зокрема: чи можна вважити дії працівників патрульної поліції зі складання протоколу такими, що підпадають під дію ст. 1176 ЦК України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та чи може сам факт винесення протоколу у разі подальшого закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення бути підставою для безумовного стягнення моральної шкоди відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України.
Суд касаційної інстанції вказав, що у цій справі є виключна правова проблема, і для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовної практики у справах за позовом фізичної особи про відшкодуванням моральної шкоди, завданої складанням протоколу працівником патрульної поліції, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2024 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року. Призначено справу № 335/6977/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 25 вересня 2024 року у приміщенні Верховного Суду.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до вимог п. 10 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду України.
Враховуючи, що справа за позовом ОСОБА_1 містить вимоги, аналогічні вимогам у справі за позовом ОСОБА_2 , яка переглядається Великою Палатою, з метою врахування висновків, викладених у постанові ВП Верховного Суду, при застосуванні таких норм права у даній справ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі.
Тому дії суду першої інстанції, який зупинив провадження у справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, є цілком обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник позивача Бакун О. С. у змісті апеляційної скарги основним аргументом для скасування оскаржуваної ухвали зазначає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема вимог статті 222 ЦПК України, вказуючи, що клопотання представника Державної казначейської служби України про зупинення провадження у справі № 165/1935/23, подане на стадії судового розгляду, а не в підготовчому провадженні, мало б залишитись без розгляду. Дане твердження представника позивача ОСОБА_1 не заслуговує на увагу, оскільки є власним тлумаченням чинного законодавства.
Суд першої інстанції дав вірну оцінку таким доводам представника позивача, зазначивши, що строки, встановленні частиною першою статті 222 ЦПК України, стосується клопотань, пов'язаних із розглядом справи, а в даному випадку сторона відповідача звернулась з клопотанням про зупинення провадження до закінчення перегляду справи ВП Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням особи до адміністративної відповідальності, яке може бути заявлене на любій стадії розгляду справи.
Твердження представника позивача, що представник відповідача подав вказане клопотання про зупинення провадження у справі через електронний суд 07 листопада 2024 року, в день проведення судового засідання, не надавши доказів про повідомлення сторін щодо такого клопотання згідно вимог частини шостої та частини сьомої статті 43 ЦПК України, що фактично обмежило можливість належно ознайомитись із цивільною справою № 335/6977/22 стосовно її ідентичності чи відповідності подібним правовідносинам, безпідставне та необґрунтоване, оскільки матеріали даної судової справи містять відомості про надсилання вищевказаного клопотання сторонам у справі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням норм цивільного процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бакуна Олександра Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 07 листопада 2024 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді :