09 січня 2025 року
м. Київ
справа № 127/21065/24
Провадження № 51-39ск25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2024 року,
установив:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк за вироком Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2003 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2024 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року залишено без змін.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копій судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4 оскаржені ним ухвали судів першої і апеляційної інстанцій стосуються питання, пов'язаного з виконанням вироку, та постановлені відповідно до розділу VIII «Виконання судових рішень» КПК України.
Частиною 6 ст. 539 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Касаційне оскарження таких ухвал не передбачено цією нормою закону, а отже оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Відтак, як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на судові рішення, які оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Така позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року (справа № 738/1482/16-к) та об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Монкорне де Комон проти Франції», процедури, які стосуються виконання вироків не підпадають під дію ст.6 Конвенції (право на справедливий суд) в її кримінальному аспекті розгляду, оскільки рішення з питань застосування, яке набрало законної сили, не зачіпає «спору … про цивільні права і обов'язки» та не має відношення до «пред'явлення кримінального обвинувачення».
Посилання ОСОБА_4 у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 14 грудня 2023 року (справа №739/486/23) та необхідність застосування аналогічного підходу, сформульованого у цій постанові, є безпідставними, оскільки у ній сформульовано позицію щодо ухвали суду першої інстанції про повернення клопотання для належного оформлення, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, зокрема розділом VIII КПК України за наслідками звернення з клопотанням, поданим в порядку виконання вироку, та яка небула перевірена судом апеляційної інстанції у зв'язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
У даному ж випадку ухвала суду першої інстанцій щодо ОСОБА_4 постановлена у порядку, передбаченому статтями 537, 539 КПК України та переглянута по суті судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 зазначеного Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3