Номер провадження 1-кп/754/425/25
Справа№754/18107/24
Вирок
Іменем України
10 січня 2025 року 10 січня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100030002176 від 21.08.2024 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Конева, Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, офіційного не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_5
У невстановленому в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 18.08.2024, у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, а саме у квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , вчинене в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України: від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2022 №58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 14.02.2024 № 49/2024, №271/2024 від 06.05.2024, № 3891-ІХ від 23.07.2024 продовжений до 10 листопада 2024 року.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 18.08.2024 року в невстановлений час, приблизно о 18 годині, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, використовуючи ключі від замка вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , скориставшись тим, що власниця квартири відсутня за місцем мешкання та його дії є таємними для оточуючих, зайшов до кухонної кімнати, відкривши навісну тумбу, побачив, що всередині знаходяться золоті прикраси, а саме: золота каблучка з діамантом 585 проби вагою 3 грами, вартістю 5520 гривень, золота каблучка зі смарагдом та діамантами 750 проби вагою 7,8 грам, вартістю 18720 гривень, золоті сережки з діамантом 585 проби вагою 2 грами вартістю 3608 гривень, золота підвіска вагою 1 грам 585 проби зі жемчужною вставкою вартістю 1840 гривень, каблучка із білого золота 585 проби з діамантом вагою 2 грами вартістю 3680 гривень, каблучка із білого золота 585 проби вагою 1,5 грама вартістю 2760 гривень, каблучка 585 проби із жовтого золота із діамантом, вагою 6 грамів вартістю 11040 гривень, булавка 585 проби із жовтого золота із церковною вставкою, вагою 3 грами вартістю 5520 гривень, хрестик натільний 585 проби із жовтого золота вагою 2 грами вартістю 3680 гривень, ланцюжок 585 проби із жовтого золота, вагою 2 грами 3680 гривень, золота підвіска 585 проби вагою 1,5 грами вартістю 2670 гривень, золота каблучка 585 проби, вагою 1,5 грами, із вставним каменем цирконію вартістю 2670 гривень, золотий браслет із плетіння бісмарк 585 проби, вагою 3,5 грами вартістю 6440 гривень, хрестик натільний 3х4 см. із жовтого золота із вставкою чорного кварцу 585 проби, вагою 5 грамів вартістю 9200 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_5 .
Після чого, продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , викрав вищевказані золоті вироби, та утримуючи вищевказане майно при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 81 280 гривень 00 копійок ( вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят гривень).
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування правопорушенні, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та надав показання, що приблизно 18.08.2024, він взяв ключи від квартири за адресою:АДРЕСА_3 (вказані ключі зберігалися за адресою його місця проживання у батьків дружини, які коли власників квартири не було доглядали за вказаною квартирою) викрав золоті прикраси, які знаходились у кухні. Викрадені прикраси частково здав у ломбард, частково викинув. Шкоду потерпілій відшкодував у повному обсязі.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає - щире каяття, та добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 - судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, який раніше не судимий, неофіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, має визначене місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікарів психіатра та нарколога на обліках не перебуває, щире каяття обвинуваченого та відшкодування ним завданих збитків, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, та обирає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст.75 КК України, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Підлягають стягненню з обвинуваченого судові витрати на залучення експертів та підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 100, 349, 363-368, 370, 371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 /два/ роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (у разі наявності).
Роз'яснити ОСОБА_3 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- один змив на стерильному зонді аплікатора з поверхні ручки дверей; паперовий конверт з 2 слідами папілярних узорів №1 з пральної машини, №2 з холодильника; дактилокарти які знаходяться в спеціальному пакеті №ЕХР0387308 (квитанція 003915) - знищити;
- бірки від прикрас у кількості 4 шт., поліетиленовий пакет в середині якого знаходились чотири бірки від прикрас; диск DVD-R з відеозаписом з приміщення ломбарду «Скарбниця» зберігати в матеріалах провадження що перебувають у прокурора ;
- врізний замок (верхній) та ключ до нього, які поміщено до спеціального пакету НПУ №ICR 100101 (квитанція №003905); циліндровий механізм замка та ключ до нього (квитанція №003904) - повернути власнику;
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів в ході досудового розслідування в сумі 10 980 грн. 56 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1