Справа № 524/7102/24
Провадження № 1-кп/524/230/25
10 січня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12024170500001286 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, українки, освіта середня, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України,
04.06.2024 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала по проспекту Свободи, буд. 172 А м. Кременчуці, де поблизу магазину "Маркетопт" на асфальтному покритті побачила банківську карту АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) що належить ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на привласнення офіційного документу, а саме вказаної банківської картки. Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, привласнила банківську картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) емітентом якої є АТ «Акцент-Банк», яка відкрита на ім'я ОСОБА_6 , та, згідно положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» є офіційним документом. У відповідності до Закону України від 02.04.1992 «Про інформацію», Закону України від 02.10.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління НБУ від 08.10.1998 року, ст. 200 КК України, платіжні банківські картки є електронним платіжним документам. У відповідності до ст. 1 Закону України від 02.10.1992 «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України від 07.12.2000 «Про банки та банківську діяльність», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління НБУ від 30.04.2010 №223, спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої держатель якого її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском..
Привласнивши банківську карту АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись нею на власний розсуд.
Свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_5 визнала повністю, пояснивши про обставини що відповідають вступній частині вироку. Зазначила, що картку привласнила з метою придбання продуктів харчування, що і робила неодноразово в магазинах м. Кременчука.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не прибула. Подала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд проводити без її участі.
Крім повного визнання вини обвинуваченою, її вина у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення в повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом прийняття зяви про криіманльне правопорушення та іншу подію від 07.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_6 повідомила, що в період часу з 04.06.2024 по 07.06.2024 невідома особа вчинила крадіжку з її банківської картки;
- випискою по картці «А банк», яка належить ОСОБА_6 ;
- речовими доказами, а саме відеозаписами з камер відеоспостереження магазинів "Маркетопт" і «АТБ».
Зазначені докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились привласненні офіційного документу з корисливих мотивів, суд кваліфікує за ч.1 ст. 357 КК України.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій ОСОБА_5 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, її сімейний стан, стан здоров'я та вік.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої суд не встановив.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 , попередження нових кримінальних правопорушень, їй має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді штрафу, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінального провадженні відсутні.
Цивільний позов не пред'являвся.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Речові докази: 7 CD-R дисків з відеозаписами з камер відеоспостереження з приміщення магазину «АТБ» по пр-кту Свободи, буд. 81 в м. Кременчуці, 5 CD-R диска з відеозаписами з камер відеоспостереження з приміщення магазину «АТБ» по пр-кту Свободи, буд. 126 в м. Кременчуці - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7