Справа №: 343/2204/24
Провадження №: 2/343/25/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
з участю адвоката - Васютина Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області циваільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхнього повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і проводити його на строк встановленої інвалідності, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі. Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 23.05.1996 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому в них народилося двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства І групи «А», не може самостійно себе обслуговувати та жити повноцінним життям, важко виконує щоденні завдання та важко сприймає події, що відбуваються навколо нього, а тому потребує постійного стороннього догляду. Вона працює вчителем початкових класів, отримує заробітну плату, розмір якої, разом з соціальними виплатами на сина, є недостатнім для забезпечення належного рівня життєдіяльності непрацездатної дитини та всієї сім'ї. Натомість відповідач є працездатним, інших утриманців не має, працює в КП «Житлово-експлуатаційна контора» Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, однак близько 4 років з сім'єю не проживає, не допомагає їй у догляді за сином ОСОБА_4 , не надає жодних коштів на утримання дитини. Вона ж самостійно намагається матеріально забезпечити повнолітнього сина, якому необхідне постійне лікування, придбання медпрепаратів, одягу, продуктів харчування, тому вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , в зв'язку з чим звернулася в суд з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вказавши, що його син ОСОБА_4 отримує державну соціальну допомогу як дитина з інвалідністю, яка станом на 01.10.2024 року складає понад 9 000,00 грн. Інший його син ОСОБА_5 отримує компенсацію за соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за братом ОСОБА_4 в розмірі 2 120,00 грн., а позивачка отримує заробітну плату в розмірі понад 15 000,00 грн. Його ж дохід становить тільки 10 130,00 грн. в місяць, при цьому заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати складає 29 737,35 грн. Більше того, коли він пішов з дому, то все майно залишив позивачці, взявши тільки старий автомобіль марки «Daewoo Lanos», 2006 року випуску. Він розуміє, що допомагати сім'ї необхідно, але на даний час син ОСОБА_4 отримує щомісячний дохід і фактично не потребує матеріальної допомоги.
Позивачка подала відповідь на відзив, в якому вказала, що справді син ОСОБА_4 отримує державну соціальну допомогу, однак в умовах сьогодення, зважаючи на вартість ліків, одягу та харчування, цих коштів недостатньо для забезпечення його повноцінного існування. Крім того, через стрес, викликаний тим, що відповідач залишив сім'ю, у ОСОБА_4 погіршився стан здоров'я, він став дуже емоційний, дратівливий та агресивний, що призвело до зниження імунітету та частих захворювань. Що стосується твердження про те, що син ОСОБА_5 отримує компенсацію за соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за братом ОСОБА_4 в розмірі 2 120,00 грн., то молодший син справедливо отримує вказані кошти, при чому зовсім не тривалий час - тільки з 01.09.2024 року, оскільки попри свій юний вік (21 рік) син ОСОБА_5 , крім навчання, змушений допомагати їй по догляду за хворим братом, влаштуванням побуту, виконувати всю чоловічу роботу по господарству. Посилання відповідача на те, що вона отримує заробітну плату, не заслуговують на уваги, оскільки згідно ч. 1 ст. 88 СК України, право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Разом з тим, кошти, які вона отримує за роботу вчителем початкових класів, також витрачаються на утримання сина з інвалідністю, крім того, вона змушена допомагати своїм перестарілим батькам. Більше того, відповідач стверджує, що коли він пішов з дому, то все майно залишив їй, взявши тільки машину, хоча житловий будинок, в якому вони проживали, збудований її батьками, а відповідач за час спільного проживання не спромігся надбати жодного іншого майна.
В судовому засіданні представник позивачки згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1083005 від 18.10.2024 року (а.с. 32) адвокат Васютин Я.В. повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив і просив їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі по наявних у справі матеріалах.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до частково задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Як передбачено ч. 1 ст. 88 цього кодексу, право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 даного Кодексу, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, а також наявність в останнього на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Частиною 1 ст. 191 цього ж Кодексу встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 23.05.1996 року (а.с. 3).
Про те, що в даному шлюбі в них народилося двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать свідоцтва про їх народження серії НОМЕР_2 від 14.08.1996 року та серії НОМЕР_3 від 03.10.2003 року, видані Раківською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 4-5).
З довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0375801 від 16.09.2014 року (а.с. 7) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю першої групи захворювання з дитинства повічно та потребує постійного стороннього догляду.
Судом встановлено, що повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю, позивачкою по справі, в житловому будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 110 від 26.09.2024 року, виданою Раківським старостинським округом Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (а.с. 6).
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу (аліменти) на утримання свого повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю першої групи захворювання з дитинства, оскільки він є здоровим, працездатним, офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід, інших утриманців не має. Про те, що відповідач працює водієм у КП «Житлово-експлуатаційна контора» Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області і його заробітна плата до видачі в 2024 році становила 10 130,12 грн. в місяць, свідчить видана даним підприємством довідка № 3 від 18.10.2024 року (а.с. 21).
Згідно з виданою тим же підприємством довідкою № 196 від 18.10.2024 року (а.с. 22), станом на 18.10.2024 року заборгована заробітна плата ОСОБА_2 становить 29 737,35 грн.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище повнолітнього непрацездатного сина сторін по справі, зокрема і те, що він отримує державну соціальну допомогу в значному розмірі, стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів, невеликий розмір його заробітної плати, матеріальне становище позивачки та її обов'язок також матеріально забезпечувати свого повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково та стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання їхнього повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю першої групи захворювання з дитинства, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду, в розмірі 1/8частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, які стягувати з часу звернення в суд з даним позовом і проводити на строк встановленої інвалідності.
Саме такий розмір аліментів, на думку суду, є обґрунтованим та справедливим, оскільки враховує майнове становище і стан здоров'я сторін по справі та відповідає вимогам закону й інтересам їхнього повнолітнього непрацездатного сина.
У відповідності до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 88, 182, 191, 198, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 259,263-265,268,430 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхнього повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, які стягувати з часу звернення в суд з даним позовом - з 01.10.2024 року і проводити на строк встановленої інвалідності (повічно).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень та 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 20.12.1997 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя:
Повний текст судового рішення виготовлено 10.01.20025 року.