Справа № 194/1808/24
Номер провадження 3/194/3/25
про примусовий привід через органи Національної поліції
10 січня 2025 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП, -
Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначене на 10.01.2025 року на 14-30 год. до суду не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Згідно ст. 272 КУпАП, на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, у разі ухилення особи від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (поліцією) піддано приводу.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено прямого порядку оголошення примусового приводу свідка лише особи, щодо якої розглядається справа, тому суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку аналогію закону, визначену в КПК України, та аналогію права, а саме, застосувати ст. 327 КПК України, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення є різновидом судових рішень стосовно неявки свідка до суду.
Згідно ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
За правилами статей 140 та 143 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Враховуючи викладене вище, з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів, пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також у зв'язку з тим, що без показань свідків розгляд справи може бути необ'єктивним, розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП, необхідно відкласти та застосувати привід до свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 КУпАП, -
Розгляд справи відкласти на 13-10 год. 16.01.2025 року.
Застосувати примусовий привід через органи Національної поліції відносно:
- свідка ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,
- свідка ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ,
яких доставити в Тернівський міський суд Дніпропетровської області 16.01.2025 року о 13-10 год.
Виконання постанови доручити начальнику ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Корягін