Справа №766/2876/24
н/п 1-кп/766/1078/25
10.01.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 04.11.2022 під №22022230000000498 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ст. 111-2 КК України, -
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що рф окупувала серед іншого частину Херсонської області та сформувала окупаційну адміністрацію для управління вказаними територіями. Перебуваючи на вказаній тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи умисно, добровільно, незаконно, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів рф, які передбачають перебування України у сфері її впливу з метою завдання шкоди Україні, надав допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора з реалізації та підтримки рішення, а саме: наказу військово-цивільної адміністрації №180-р від 07.07.2022 «Про створення державного унітарного підприємства «Пошта Херсон» та за невстановлених обставин, наказом директора ДУП «Пошта Херсон» №851-к від 05.09.2022 був призначений на посаду так званого «начальника відділу поштової безпеки» в т.зв. ДУП «Пошта Херсон» за адресою: пр. Ушакова, 41, м. Херсон.
Основними завданнями ОСОБА_6 відповідно до посадової інструкції є: перевірка та забезпечення пенсійних та інших соціальних виплат, перевірка та проведення співбесіди зі співробітниками перед прийняттям на роботу, проведення фінансових розслідувань (фактів викрадання або привласнення співробітниками пошти або іншими особами матеріальних активів або коштів), контроль за дотриманням та виконанням працівниками умов трудового договору та їх посадових обов'язків, контроль за перевезенням грошових коштів та відправлень, контроль за перевезенням грошових коштів та відправлень, контроль за отриманнях грошових коштів, інші завдання в межах компетенції.
У подальшому в період з початку вересня 2022 року по листопад 2022 року ОСОБА_6 , виконуючи обов'язки так званого «начальника відділу поштової безпеки» в т.зв. ДУП «Пошта Херсон» організовував роботу відділу, проводив роботу з підбору кадрів до свого відділу (ДОКПД), проводив фінансові та службові розслідування, що підтверджується актами перевірки та службового розслідування; надав вказівку щодо проведення інвентаризації за списками майна АТ «Укрпошта», які знаходились на центральному відділенні ХД АТ «Укрпошта»; агітував отримувати російські паспорти з метою в подальшому платити податки до рф та отримувати пенсію. Зазначеними діями він сприяв функціонуванню зазначеного підприємства, налагодженню мережі поштового зв'язку, забезпеченню прийому, обробці, перевезенні, доставці поштових відправлень, здійсненню поштових переказів грошових коштів та надання інших послуг поштового зв'язку на території Херсонської області та відповідно іншими органами, підприємствами рф, що у свою чергу посприяло інтеграції поштового зв'язку на окупованій території Херсонської області з поштовими органами рф.
Вказаними діями ОСОБА_6 забезпечив реалізацію та підтримку рішення та дій окупаційної адміністрації рф по створенню та функціонуванню ДУП «Пошта Херсон», тим самим сприяв функціонуванню незаконно створеного підприємства рф, зміцненню російської влади на території України, передачі матеріальних ресурсів АТ «Укрпошта».
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ст. 111-2 КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу (пособництво) окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримці рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора. .
ІI. Застосовані судом правові процедури
Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.02.2024 було призначено підготовче судове засідання.
Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 18.03.2024, 08.04.2024, 22.04.2024.
Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_6 не скористався.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-2 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання в м. Херсоні, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов'язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, стосовно ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 22.04.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22022230000000498 від 04.11.2022 висунуте щодо злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 28.05.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.
Разом з цим, за період часу з 30.05.2024 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 09.01.2025, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
IV. Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просила визнати обвинуваченого ОСОБА_8 винним та призначити відповідне покарання в межах санкції ст. 111-2 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскацією всього майна.
Захисник заперечив проти наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, оскільки на його переконання на обвинуваченого поширюються, а відповідно він підпадає під захист ст. ст. 42, 43 Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони та звичаї війни на суходолі. Наведений висновок можна зробити з того, що хоча вірогідно ОСОБА_6 і обіймав посаду в установі, яка займалась наданням поштових послуг, проте відповідна діяльність повинна оцінюватись як така, що спрямована на забезпечення життєдіяльності окупованої території. Крім того зауважив, що не можуть бути покладені в основу вироку докази, які не перекладені на українську мову.
V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2024 (справа №761/4048/24, н/п №1-кс/761/3220/2024), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Так вина ОСОБА_6 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- протоколом огляду від 08.02.2023 з відеозаписом до нього, відповідно до якого оглянуто службовий кабінет №306 АТ «Укрпошта» за адресою пр. Ушакова, 41, м. Херсон. Так під час проведеної слідчої дії виявлено та вилучено наступні документи, огляд яких проведено, про що складено протокол від 25.07.2023. Так до справи долучено наступні документи: копія документа з назвою «Должностная инструкция начальника сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон»; копія документа з назвою «Положение об участке сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон»; копія аркушу з документу «Журнал реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту поглибленої безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях» Государственное унитарное предприятие «Почта Херсон»; копія аркушів з документу з назвою «ГУП Почта Херсон» журнал регистрации приказов 2022»; копія аркушів з документу з назвою «Журнал учета табельных номеров» з рукописними записами; копія «Указа №180 от 07.07.2022 о создании государственного унитарного предприятия «Почта Херсон».
- протоколом огляду від 12.04.2023 з відеозаписом до нього, відповідно до якого оглянуто приміщення ХД АТ «Укрпошта» за адресою: пр. Ушакова, 41, каб. №202. Так під час огляду виявлено та вилучено наступні документи, долучені до матеріалів справи та оглянуті згідно з протоколом огляду від 25.07.2023. Зокрема досліджено копію документу «Приказ о приеме работника на работу №851-к от 05.09.2022» та копії з документів, які містяться у «Справа №1 ОПС 20(7) ОСОБА_9 г. Херсон 2022 г.».
Так з акту від 30.09.2022 «службового розслідування по можливому факту привласнення грошових коштів» вбачається, що ОСОБА_6 зазначений як начальник відділу поштової безпеки, тоді як останній включений до відповідної комісії, про що видано наказ №20 від 12.09.2022.
- висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №22022230000000498 від 23.11.2023 №25344/23-32, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_6 , що містяться: в графі «С приказом ознакомлен» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » в документі «Приказ о приеме работника на работу» №851-к від 05.09.2022; в графі «Начальник отдела почтовой безопасности» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » в документі «Акт №1 про результаты проверки ОПС Херсон - 20 (7) «13»сентября 2022 года»; в графі «начальник відділу почтовой безопасности» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » на останньому аркуші документа «Акт служебного расследования по возможному факту присвоения денежных средств начальником ОПС №20(7) ОСОБА_9 » від 30.09.2022, виконано однією особою.
Підписи від імені ОСОБА_11 , що містяться в графі «С приказом ознакомлен» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » в документі «Приказ о приеме работника на работу» №851-к від 05.09.2022; в графі «Начальник отдела почтовой безопасности» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » в документі «Акт №1 про результаты проверки ОПС Херсон - 20 (7) «13»сентября 2022 года»; в графі «начальник відділу почтовой безопасности» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_10 » на останньому аркуші документа «Акт служебного расследования по возможному факту присвоения денежных средств начальником ОПС №20(7) ОСОБА_9 » від 30.09.2022, виконано ОСОБА_6 . Крім того з «Акта №1 про результаті проверки ОПС Херсон-20(7) от 13 сентября 2022 года» вбачається, що останній підписано «начальником отдела почтовой безопасности ОСОБА_10 ». Також «приказ о приеме работника на работу №851-к от 05.09.2022» свідчить про те, що ОСОБА_6 був прийнятий на посаду начальника відділу поштової безпеки з 05.09.2022, який у свою чергу містить підпис останнього щодо ознайомлення з його змістом.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.02.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що до окупації м. Херсона в 2022 році працював на АТ «Укршпошта» листоношою, а пізніше охоронцем в центральному відділенні по пр. Ушакова, 41 в м. Херсоні. Після окупації м. Херсона так і залишився на своїй посаді, не змінив її і після створення «Пошти Херсона» окупаційною владою.
У вересні 2022 року познайомився з ОСОБА_6 . Як він зрозумів він займався ревізією грошових коштів у зв'язку з якимось інцидентом через зникнення грошових коштів на іншому відділенні. Близько та часто не спілкувались, зі слів інших лише визначив чим займався ОСОБА_6 , оскільки з ним просто вітались, знаючи, що працюють в одній установі.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.01.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнала фото із зображенням ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_13 дала суду показання про те, що більше тридцяти років працювала на «Укрпошті». Після 30.06.2022 їх всіх звільнили у зв'язку з припиненням роботи Укрпошти в м. Херсоні, проте «Фірман» залишився керівником новоствореної окупаційною владою «Поштою Херсона». Вона зі свого боку також залишилась працювати, бо необхідно було якось виживати в умовах окупації. Займала посаду керівника відділення пошти, яке було розташоване по пр. Ушакова, 41, в м. Херсоні.
Вперше ОСОБА_6 побачила у кінці вересня 2022 року, коли він зайшов до неї в кабінет. Він з'явився в дирекції одним з останніх і пропрацював з вересня по жовтень 2022 року. Вона зрозуміла, що він начальник відділу поштової охорони, оскільки почав розпитувати як ведеться облік руху грошових коштів у відділенні. Через декілька днів на загальних зборах їм представили ОСОБА_6 як начальника відділу поштової охорони. Він же зі свого боку повідомив як він бачить свою роботу і які у нього будуть вимоги для забезпечення виконання належно функцій охорони.
Також їй було відомо, що зникла значна сума грошей на іншому відділені і що з цього приводу проводилось розслідування, проте хто саме ним займався їй не відомо, може лише припустити, що ОСОБА_6 мав відношення до того розслідування, враховуючи характер питань, які він їй ставив щодо руху коштів на відділенні.
Загалом вони по робочих питаннях не пересікались, оскільки мали різні посадові обов'язки та завдання.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.02.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_14 дав суду показання, що у 2022 році працював охоронцем на «Пошті Херсона», створеній окупаційною владою. ОСОБА_6 в силу своєї посади не знав, оскільки йому не підпорядковувався. Перший раз побачив обвинуваченого після інциденту зі зникненням грошових коштів на одному з поштових відділень. Саме у зв'язку з цією подією ОСОБА_6 приїздив до адміністрації «Пошти Херсона».
VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - рф.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред'явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
У свою чергу наступні досліджені судом докази суд до уваги не приймає і до обсягу доказів на обґрунтування висунутого ОСОБА_6 обвинувачення не покладає.
Протокол огляду від 17.01.2024, відповідно до якого оглянуто є сайти мережі Інтернет, зокрема здійснено відправлення повідомлення про підозру на електронну адресу ОСОБА_15 , яка виявилась заблокованою. За результатами огляду сторінки в соціальній мережі «Одноклассники» встановлено, що останнє відвідування мало місце 10.07.2022, де зроблено знімок екрану. Також оглянуто сторінку з назвою « ОСОБА_16 », відвідування якої також відбувалось 15.02.2023.
Наведений документ жодних обставин, інкримінованих ОСОБА_6 протиправних дій як не доводить, так і не спростовує, а є лише підтвердженням факту вірогідного користування останніх соціальними мережами.
Протокол огляду мережі Інтернет від 26.07.2023, згідно якого оглянуто на веб-сторінці «Верховна Рада України» наказ від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», за змістом якого Херсонська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації в період з 01.03.2022 до 11.11.2022.
Наведений документ також не може бути оцінений як доказ, оскільки є лише оглядом нормативно-правового акту, який визначає процесуальний статус окупованих територій що у свою чергу не є безпосередньою частиною обвинувачення ОСОБА_6 , а фактично є обставиною, яка доказування не потребує.
Протокол пред'явлення особи для впізнання від 30.03.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 ; протокол пред'явлення особи для впізнання від 09.02.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 ; протокол пред'явлення особи для впізнання від 31.01.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнала фото із зображенням ОСОБА_6 ; протокол пред'явлення особи для впізнання від 12.04.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнала фото із зображенням ОСОБА_6 , суд також до уваги не приймає, що наведені докази не містять відомостей окрім факту підтвердження особи обвинуваченого, а не містять жодних даних у зв'язку з чим свідки впізнавали обвинуваченого. Оскільки ж останні судом не допитувались, суд позбавлений можливості співвіднести їх показання зі змістом протоколів впізнання.
Оцінюючи заперечення сторони захисту, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. ст. 42, 43 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі ( Дата підписання: 18.10.1907; Дата набрання чинності для України: 24.08.1991), на посилався захисник містять положення про те, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції. З фактичним переходом до рук окупанта повноважень легітимної влади він вживає всіх залежних від нього заходів для того, щоб, по можливості, відновити і забезпечити громадський порядок і безпеку, дотримуючись існуючих у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо.
Зміст наведених положень свідчить лише про зобов'язання влади армії супротивника, на яку і покладається обов'язок забезпечення нормальної життєдіяльності окупованої території. У свою черг вказані положення у жодній мірі не свідчать про те, що працівники поштового зв'язку перебувають під захистом від переслідування за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених національним законодавством окупованої території.
Відповідно відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 не підлягає кримінальній відповідальності за здійснювану ним під час окупації м. Херсона діяльність фактично на адміністративній посаді в установі поштового зв'язку, створеній окупаційною адміністрацією.
Не заслуговують на увагу суду і заперечення сторони захисту щодо відсутності перекладу доказів на українську мову, з огляду на таке.
Можливість обвинуваченого одержувати допомогу перекладача в судовому засіданні є одним із принципів забезпечення права на справедливий суд, визначених у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі ст. 29 КПК України суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача. Таке право повинно бути забезпечено реально, а не формально. Перекладач є учасником кримінального провадження, наділений передбаченими законом правами та обов'язками, несе кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладача, засвідчує підписом переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження (ст. 68 КПК України).
У свою чергу ОСОБА_6 з відповідними клопотаннями до суду не звертався і не заявляв про те, що не володіє мовою, якою складено досліджувані судом документи. Наведене свідчить про те, що передчасними є висновки сторони захисту щодо порушення права на захист обвинуваченого з точки зору незабезпечення перекладу певної частини доказів у справі.
VI. Призначення покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, які органом досудового розслідування не були встановлені.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ст. 111-2 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.
VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У свою чергу з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта, висновок якого покладено саме в основу його обвинувачення.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, а гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. п. 3, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Керуючись ст. ст. 100, 124, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 111-2 КК України та призначити покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають послуги поштового зв'язку на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
?Строк відбування призначеного ОСОБА_6 покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
?Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2023 залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
* Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 11 949 (одинадцяти тисяч дев'ятисот сорока дев'яти) гривень 00 копійок.
Речові докази:
- копія «обьяснительная от ОСОБА_21 от 10.10.22» на 1 арк.; копія «счет на оплату №35 от 30.09.22» на 1 арк.; копія «Акт сдачи-приемки работ от 30.09.22» на 1 арк.; копія «Обьяснительная от ОСОБА_22 от 03.08.22» на 1 арк.; копія аркуш паперу з відтиском печатки з написом на ній «Для документов Государственое унитарное предприятие «Почта Херсон» г. Херсон, 1022103752 у кількості 17 відтисків; копія «Договор о предоставлении охранных услуг №278/2022 от 23.08.22» на 6 арк.; копія акту «Принятия в эксплуатацию системы охранной сигнализации объекта от 23.08.22» на 1 арк.; копія «Должностная инструкция техника участка сопровождения, физической защиты и техничесакого обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 6 арк.; копія «Должностная инструкция почтальона сопровождения, ГУП «Почта Херсон» на 8 арк.; копія «Должостная инструкция охранника ГУП «Почта Херсон» на 6 арк.; «Должостная инструкция техника участка сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 5 арк.; «Положение об участке сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 8 арк.; «Должностная инструкция техника участка сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 5 арк.; «Должностная инструкция техника участка сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 5 арк.; копія бланків посвідчень на ім'я « ОСОБА_23 » та « ОСОБА_24 » на 1 арк.; копія «Распоряжения №ЦРМКХО/33 от 15.08.22» на 1 арк.; копія «Договор на оказание услуг на абонированию ячейки абонементного почтового шкафа (наличный расчет) от 19.08.2022» на 2 арк.; «Лист №ЦРМКХО/7 від 18.07.2022» на 1 арк.; «Журнал реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту поглибленої безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях» Государственное унитарное предприятие «Почта Херсон» на 21 арк.; копія аркушів з документу з назвою «ГУП Почта Херсон» журнал регистрации приказов 2022» на 33 арк.; копія аркушів з документу з назвою «Журнал учета табельных номеров» з рукописними записами на 6 арк.; Копія «Должностная инструкция ведущего специалиста группы обработки письменных и электронных обращений ХД ГУП «Почта Херсон» на 6 арк.; копія «указ №216-р от 13.07.2022 об утверджении Устава государсвенного унитарного предприятия «Почта Херсон» на 1 арк.; Копія «устав ГУП «Почта Херсон» на 6 арк.; копія «Указа №180 от 07.07.2022 о создании государственного унитарного предприятия «Почта Херсон» на 1 арк.; «Положение об участке сопровождения, физической защиты и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 8 арк.; «Должностная инструкция начальника участка сопровождения, физической защиті и технического обслуживания средств сигнализации ГУП «Почта Херсон» на 6 арк.; «Приказ о приеме работника на работу №851-к от 05.09.2022» на 1 арк.; копії з документів, які містяться у «Справа №1 ОПС 20(7) ОСОБА_9 г. Херсон 2022 г.» на 10 арк. - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя: ОСОБА_25