Справа № 191/130/25
Провадження № 1-кс/191/23/25
іменем України
09 січня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого- ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника- ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Синельникове клопотання слідчого Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, громадянину України, має середню спеціальну освіту, розлученому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому 04.10.2024 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.369-2 КК України до штрафу в розмірі 42500 грн.,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041390000029 від 08.01.2025 відповідає вимогам ст.177,184 КПК України.
Підозрюваний був затриманий в порядку ст.208 КПК України 08.01.2025 та доставлений до зали суду під конвоєм.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про вручення зазначених документів.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2025 у вечірній час доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження майна, в період дії воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та у подальшому продовженому та діючого, а саме адміністративної будівлі поліцейської станції Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Яворницьке, вул. Центральна, 3, яка належить Виконавчому комітету Іларіонівської селищної ради, з корисливих мотивів, шляхом підпалу.
У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження вказаної поліцейської станції Синельниківського РУП, 07.01.2025 у вечірній час доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які надали свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення та у подальшому підтвердили діями реальність своїх намірів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 07.01.2025 приблизно о 23 год. 30 хв. на автомобілі GEELY FE-2, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , прибули до поліцейської станції Синельниківського РУП, за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Яворницьке, вул. Центральна, 3.
У цей же час, перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , та бажаючи настання наслідків злочинного діяння, з метою забезпечення швидкої втечі з місця вчинення кримінального правопорушення, залишився у салоні автомобілю GEELY FE-2, д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , вийшовши з автомобілю, приготували саморобну легкозаймисту суміш із бензину та землі, яку помістили у три скляних пляшки, для пошкодження шляхом підпалу вказаної поліцейської станції.
Провівши необхідні приготування, а саме розбиття склопакету вікна вище вказаної будівлі за допомогою цегли, з метою нанесення як найбільшої шкоди розбили зовнішній шар склопакету вікна. Далі, реалізуючи свій протиправний злочинний намір, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, діючи умисно, 07.01.2025 приблизно о 23 год. 58 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , підійшли до поліцейської станції Синельниківського РУП, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Яворницьке, Центральна, 3, яка належить Виконавчому комітету Іларіонівської селищної ради, де ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вікно пляшку із саморобною легкозаймистою сумішшю, внаслідок чого відбулось займання та виникла пожежа.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 місця вчинення злочину залишили, завдавши своїми діями Виконавчому комітету Іларіонівської селищної ради матеріальної шкоди.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великому розмірі, шляхом підпалу, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, на даний час офіційно не працевлаштований, тобто не має законних джерел доходів, також у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, може незаконно впливати на потерпілого, свідків іншого підозрюваного, а також переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. А тому наявні ризики, передбачені 1.3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Також вважає, що у даному випадку наявний виключний випадок для призначення підозрюваному застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наявність виключності випадку обумовлена тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно, з корисливих мотивів, що в очах громадськості дискредитують діяльність органів державної влади, а також підриває обороноздатність держави у воєнний час. За таких обставин, вважає, що розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, незаконно виїхати за межі державного кордону України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечували та просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази та заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дійшов такого висновку.
08.01.2025 за №12025041390000029 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
08.01.2025 про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було повідомлено ОСОБА_5 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що тримання під вартою є найбільш суворим і винятковим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, коли інші запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, підозрюваний офіційно не працевлаштований, розлучений, має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження, раніше судимий, про підозру повідомлений.
Слідчий суддя вважає встановленим і доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, на які посилається слідчий, а саме, що підозрюваний, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування у зв'язку з тяжкістю вчиненого ним злочину та впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки досудове слідство триває, не встановлені та не допитані всі свідки, а злочини, у якому підозрюється ОСОБА_5 вказує на неможливість застосування до нього такого запобіжного заходу як домашній арешт.
З урахуванням особи підозрюваного, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченому діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, згідно з ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому особу підозрюваного, обсяг доказової бази, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру застави, як запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 .
В той же час, враховуючи суспільний резонанс справи, а також те, що злочин який інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, передбаченому ч.2 п.5 ст.182 КПК України, може вийти за межі граничного розміру.
Частиною 5 ст.182 передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути визначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції, покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає можливим у даному кримінальному провадженні визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а саме в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 забіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 08 березня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 605 600 грн. 00 коп.
У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави покласти на ОСОБА_5 виконання наступних обов'язків:
прибувати до слідчого, прокурора або судді за кожним викликом;
не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними/обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1