Справа № 517/14/25
Провадження № 1-кп/517/11/2025
10 січня 2025 року с-ще Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено 28 жовтня 2024 року за № 12024168390000072 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , 26.10.2024, біля 23 год 05 хв., знаходячись у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, спрямований на спричинення останньому умисних тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизившись до ОСОБА_3 наніс йому один удар ножем в область грудної клітини зліва.
Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки по задній паховій лінії, які спричинили за собою розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів і не більше 21 дня та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Ураховуючи, що санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до ста (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 ураховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 та письмова заява потерпілого ОСОБА_3 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 2 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального проступку, способу його вчинення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.
Із заяви потерпілого ОСОБА_3 судом встановлено, що останній не оспорює встановлені органом досудового розслідування обставини.
Ураховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений, його захисник та потерпілий не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст.ст. 381-382 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до довідки лікаря-психіатра Захарівської багатопрофільної лікарні від 07.11.2024 ОСОБА_2 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки Захарівської багатопрофільної лікарні від 07.11.2024 ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
З характеристики наданої за місцем проживання обвинуваченого № 59 від 12.11.2024 вбачається, що ОСОБА_2 характеризується позитивно.
Згідно довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 941 від 26.12.2023 та № 1261 від 22.03.2024 наданих Військовою частиною НОМЕР_2 , військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час захисту Батьківщини 29.11.2023 отримав бойове травмування, а 20.03.2024 отримав бойове поранення.
З вимоги про судимість ГУНП в Одеській області від 28.10.2024 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений вину визнав, розкаявся та оцінює зазначене як обставину, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання у виді щирого каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно ст. 100 КПК України слід вирішити долю речових доказів.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 125 КК України, ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: медичну карту стаціонарного хворого № 4249/955 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка передана до Комунального некомерційного підприємства «Захарівська багатопрофільна лікарня» Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області залишити останньому, а копію вказаної медичної карти залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: