Єдиний унікальний номер 205/14052/24
Номер провадження3/205/60/25
09 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,
16 жовтня 2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №131179 від 17 вересня 2024 року встановлено, що 17 вересня 2024 року о 14 годині 04 хвилин у м. Дніпрі по вул. Набережна Заводська, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 471513, 471077. Водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за дії, вчинені частиною 1 статті 130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим судом про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, про причини поважності своєї неявки суд не повідомив, тому суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність особи настає у особи, яку двічі протягом року було піддано адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є притягнення двічі протягом року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу І вищезазначеної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. п. 3,4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, поліцейським було встановлено, що у ОСОБА_1 виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 7 листопада 2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судом встановлено, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, однак він від проходження огляду відмовився, що підтверджується відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції.
У матеріалах справи наявні картки обліку адміністративного правопорушення, з яких вбачається, що протягом року на ОСОБА_1 було накладено стягнення Ленінським районним судом м.Дніпропетровська 15 січня 2024 року за ч. 3 ст. 130 КУпАП за дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 07 березня 2024 року за ч. 3 ст. 130 КУпАП за дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 був двічі притягнутий протягом року до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про можливість його притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна вказана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, повністю підтверджена доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №131179 від 17 вересня 2024 року, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254-256 КУпАП; відеозаписами з нагрудного відеореєстратора №471513, №471077 на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку; направленням на огляд водія до КП «ДБКЛПД» ДОР від 17 вересня 2024 року; картками обліку адміністративного правопорушення про накладення 15 січня 2024 року та 07 березня 2024 року стягнення на ОСОБА_1 за дії передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП.
У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.5 Правил дорожнього руху, а матеріали справи містять докази того, що він вже двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за дії передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особи, яку двічі протягом року було піддано адміністративному стягненню за дії передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП України передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
При визначенні адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, при цьому не враховує обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається із матеріалів справи, не встановлено належності ОСОБА_1 транспортного засобу «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким він керував під час вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, 130, 251, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. у дохід державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Т.П. Терещенко