СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22480/24
пр. № 2/759/1125/25
09 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
24.10.2024 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 20 246,72 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач. Як зазначає позивач, за результатами аналізу оплат за спожиту електроенергію з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 становить 20 246,72 грн. Заборгованість виникла з огляду на неповноту оплат відповідача та сформувалась за період з 01.07.2019 по 30.09.2023 з урахуванням сплачених коштів.
Ухвалою суду від 25.10.2024 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.38).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачу направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження, які повернуті до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення та задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яку постачає позивач. За результатами аналізу оплат за спожиту електроенергію з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не виконує зобов'язання по сплаті, внаслідок чого заборгованість станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 становить 20 246,72 грн. Заборгованість виникла з огляду на неповноту оплат відповідача та сформувалась за період з 01.07.2019 по 30.09.2023 з урахуванням сплачених коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про ринок електричної енергії", Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429, згідно якої ТОВ "Київські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. Суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності ЗУ «Про ринок електричної енергії» зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Упродовж чотирьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.
З урахуванням зазначеного вище, створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.
Таким чином, з 01.01.2019 р. позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території міста Києва.
Згідно з п. 7 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 (в редакції від 18.07.2019) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
За адресою: АДРЕСА_1 , де споживається електрична енергія боржником, ТОВ «Київські енергетичні послуги» відкрито особовий рахунок споживача електроенергії № НОМЕР_1 на підставі пред'явлення ОСОБА_1 документів щодо права власності на дім та у відповідності до п. 13 розділу 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», коли відбувалась передача постачальнику універсальних послуг (в нашому випадку позивачу) персональних даних щодо побутового споживача (в нашому випадку боржника) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 є власником нерухомості за цією адресою, і користувачем (споживачем електричної енергії). Будь-яких змін щодо власника квартири за вищевказаною адресою ні від боржника, ні від третіх осіб до позивача не надходило.
Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно з п. 1 ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до розділу 5 Комерційної пропозиції «Терміни оплати» розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Постачальник формує рахунок Споживачу до сплати з зазначенням в ньому обсягу споживання, розрахованого оператором системи. Споживач має здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції під час укладення відповідного договору).
Відповідно до пп. 1), 2), 8) п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а також звернутися до оператора системи розподілу стосовно відключення (обмеження) електропостачання на об'єкт споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливих споживачів, визначених Кабінетом Міністрів України, та має право на застосування санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 92 Конституції України, ст.ст. 319, 322, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 20 246,72 грн. (двадцять тисяч двісті сорок шість гривень сімдесять дві копійки ) та зарахувати на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41916045.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та зарахувати на рахунок № НОМЕР_3 в філії Головного управління по м. Києву та Київській області в АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41916045.
Зазначити дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" , місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 31, код ЄДРПОУ 41916045.
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Суддя: Бабич Н.Д.