СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/197/25
ун. № 759/223/25
09 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницького, громадянки України, яка здобула вищу освіту, офіційно не працює, розлучена, пільг не має, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
07.01.2025 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року за № 12023060450000243 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що У провадженні 4 відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12023060450000243 від 18.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України.
Згідно з положеннями статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону, а також діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку №3 таблиці I Переліку в цілях і на підставах, передбачених статтею 15 цього Закону.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Стаття 14 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» передбачає, що громадяни мають право придбавати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до таблиць II і III Переліку, лише за рецептом лікаря.
У порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_4 вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за наступних обставин:
Так за невстановлених обставин та у невстановлений в ході досудового розслідування час, не пізніше 15.10.2024 року у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP.
Реалізуючи вище вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 незаконно придбала, перевезла до тимчасового місця свого мешкання за адерсою: АДРЕСА_2 , вище вказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку в подальшому з метою подальшого збуту пофасувала на партії відповідної ваги у полімерні пакети обгорнувши її ізоляційною стрічною різних кольорів, решту помістила двох полімерних пакетів, після чого стала незаконно зберігати її з метою подальшого збуту.
15.10.2024 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме кв АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: шість прозорих поліетиленових пакетів із упакуваннями ізоляційної стрічки білого та окремо зеленого з жовтим кольорів, а також окремо одне упакування із кристалічною речовиною в середині в загальній кількості 342 шт., два поліетиленові прозорі пакети із кристалічною речовиною, електронні ваги сірого кольору у кількості 2 штук, 6 поліетиленових пакетиків з нашаруваннями речовини, металевий пристрій для подріблення з нашаруваннями речовини, 2 рулони ізоляційної стрічки білого кольору, 4 поліетиленові пакети із зіп пакетами різних розмірів, 3 поліетиленових пакети один з яких із кристалічною речовиною білого кольору, другий з кристалічною речовиною більшої фракції у вигляді каменів, третій з кристалічною речовиною фіолетового кольору, 16 згортків ізоляційної стрічки білого кольору та 12 поліетиленових пакетиків з кристалічною речовиною, фрагмент паперу з кристалічною речовиною, поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження у подробленому стані, трубка з полімерного матеріалу з нашаруваннями невідомої речовини та ін.
В подальшому по частині із вилученого, а саме речовині із 2 поліетиленових згортків та 1 полімерного пакету із кристалічною речовиною було призначено судові експертизи.
Згідно висновків судової експертизи, надані на дослідження зразки що знаходились у одному із пакетів містять у собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 146,9637 г.
Згідно Таблиці №1, списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1890 від 12.12.2002, № 518 від 04.06.2008, № 1298 від 02.12.2009, № 373 від 31.05.2010, № 4 від 05.01.2011, № 796 від 27.07.2011, № 408 від 23.05.2012, № 800 від 22.08.2012, № 1129 від 05.12.2012, № 15 від 09.01.2013, № 234 від 08.04.2013, № 712 від 26.12.2014, № 747 від 26.10.2016), PVP, віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) від 1,5 г до 15 г і більше становить великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
15.10.2024 року об 21 год. 28 хв., ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
16.10.2024 року останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
17.10.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 13.12.2024 року включно.
Постановою заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243 до трьох місяців, а саме до 15.01.2025.
10.12.2024 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2025 року з утримуванням останніх в ДУ «Київський слідчих ізолятор».
15 січня 2025 року закінчується трьох місячний строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, який ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва був продовжений до 6 місяців.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України до теперішнього часу наявні та не зменшені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Просив продовжити відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримала підозрювана ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи що ризики прокурором не доведені та не обгрунтовані, та з часом ризики зменшуються. У задоволені клопотання слідчого захисник просив відмовити та застосувати до його підзахисної більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останньої, або визначити розмір застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні 4 відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12023060450000243 від 18.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України.
15.10.2024 року об 21 год. 28 хв., ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
16.10.2024 року останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вище вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1.Протоколом обшуку помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого в помешканні ОСОБА_4 виявлено полімерні пакети із кристалічною речовиною, полімерні пакети для фасування, електронні ваги та ін.;
2.Протоколом НСРД (візуальне спостереження за місцем ) від 12.09.2024;
3.Протоколом НСРД (візуальне спостереження за особою) від 12.09.2024;
4.Висновком експерта від 16.10.2024, № СЕ-19/123-24/12537-НЗПРАП згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP, масою 146,9637г;
5.Іншими матеріалами досудового розслідування.
17.10.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 13.12.2024 року включно.
Постановою заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243 до трьох місяців, а саме до 15.01.2025.
10.12.2024 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2025 року з утримуванням останніх в ДУ «Київський слідчих ізолятор».
15 січня 2025 року закінчується трьох місячний строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, який ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва був продовжений до 6 місяців.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Розуміючи що у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, їй може загрожувати тривалий строк ув'язнення, будучи особою жіночої статі, на яку не поширюється дія законодавства про мобілізацію на період воєнного стану та маючи змогу вільно перетинати Державний кордон, це може спонукати її до втечі за кордон або на тимчасово непідконтрольні Україні території та тривалого переховування від органів слідства з метою уникнення зазначеного вище покарання.
Зокрема, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що спілкування між ОСОБА_4 , та іншими на даний час не установленими особами з числа осіб, які незаконно збували їй психотропну речовину, відбувалось за допомогою в тому числі мобільних телефонів та меседжерів, тому ОСОБА_4 як особа, яка на думку органу досудового розслідування незаконно зберігала, перевозила з метою збуту, володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в меседжерах, перебуваючи на волі може знищити предмети, речі які на даний час ще не віднайдені та не вилучені органами досудового розслідування, оскільки інкриміновані ОСОБА_4 злочини ймовірно вчинялись в складі групи і наразі деякі із неустановлених її учасників можуть мати доступ до таких предметів та речей та інформації, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (понятих, які приймали участь у обшуці) обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 проживає з ними в одному місті, а також на думку органу досудового розслідування може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування спонукати свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань, змінити їх чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового або судового засідання.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_4 , зокрема попередити інших неустановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 в минулому притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, має не погашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та будучи тривалий час втягнута в неї, усвідомлюючи високу прибутковість вказаної вище злочинної діяльності, що дає значний матеріальних зиск без щоденної праці та надзусиль, не маючи стабільного джерела доходу може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення.
Таким чином, ризики встановлені при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою наразі не зменшились та продовжують існувати.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_4 не виключає можливість перебування її під вартою в умовах слідчого ізолятора.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 березня 2025 року включно та утримувати її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити10 січня 2025 року о 12 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1