Справа №522/559/25
Провадження №1-кс/522/238/25
10 січня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Одеського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тарутине Одеської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
Слідчим відділенням Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025163520000012 від 08.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 07 січня 2025 року приблизно о 05 годині 18 хвилин, ОСОБА_7 , перебував у приміщенні АЗС «ОККО №18», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Блажка, 8.
Маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, та переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_7 діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, в присутності касира АЗС, взяв з полиці з автотоварами та електронікою портативну акустику «Proove Nova 10W», штрихкод 2001001847487, в коробці білого кольору, вартістю 1200 гривень, яка належить ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» ,підійшов до касира запитати вартість товару, та не дочекавшись відповіді, розуміючи, що його дії помітні для оточуючих, ігноруючи звернення до нього касира, вибіг з приміщення автозаправки разом з портативною акустикою «Proove Nova 10W».
В подальшому, ОСОБА_7 покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» матеріальну шкоду на загальну суму 1200 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
У вчиненні даного кримінального правопорушення, підозрюється:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тарутине Одеської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
08.01.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку статті 208 КПК України.
08.01.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: проведеним оглядом місця події, показами потерпілого та свідків, оглядом відеозапису з АЗС, пред'явленням особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Вивченням характеристики підозрюваного встановлено, що він є громадянином України, не одружений, джерела доходів для його існування не відомі, міцні соціальні зв'язки відсутні, утриманців не має.
В обґрунтуванні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_7 будучи обізнаним, що йому може бути призначена реальна міра покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою його уникнення, в тому числі шляхом виїзду на тимчасово окуповану території України. Крім того, в обґрунтування вказаного ризику, є той факт, що ОСОБА_7 перебуває у розшуку на підставі ухвали судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2023 року у кримінальному провадженні №12023163520000216 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як особа яка переховується від суду.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких вказують на причетність до вчинення злочину саме ОСОБА_7 , тобто перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків, що перешкоджатиме органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та в повному обсязі всебічному дослідженні всіх доказів.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є той факт, що відносно ОСОБА_7 на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162510001101 від 14.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, у Малиновському районному суді м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018161470001734 від 28.08.2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Тому не виключено, що ОСОБА_7 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Звернув увагу суду, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2023 року ОСОБА_7 оголошений у розшук.
Захисник заперечувала проти клопотання. Просила застосувати менш суворий захід, вказала, що ризики не доведені. Та за наслідком чого вказує, що обраний запобіжний захід не обґрунтований, ризики не підтверджені матеріалами клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_8 провину визнав, підтримав позицію адвоката.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
08.01.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку статті 208 КПК України.
08.01.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: проведеним оглядом місця події, показами потерпілого та свідків, оглядом відеозапису з АЗС, пред'явленням особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст.89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності (пов'язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
На цей час у кримінальному провадженні виконуються необхідні слідчі та процесуальні дії.
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Вивченням характеристики підозрюваного встановлено, що він є громадянином України, офіційно не працевлаштований, джерела доходів для існування його не відомі, міцні соціальні зв'язки відсутні.
Вищевказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 будучі обізнаний, що йому може бути призначена реальна міра покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою його уникнення, в тому числі шляхом виїзду на тимчасово окуповану території України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких вказують на причетність до вчинення злочину саме ОСОБА_7 тобто перебуваючи на волі може чинити тиск на свідків, що перешкоджатиме органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та в повному обсязі всебічному дослідженні всіх доказів.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_7 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, так як офіційно не працевлаштований, джерела доходів для існування його не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів (домашній арешт, особисте зобов'язання, особиста порука), не здатен забезпечити виконання ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, а саме, своєчасне з'явлення до слідчого та суду на виклик для проведення слідчих та інших процесуальних дій, виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та його майна (справа «Маргаретич проти Хорватії» п. 92).
Враховуючи положення вказаної статті, суд приходить до висновку, що вимога слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який не перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб - обґрунтована.
Тому, з урахуванням зазначених обставин справи, а також особи самого підозрюваного, відповідно до 3 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність призначення заставу у розмірі вісімдесяти розмірів мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання Слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Одеського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тарутине Одеської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України- задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 березня 2025 року, після чого, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 10.01.2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_8 , провадження по справі №1-кс/522/238/25
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1