Справа №522/11599/24
Провадження №1-кс/522/229/25
(повний текст)
07 січня 2025 року Місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора,
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури виконати вимоги ст.214 КПК України та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі її заяви від 28.06.2024, поданої 04.07.2024.
В обґрунтування скарги посилається на наступне.
25.08.2022 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 було задоволено скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.303 КПК України, та зобов'язано посадових осіб ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, виконати вимоги ст.214 КПК України та невідкладно внести до ЄРДР відповідні відомості за заявою ОСОБА_4 , поданою 20.07.2022, розпочати досудове розслідування та надати заявниці відповідний витяг з ЄРДР.
ОСОБА_4 отримала повідомлення про початок досудового розслідування за кримінальним провадженням №12022162480001061 за вих.№60-СВ-4122 від 07.09.2022 та витяг з ЄРДР щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Утім, відомості за ч.4 ст.189 КК України до ЄРДР не внесені, а тому вважає що вимоги ст.214 КПК України виконані не були.
Водночас заступником керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 була надана відповідь за вих.№4726ВИХ-24 50-726-22 від 27.06.2024, згідно якої її було повідомлено, що Київською окружною прокуратурою м. Одеси було розглянуто звернення ОСОБА_4 (вих.4488-24 від 20.06.2024) щодо внесення до ЄРДР за її зверненнями від 20.07.2022 та належного виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 25.08.2022.
Тому 04.07.2024 вона звернулась до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення заступником керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.2 ст.382 КК України, однак до наступного часу відповіді про внесення зазначених відомостей до ЄРДР скаржником не отримано.
В порушення вимог ст.214 КПК України, до теперішнього часу відомості про вчинення злочину за її заявою не внесені до ЄРДР, досудове розслідування не розпочато.
Вказану бездіяльність представник вважає протиправною, у зв'язку з чим, на підставі ст.303 КПК України просить зобов'язати посадових осіб Одеської обласної прокуратури внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про вчинення злочинів від 04.07.2024 року.
Представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в скарзі та просив задовольнити її в повному обсязі з наведених підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали судового провадження, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголосила: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».
У пункті 9 Висновку № 3 (2002) КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. У державі, яка керується верховенством права, громадськість має очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов'язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.
Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Готуючи судове рішення, слідчий суддя повинен дотримуватись його належного мотивування.
Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду за результатами вирішення справи (заяви, клопотання). Це також пояснення суду, чому він ухвалив саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору (заяви, клопотання) полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору (заяви, клопотання), з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.
Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого судового рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення справи (заяви, клопотання).
Згідно ст. 370 КПКУ судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч.1 п.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність, зокрема слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
За змістом ст.214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину (кримінального правопорушення), мають бути критерієм внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п.1.2 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
В частині 5 ст.214 КПК України зазначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, сама норма кримінального процесуального закону опосередковано містить вимогу щодо наявності у заяві, повідомленні відомостей про кримінальне правопорушення, а саме: наявність ознак кримінального правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.
З матеріалів скарги, які були надані слідчому судді встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 25.08.2022 було задоволено вимоги скарги ОСОБА_4 та зобов'язано посадових осіб Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, виконати вимоги ст.214 КПК України, та невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_4 , поданою 20.07.2022, розпочати досудове розслідування та надати заявниці відповідний витяг з ЄРДР. Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на посадових осіб Київської окружної прокуратури м. Одеси.
Таким чином, виконання ухвали покладено на посадових осіб органу поліції а контроль за виконанням - на невизначене коло посадових осіб окружної прокуратури.
В подальшому, як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_4 02.09.2022 особисто на адресу керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси «Укрпоштою» направила на виконання ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 25.08.2022 у справі №947/16883/22. Далі ОСОБА_4 отримала повідомлення про початок досудового розслідування за кримінальним провадженням №12022162480001061 за вих. №60-СВ-4122 від 07.09.2022 та витяг з ЄРДР за ч.1 ст.364 КК України.
Тобто, ОСОБА_4 отримала витяг з ЄРДР за її заявою, за якою розпочате кримінальне провадження, йому присвоєний відповідний номер, а уповноваженою особою ОРУП №1 ГУНП в Одеській області була внесена до ЄРДР відповідна попередня кваліфікація кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим суддею було досліджено письмові заперечення заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , надані попередньому складу суду, з яких вбачається наступне.
06.09.2022 на адресу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла зазначена ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 про зобов'язання посадових осіб Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 20.07.2022 за фактом зловживання повноваженнями головою ОСББ «ЛЮСТДОРФ 139/1» ОСОБА_8 .
На виконання вказаної ухвали суду, відповідно до ст.214 КПК України, 07.09.2022 слідчим СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР за №12022162480001061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-І КК України (копія витягу з ЄРДР додається).
У подальшому, процесуальним керівником 17.10.2022 прийнято рішення про об'єднання вищезазначеного кримінального провадження з кримінальним провадженням №12022164480000317.
Що стосується внесення відомостей до ЄРДР за ч.4 ст.189 КК України, прокурор ОСОБА_9 зазначає, що відповідно до ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела
Згідно з вимогами ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. За таких обставин внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті із них які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення
Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи викладене, оскільки заява ОСОБА_4 від 20.07.2022 не містила жодних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України (Вимагання, вчинене організованою групою), то відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною статтею не вносились.
На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Кінцеве рішення, а також рішення щодо додаткової кваліфікації кримінального правопорушення за ч.4 ст.189 КК України, буде прийнято за результатами проведення слідчих дій та здобутих доказів відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, вбачається, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 щодо зобов'язання посадових осіб Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 20.07.2022, фактично виконана, оскільки слідчим суддею ОСОБА_5 не зазначено, за якою саме статтею та/або статтями мались вноситись відомості до ЄРДР.
Крім того, виконання рішення суду доручено посадовим особам Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, а не Київській окружній прокуратурі м. Одеси, що виключає склад злочину ст.382 КК України. В той же час, ст.367 КК України, на яку посилається ОСОБА_4 передбачає обов'язковий матеріальний склад злочину у вигляді шкоди, який відсутній в даному випадку.
Слідчий суддя звертає увагу, що резолютивна частина ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 25.08.2022 не містить обов'язку вносити відомості до ЄРДР за ч.4 ст.189, ч.1 ст.364 КК України, а лише містить вказівки на внесення відповідних відомостей про злочин за заявою ОСОБА_4 .
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.08.2022 було контроль за виконанням ухвали не покладався на заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 .
За встановлених обставин, той факт, що заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 надав відповідь ОСОБА_4 на її запит, не свідчить, що саме він є відповідальною особою за виконання ухвали слідчого судді від 25.08.2022.
Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 25.08.2022 не містить вказівки зобов'язати саме заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 вносити відомості до ЄРДР.
Водночас, слідчий суддя роз'яснює, що надання відповідної кваліфікації кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження є прерогативою органу досудового розслідування чи прокурора, що вимагають норми КПК України.
Оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи з інформації, якою володіє на момент реєстрації.
Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить обставини визначені у ст.91 КПК, стане зрозуміло, чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР і короткий виклад обставин, відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, яке не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію.
Саме тому законодавець у ст.214 КПК використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд, яка викладена в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.06.2024 (справа №727/5573/20, провадження №51-2355км23).
З досліджених доказів, наданих слідчому судді, встановлено, що ухвала слідчого Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 була виконана, відомості, які містяться в заяві ОСОБА_4 були перевірені та внесені до ЄРДР, та уповноваженою особою ОРУП №1 ГУНП в Одеській області присвоєна відповідна попередня кваліфікація кримінального правопорушення, про яке йдеться в заяві ОСОБА_4 .
В цілому, вимоги скарги ОСОБА_4 зводяться до незгоди з кваліфікацією вказаного кримінального провадження №12022162480001061, оскільки відомості за ч.4 ст.189 КК України внесені до ЄРДР не були.
Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для порушення кримінального провадження.
Враховуючи досліджені матеріали скарги ОСОБА_4 , заперечення прокурора, додатки до скарги, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_4 , оскільки підстави для внесення відомостей за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Доводи представника скаржника про те, що скарга ОСОБА_4 підлягає безумовному задоволенню оскільки рішенням Одеського апеляційного суду від 09.10.2024 року було скасовано ухвалу слідчого судді Приморського суду м.Одеси від 08.08.2024 року, якою відмовлено у задоволенні даної скарги, слідчий суддя вважає необґрунтованими. Зі змісту вказаної ухвали апеляційного суду вбачається, що єдиною підставою для скасування рішення слідчого судді від 08.08.2024 року послугувало те, що скаргу було розглянуто без участі заявника.
Керуючись ст. 1-379 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора.
Ухвала протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя:
07.01.2025