Справа № 463/6177/24 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В. Я.
Провадження № 33/811/1862/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
10 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю ОСОБА_1 та захисника - адвоката Сигіня Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору у справі.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 17.06.2024 близько 18 год. 00 хв. у м. Винники на вул. Лисика, 2, керував т/з марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу - приладу «Drager» ARJL № 0264, тест № 1967, що зафіксовано записом нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб, а приїхали через дві години після ДТП.
Звертає увагу на те, що неодноразово повідомляв працівникам поліції, що вживав алкоголь через 1.5 години після ДТП, до того алкоголь не вживав та не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що працівниками поліції не надано суду доказів про те, що роз'яснювались права згідно ст. ст. 55,56,59,63 КУ, ст. 268 КУпАП.
Крім цього, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, складено з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року та працівниками поліції порушено права згідно Конституції України, Інструкцій та статей КУпАП.
Зауважує, що згідно сертифікації відповідності та Постанови Кабінету міністрів України від 02.10.2013 року за № 753 газоаналізатор Drager Alcotest не є медичним виробом та модель газоаналізатора 6820 не зареєстрована в Державній службі України з лікарських засобів.
Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сигіня Ю.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 815085 від 17.06.2024; результатом алкотестера «Drager» ARJL № 0264, (тест № 1967); відеозаписами місця події з нагрудної камери поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом працівника поліції.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Переглядаючи доводи ОСОБА_1 про те, що останній неодноразово повідомляв працівникам поліції, що вживав алкоголь через 1.5 години після ДТП, до того алкоголь не вживав та не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, то апеляційний суд ставиться критично до таких доводів та погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі наявності у працівників поліції належних та допустимих доказів вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, після його причетності до ДТП, такі мали би достатні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Більш того, після добровільного огляду ОСОБА_1 на місці, за допомогою алкотестера «Drager», водій не висловлював незгоди із виявленими показниками, а також поставив свій підпис на акті огляду (а.с.5).
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно сертифікації відповідності та Постанови Кабінету міністрів України від 02.10.2013 року за № 753 газоаналізатор Drager Alcotest не є медичним виробом та модель газоаналізатора 6820 не зареєстрована в Державній службі України з лікарських засобів, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з такого.
Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 ст. 17 цього Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.
Всі види газоаналізаторів «Drager Alcotest» зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Alcotest 6820» поліцейським під час виконання своїх службових обов'язків.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 при складанні протоколу не були роз'яснені права та обов'язки, не є слушними, оскільки відповідно до протоколу зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, про що ОСОБА_1 поставив свій підпис.
Доводи апелянта про те, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, складено з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року та працівниками поліції порушено права згідно Конституції України, Інструкцій та статей КУпАП, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи, який підписаний особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зауваження, заперечення відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють доводи клопотання про закриття провадження у справі, які були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.
Тому підстав для скасування постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2024 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк