Справа № 513/11/25
Провадження № 2/513/449/25
Саратський районний суд Одеської області
10 січня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Після надходження та реєстрації позовної заяви, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І.
За положеннями частин 1, 2 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
З відповіді № 1022864 від 10.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Отже справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області
Вивчивши позовну заяву та додані матеріали приходжу до наступного.
Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.
Всупереч вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначена повна адреса місця проживання чи перебування представника позивача.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Проте на підтвердження факту надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками
(обсягом більше 50 аркушів) до позовної заяві долучено лише список згрупованих відправлень Укрпошта, тобто опису вкладень з переліком відповідних документів не надано.
Частиною 7 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно із частиною 1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), зазначено, що "починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень".
Судом встановлено, що позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" підписав Памірський Максим Анатолійович.
На підтвердження повноважень Памірського М.А. надано:
виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. фізисних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує, що директором Товариства з обмеженою відповідалністю "Бізнес позика" є Гайворонська Марія Миколаївна;
довіреність № 10 від 29.01.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", підписану директором Марією Гайворонською, відповідно до якої уповноважено Памірського Максима Анатолійовича, серед іншого, представляти інтереси довірителя з правом підпису на заявах, позовних заявах, клопотаннях, листах та інших документах зокрема виконувати процесуальні дії в усіх судах загальної юрисдикції України. Довіреність діє до 29 січня 2025 року включно;
Положення про самопредставництво Товариства з обмеженою відповідалністю "Бізнес позика" ( далі - Положення), затверджене 20 лютого 2024 року директором ТОВ "Бізнес позика" Марією Гайворонською.
Відповідно до Положення, Товариство з обмеженою відповідалністю "Бізнес позика" надає право діяти від імені Товариства без додаткового уповноваження (довіреності) в порядку самопредставництва юридичної особи працівникам, зокрема помічнику провідного юрисконсульта відділу примусового стягнення заборгованості Памірському Максиму Анатолійовичу. При цьому у останньому абзаці Положення зазначено, що дане положення дійсне з дати затвердження до 31.12.2024 року включно.
Отже до позовної заяви не долучено документів, яки би підтверджували повноваження Памірського М.А. станом на дату підписання позовної заяви діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" за правилами самопредставництва останнього,
Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням наведеного, позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258- 261 ЦПК України, суддя
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недолікв позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Бучацька