Справа № 525/1152/24
Провадження №3/525/6/2025 П О С Т А Н О В А
10.01.2025 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Хоменко М.М., з участю захисника адвоката Акрітова П.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гром. України, проживаючого по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.08.2024 о 16 годині 14 хвилин по вул. Європейська, 63 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI 100» днз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник адвокат Акрітов П.К. просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилався на те, що ОСОБА_1 транспортним засобом у дату та час вказані в протоколі про адміністративне правопорушення не керував, за кермом автомобіля була дружина останнього ОСОБА_2 , яка зупинила автомобіль на узбіччі дороги та пішла до магазину, а ОСОБА_1 пересів на місце водія, саме в той час до нього підійшли працівники поліції.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за участі його захисника адвоката Акрітова П.К.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №120139 від 30.08.2024, у якому зазначені обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 1);
- відеозаписом з відеореєстратора та боді-камери патрульного поліцейського, де зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ( а.с. 3);
- довідкою ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с. 4);
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Позицію сторони захисту у частині того, що ОСОБА_1 автомобілем за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення не керував суд не бере до уваги та вважає її обраним способом захисту з тих підстав, що вона об'єктивно спростовується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом. Так на відеозаписі з відеореєстратора патрульного автомобіля чітко зафіксовано рух транспортного засобу «AUDI 100» днз НОМЕР_2 , його зупинку працівниками поліції, на момент зупинки саме ОСОБА_1 був за його кермом ( файл з назвою «20240830161416_0060.mp4»).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз положень п. 2.5 Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв'язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції свідчить про те, що в даній конкретній ситуації, яка склалася 30.08.2024 по вулиці Європейська, 63 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області з участю гр. ОСОБА_1 відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп'яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, який посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутого в судовому засіданні відеозапису.
Суд, заслухавши пояснення захисника, вивчивши та проаналізувавши у сукупності докази зібрані у справі, переглянувши відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення у обсязі, який наданий органом Національної поліції, приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.
Так з відеозапису з місця вчинення адміністративного правопорушення, який доданий до матеріалів справи установлено, що поліцейський після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 виявив у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров'я, роз'яснювалися наслідки відмови від проходження огляду, останній від проходження огляду категорично відмовився.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол