Справа № 526/4533/24
Провадження № 3/526/54/2025
09 січня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ветхалівка Миргородського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний код невстановлений,
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
06 грудня 2024 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , виражався нецензурною лайкою, виганяв її з будинку, чим було завдано болю психологічному здоров'ю потерпілій.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. Клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 06.12.2024, рапортом оперативного чергового, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , довідкою про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, відповідно до якої 03.12.2020 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за що його було піддано стягненню у вигляді штрафу, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП - вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
Згідноч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
За наведених обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддіати штрафу відповідно до санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка діяла на момент вчинення правопорушення та не вирішувати питання про направлення для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 401, 173-2 ч.1 , 221, 283, 284 КУпАП, суддя
- визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП України та піддати стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок).
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 680 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Л. В. Максименко