Справа № 214/7511/24
2/214/963/25
10 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Cуддя суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С. І. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання електронних торгів недійсними,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними проведені в системі електронних торгів арештованого майна «Сетам» електронні торги 15 липня 2024 року з реалізації нерухомого майна, а саме частки двокімнатної квартири загальною площею 44,7 кв. м., житловою - 27,6 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 30.09.2024 прийнято до провадження та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
На стадії підготовчого розгляду позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, с.Михайлівка та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном, в т.ч. укладати договори та інші правочини стосовно об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що предметом позовної заяви є визнання недійсними проведених в системі електронних торгів арештованого майна «Сетам» електронних торгів 15 липня 2024 року з реалізації нерухомого майна, а саме частки двокімнатної квартири загальною площею 44,7 кв.м., житлової площі 27,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході підготовчого розгляду справи згідно наявної інформації з державного реєстру речових правта відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.11.2024, позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_2 вказана квартира була відчужена на користь ОСОБА_3 .
У поданій до суду заяві звертає увагу суду, що дії з відчуження нерухомого майна, результати електронних торгів щодо якого є предметом спору, відповідач ОСОБА_2 здійснила під час розгляду справи даної справи, хоча остання розуміла про те, що вказане нерухоме майно фактично є предметом позову позивача ОСОБА_1 . Вказана обставина ставить під загрозу в майбутньому виконання судового рішення, а саме: - відчуження новим власником об'єкту нерухомого майна на користь третіх осіб унеможливить подальше виконання рішення суду у разі задоволення позову, може призвести до неправомірного затягування судового процесу, необхідності залучення до справи нових учасників справи, що ускладнить захист порушеного права в строки, передбачені процесуальним законом, або навіть матиме наслідком необхідність звернення з новим позовом.
З огляду на вказані обставини позивач просить запезпечити позов у обраний ним спосіб.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з частково з наступних підстав.
Згідно частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
Так, з копії договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , наданого суду приватним нотаріусом Кучман І. І. на виконання вимог ухвали від 10.12.2024, та інших письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , набувши право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна вцілому, в тому числі на його частину на підставі Свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, в подальшому, під час розгляду даної справи в суді, відчужила вказане нерухоме майно повністю на користь ОСОБА_3 .
При таких обставинах, суд вважає, необхідним накласти арешт на вказане нерухоме майно, оскільки в разі переходу права властности на нього на користь інших осіб, які не є учасниками справи, значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Отже, в разі наступного відчуження об'єкту нерухомості іншим особам фактично призведе до більших ускладнень у виконанні судового рішення.
Щодо забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, суд керується наступним.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, що зазначено у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19.
У зв'язку з тим, що мета забезпечення позову (заборона відчуження третім особам нерухомого майна) в цьому випадку досягається арештом майна, вжиття аналогічних заходів забезпечення не вимагається, а тому в цій частині вимог заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258, 260 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення судового рішення до виконання - три роки з наступного дня після його прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 10 січня 2024 року.
Суддя С.І. Сіденко