Справа № 536/2035/24
Провадження №2/524/883/25
10.01.2025 місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука
в складі головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05 серпня 2024 року ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує позов тим, що відповідно до укладеного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 20.09.2023 року кредитного договору №470034-КС-004 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредит у розмірі 75000,00 грн. Згідно умов договору відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом (1.15012667 процентів за кожен день користування кредитом). Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 120936,67 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 31811,40 грн; сума прострочених платежів по процентах - 81186,27 грн, сума прострочених платежів за комісією 7939,00 грн. Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 120936,67 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 03.09.2024 у справі відкрито провадження, залучено сторони до участі у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.12.2024 витребувано від АТ «ОЩАДБАНК» інформацію щодо випуску банківської картки на ім'я ОСОБА_1 та виписку про рух коштів на рахунку.
Ухвалою суду від 10.01.2025 постановлено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, разом з тим, в прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином, засобами електронного зв'язку в його електронний кабінет. Про причини неявки суду не повідомила та не подала заяви про розгляд справи за її відсутності.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, постановляючи заочне рішення (ч.4 ст.223 ЦПК України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали між собою договір №470034-КС-004 від 20.09.2023 про надання кредиту в розмірі 75000 грн.
Строк надання кредиту 24 тижні (п.2.3 договору).
Строк дії договору встановлено до 06.03.2024 (п.2.7 договору).
Умовами договору (п.2.4) передбачена процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15012667 фіксована.
Сторони у п.3.2.3 договору погодили графік платежів із застосуванням зниженої процентної ставки.
Договір укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором UA-3784, що підтверджується візуальною формою.
Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19, у постанові від 22.09.2022 по справі № 234/7163/20, у постанові від 12.06.2023 по справі №263/3470/20.
Факт надання кредитних коштів в сумі 75000 грн. підтверджується інформаційними довідками з даними транзакції, згідно якої кошти перераховано 20.09.2023 на платіжну карту OSCHADBANK, зазначену в анкеті клієнта (а.с.62-64)
Позичальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору у встановленому порядку та встановлені строки. (п.4.2 договору).
Пунктом 3.5 договору передбачено порядок виконання зобов'язання у разі недостатності суми здійснення платежу: - у першу чергу сплачується прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом; - у третю чергу неустойка та інші платежі.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов'язки щодо своєчасного і повного погашення кредиту та процентів належним чином не виконував. Заборгованість позичальником не погашена.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження N 61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т. ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 7939,00 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
У відповідності до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звідси, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» є обґрунтованими та доведеними, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором №470034-КС-004 від 20.09.2023 у загальному розмірі 120936,67 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 31811,40 грн; сума прострочених платежів по процентах - 81186,27 грн, сума прострочених платежів за комісією 7939,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Сторони у справі не подавали заяви про стягнення будь-яких інших судових витрат.
Позов розглянуто в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором №470034-КС-004 від 20.09.2023 року в сумі 120936 гривень 67 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження - місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П.Мельник