17 грудня 2024 рокуСправа № 921/428/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Укртелеком», 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості у сумі 285 939 грн 30 коп., з яких: 179 953 грн 62 коп. - заборгованість за договором оренди нерухомого майна, 2 879 грн 26 коп. - інфляційні втрати, 2 233 грн 40 коп. - три проценти річних, 100 873 грн 02 коп. - неустойка за час прострочення повернення нерухомого майна.
За участі учасників та їх представників:
Позивача: адвокат Матвієнко Світлана Миколаївна, довіреність №9232 від 09.01.2024 (присутня до виходу суду в нарадчу кімнату);
Відповідача : не з'явився.
1. Суть та рух справи.
05.07.2024 позивач - Акціонерне товариство “Укртелеком» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича про стягнення заборгованості у сумі 285 939 грн 30 коп., з яких: 179 953 грн 62 коп. - заборгованість за договором оренди нерухомого майна, 2 879 грн 26 коп. - інфляційні втрати, 2 233 грн 40 коп. - три проценти річних, 100 873 грн 02 коп. - неустойка за час прострочення повернення нерухомого майна.
Ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/428/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 06.08.2024.
Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.
У судовому засіданні 29.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2024, без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України.
Ухвалою суду від 19.11.2024 постановлено ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження. Залишено позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» без руху після відкриття провадження з підстав не додержання позивачем вимог статей 164, 174 ГПК України. Зобов'язано позивача - Акціонерне товариство “Укртелеком» усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали: - документи, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 22.11.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, судом поновлено та продовжено розгляд справи № 921/428/24 із призначенням судового засідання на 09.12.2024.
У судовому засіданні 09.12.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.12.2024 без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.
У судовому засіданні 17.12.2024 суд відкрив розгляд справи по суті.
Присутня у призначеному судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.
Відповідач участі уповноваженого представника у судовому засіданні 17.12.2024 не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань процесуального характеру, суду не надав.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.12.2024 суд видалився до тривалої нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2.Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві та підтримані його представницею у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору оренди нерухомого майна в частині своєчасної та повної орендної плати за користування ним.
На підставі невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення орендної плати, Акціонерне товариство “Укртелеком» звернулось до суду про захист свого порушеного майнового права, шляхом стягнення боргу в сумі 285 939,30 грн.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач - Фізична особа-підприємець Ковальчук Станіслав Мар'янович у призначені судові засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву чи заперечень щодо заявлених вимог, не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у відповідності до статей 120, 176, 242 ГПК України.
Ухвали суду отримувались відповідачем, про що свідчать відмітки про вручення, проставлені на повідомленнях про вручення судової кореспонденції.
Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду за зазначене та з урахуванням того, що пасивність відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.
Предметом спору є заявлені вимоги позивача - Акціонерного товариства “Укртелеком» про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича заборгованості по орендній платі у сумі 285 939 грн 30 коп., з яких: 179 953 грн 62 коп. - заборгованість за договором оренди нерухомого майна , 2 879 грн 26 коп. - інфляційні втрати, 2 233 грн 40 коп. - три проценти річних, 100 873 грн 02 коп. - неустойка за час прострочення повернення нерухомого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2021 між публічним акціонерним товариством “Укртелеком» (далі по тексту - позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Станіславом Мар'яновичем (далі по тексту - Орендар, відповідач Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 (далі по тексту - договір).
Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 22.04.2021 №20 публічне акціонерне товариство "Укртелеком" перейменовано на Акціонерне товариство "Укртелеком", про що зазначено у пункті 1.1. Статуту Акціонерного товариства "Укртелеком". Державна реєстрація вказаних змін відбулася - 27.04.2021.
Пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - Орендоване майно) : нерухоме майно розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Чорновола на першому поверсі 5-поверхового будинку №4, загальною площею 287,15 кв. м, для використання у якості закладу громадського харчування. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.
Вартість Орендованого майна з урахуванням індексації становить 1594541,60 грн. (п.1.2. Договору).
Пунктом 1.3. Договору сторонами погоджено, що коефіцієнт використання загальних площ, що застосовується при визначенні розміру орендної плати, становить 0%.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.
У пункті 2.4. Договору сторонами обумовлено, що орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими при належностями, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (в тому числі при достроковому припиненні Договору).
У пункті 3.1. Договору сторони домовилися, що за користування Орендованим майном Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з:
- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 125,0 грн за 1 м2, що становить 43072,50 грн за 287,15 м2 за місяць;
- плати за надання Орендодавцем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Пунктом 3.7. Договору сторони обумовили, що орендна плата сплачується Орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку:
- орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця,
- плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим.
У пункті 3.8. Договору визначено, що орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого Сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати Орендодавцем).
Пунктом 3.11. Договору сторони обумовили, що починаючи з 2022 року кожного 1 лютого кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання Орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. Сторони погодилися, що така зміна відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
Відповідно до пункту 5.3.12 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором, а орендодавець, відповідно до пункту 5.1.1. Договору має право вимагати своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим Договором.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з пунктом 12.1. Договору, передбачені цим Договором права та обов'язки ПАТ «Укртелеком», у тому числі проведення розрахунків, виконуються Тернопільською філією ПАТ «Укртелеком».
У пункті 12.2. Договору сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.
Згідно умов даного договору та у відповідності до Акта приймання-передачі майна від 01.02.2021 передало Орендарю нерухоме майно, розташоване за адресою : м. Тернопіль, вул. Чорновола на першому поверсі 5-поверхового будинку №4, загальною площею 287,15 м2, (№ приміщень №56-75; 53 ; 54-55 (1/2 частини приміщення)) згідно технічного паспорта, для використання у якості закладу громадського харчування. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем - ПАТ "Укртелеком" на виконання укладеного договору оренди та згідно Акту приймання-передачі майна від 01.02.2021, передано відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Ковальчуку Станіславу Мар'яновичу, на правах оренди вказане вище майно вартістю (з урахуванням індексації) -1594541,60 грн в тимчасове платне користування.
При цьому, застава, передбачена пунктом 3.10 Договору, Орендарем сплачена 25.01.2021 в сумі 43070,50 грн.
На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивачем надано суду копії рахунків-актів :
- № 61Е000/18-6197 від 28.02.2021 на суму 46647,08 грн в т.ч. ПДВ - 7774,51 грн ;
- № 61Е000/18-6436 від 31.03.2021 на суму 46569,08 грн в т.ч. ПДВ - 7761,51 грн ;
- № 61Е000/18-6712 від 30.04.2021 на суму 46550,02 грн в т.ч. ПДВ - 7758,34 грн ;
- № 61Е000/18-6985 від 31.05.2021 на суму 72149,75 грн в т.ч. ПДВ - 12024,96 грн ;
- № 61Е000/18-7258 від 30.06.2021 на суму 77224,54 грн в т.ч. ПДВ - 12870,76 грн ;
- № 61Е000/18-7439 від 31.07.2021 на суму 94446,43 грн в т.ч. ПДВ - 15741,07 грн ;
- № 61Е000/18-7699 від 31.08.2021 на суму 81597,65 грн в т.ч. ПДВ - 13599,61 грн ;
- № 61Е000/18-7972 від 30.09.2021 на суму 92882,24 грн в т.ч. ПДВ - 15480,37 грн ;
- № 61Е000/18-8238 від 31.10.2021 на суму 99122,27 грн в т.ч. ПДВ - 16520,38 грн ;
- № 61Е000/18-8504 від 30.11.2021 на суму 57257,96 грн в т.ч. ПДВ - 9542,99 грн ;
- № 61Е000/18-12041 від 31.12.2022 на суму 59522,08 грн в т.ч. ПДВ - 9920,35 грн ;
- № 61Е000/23 - 37 від 05.01.2023 на суму 47379,76 грн в т.ч. ПДВ - 7896,63 грн ;
- № 61Е000/18-12211 від 31.01.2023 на суму 37552,09 грн в т.ч. ПДВ - 6258,68 грн ;
- № 61Е000/23-205 від 06.02.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,74 грн ;
- № 61 Е000/18-8656 від 31.12.2021на суму 48455,93 грн в т.ч. ПДВ - 8075,99 грн ;
- № 61Е000/18-9054 від 31.01.2022 на суму 48294,40 грн в т.ч. ПДВ - 8049,07 грн ;
- № 61Е000/18-9203 від 28.02.2022 на суму 69162,96 грн в т.ч. ПДВ - 11527,16 грн ;
- № 61Е000/18-9466 від 31.03.2022 на суму 74633,50 грн в т.ч. ПДВ - 12438,92 грн ;
- № 61Е000/18-9770 від 20.04.2022 на суму 86526,42 грн в т.ч. ПДВ - 14421,07 грн ;
- № 6lE000/18-10157 від 31.05.2022 на суму 82964,65 грн в т.ч. ПДВ - 13827,44 грн ;
- № 61Е000/18-10433 від 30.06.2022 на суму 59073,62 грн в т.ч. ПДВ - 9845,60 грн ;
- № 6lE000/18-10710 від 31.07.2022 на суму 83009,53 грн в т.ч. ПДВ - 13834,92 грн ;
- № 61Е000/18-10850 від 31.08.2022 на суму 87386,52 грн в т.ч. ПДВ - 14564,42 грн ;
- № 61Е000/18-10976 від 05.09.2022 на суму 47 379,76 грн в т.ч. ПДВ - 7896,63 грн ;
- № 61Е000/18-11184 від 30.09.2022 на суму 37291,86 грн в т.ч. ПДВ - 6215,31 грн ;
- № 61Е000/18-11337 від 05.10.2022 на суму 47379,76 грн в т.ч. ПДВ - 7896,63 грн ;
- № 61Е000/18-11660 від 31.10.2022 на суму 41056,39 грн в т.ч. ПДВ - 6842,73 грн ;
- № 61Е000/18-11531 від 07.11.2022 на суму 47379,76 грн в т.ч. ПДВ - 7896,63 грн ;
- № 61Е000/18-11981 від 30.11.2022 на суму 58571,36 грн в т.ч. ПДВ - 9761,89 грн ;
- № 61Е000/18-11838 від 05.12.2022 на суму 47379,76 грн в т.ч. ПДВ - 7896,63 грн ;
- № 61Е000/18-12373 від 28.02.2023 на суму 40352,72 грн в т.ч. ПДВ - 6725,45 грн ;
- № 61Е000/23-371 від 06.03.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-12583 від 31.03.2023 на суму 39832,04 грн в т.ч. ПДВ - 6638,04 грн ;
- № 61Е000/23-536 від 06.04.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-12782 від 30.04.2023 на суму 44620,01 грн в т.ч. ПДВ - 7436,67 грн ;
- № 61Е000/23-687 від 05.05.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-12954 від 31.05.2023 на суму 43798,38 грн в т.ч. ПДВ - 7299,73грн ;
- № 61Е000/23-828 від 05.06.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-13211 від 30.06.2023 на суму 66828,04 грн в т.ч. ПДВ - 11138,01 грн ;
- № 61Е000/23-963 від 05.07.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-13417 від 31.07.2023 на суму 43398,85 грн в т.ч. ПДВ - 7233,14 грн ;
- № 61Е000/23-1107 від 07.08.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-13628 від 31.08.2023 на суму 79050,82 грн в т.ч. ПДВ - 13175,14 грн ;
- № 61Е000/23-1236 від 04.09.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-13784 від 30.09.2023 на суму 52366,74 грн в т.ч. ПДВ - 8727,79 грн ;
- № 61Е000/23-1370 від 04.10.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-14069 від 31.10.2023 на суму 57840,30 грн в т.ч. ПДВ - 9640,05 грн ;
- № 61Е000/23-1484 від 06.11.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-14371 від 30.11.2023 на суму 47751,85 грн в т.ч. ПДВ - 7958,64 грн ;
- № 61Е000/23-1607 від 05.12.2023 на суму 52117,74 грн в т.ч. ПДВ - 8686,29 грн ;
- № 61Е000/18-14649 від 31.12.2023 на суму 47543,71 грн в т.ч. ПДВ - 7923,95 грн.
Всього на загальну суму 2961525,73 грн.
При нарахуванні плати за користування нерухомим майном за червень 2022 року орендодавцем застосовано знижку за власною ініціативою.
Відповідачем всупереч договірних зобов'язань, за користування об'єктом оренди Орендарем проведено розрахунки лише частково в сумі 2 738 501,61грн, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями банківських довідок про оплату : № ТР1-07.8/57 від 16.02.20224 ; № КНО -52.5.2.1/153 від 01.03.2024 ; № КНО - 52.5.2.1/154 від 01.03.2024 ; № КНО - 52.5.2.1/155 від 01.03.2024 ; № КНО - 52.5.2.1/182 від 19.03.2024.
З огляду на те, що відповідачем плату за оренду нерухомого майна в повному обсязі не проведено, позивачем, з урахуванням суми часткових оплат та зарахованої в рахунок оплати застави, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 179 953 грн 62 коп. (2961525,73 грн - 2738501,62 грн - 43070,50 грн = 179953,62 грн).
Отже, як вбачається із наявних у справі доказів, відповідачем всупереч договірних зобов'язань, за користування об'єктом оренди, розрахунків в повному обсязі не проведено, що призвело до наявності заборгованості по орендній платі за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 в сумі 179953,62 грн, яка на момент звернення позивача до суду, відповідачем не спростована та не погашена.
4. Норми права, які застосував суд.
За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.(частина 2 статті 509 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із змісту частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Приписами частин 1,3,5, статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1,5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 785 ЦК України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За змістом положень статті 173 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 1,6 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 3,4 статті 285 ГК України орендар обов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частини 1,4 статті 286 ГК України).
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
5.Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновок суду.
5.1. Щодо суми основного боргу.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що Фізична особа-підприємець Ковальчук Станіслав Мар'янович з 01.02.2021 по 30.01.2024 користується майном Акціонерного товариства “Укртелеком». При цьому за вказаний період користування відповідач не висловлював заперечень щодо отримання послуг оренди за укладеним договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, всупереч договірних зобов'язань, за користування об'єктом оренди розрахунків в повному обсязі не проведено, що призвело до наявності заборгованості по орендній платі.
З огляду на зазначене, а також з урахуванням того, що оскільки відповідачем не заперечено факту оплатного користування майном за договором оренди з 01.02.2021 по 30.01.2024, тому беззаперечним та доведеним є факт користування Орендарем нерухомим майном, що знаходиться за адресою : м. Тернопіль, вул. Чорновола на першому поверсі 5-поверхового будинку №4, загальною площею 287,15 м2, протягом періоду, за який позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості.
Матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 в частині проведення повної оплати за користування орендованим нерухомим майном.
При цьому, відповідачем не надано суду ані заперечень ані спростувань щодо розміру заявленої позивачем суми заборгованості.
Таким чином, суд вважає доведеним позивачем і не спростованим відповідачем, що всупереч договірних зобов'язань, станом на час звернення позивача із позовом до суду (05. 07.2024 року), Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Станіславом Мар'яновичем не оплачено заборгованість по орендній платі в розмірі 179 953 грн 62 коп., чим порушено строки, встановлені та погоджені Договором оренди нерухомого майна №61Е000-42/21. А тому, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в повному обсязі, як доведені, обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
5.2. Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань.
Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 6.1. договору оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 від 01.02.2021 в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за Договором, Сторони несуть відповідальність згідно із цим Договором та чинним законодавством України.
Позивачем належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Невиконання відповідачем зобов'язання згідно умов договору в частині сплати коштів за орендоване ним майно, є підставою для стягнення на користь позивача інфляційних втрат за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення несплачених коштів.
Слід відмітити, що приписи статті 625 ЦК України про розмір 3% річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за період з 01.02.2024 по 30.06.2024.
Загальний розмір нарахованих позивачем 3% річних від основного боргу складає 2233 грн 40 коп., згідно розрахунку, здійсненого позивачем у позовній заяві.
Згідно із усталеною судовою практикою Верховного Суду застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань "господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".
Судом досліджено проведений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та встановлено, що вони проведені у відповідності до норм чинного законодавства та умов укладеного правочину. При здійсненні нарахувань позивачем взято до уваги проведені відповідачем оплати. Заявлену до стягнення суму нараховано в межах визначеного чинним законодавством можливого періоду нарахування такої.
Проте, здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних за допомогою програми: «ips.ligazakon.net/calculator» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024, судом встановлено, що розрахунок 3% річних складає 2 227 грн 29 коп., а не 2 233 грн 40 коп.
А тому суд вважає, правомірними, належним чином обрахованими, не запереченими відповідачем, та такими, що підлягають до задоволення заявлені до стягнення позивачем - 2 227 грн 29 коп. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог - 6 грн 11 коп. - 3% річних, слід відмовити.
Крім того, у відповідності до вищенаведених норм, позивач нарахував відповідачу 2 879 грн 26 коп. інфляційних втрат.
Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) спостерігалася інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто відбулося дефляція).
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Також у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши вірність нарахування інфляційних втрат за допомогою програми: «ips.ligazakon.net/calculator», встановив що з урахуванням періоду за який здійснено нарахування та суми боргу, на яке воно здійснено, і які визначені позивачем та відповідають умовам договору і обставинам прострочення оплати за орендоване нерухоме майно при обрахунку вірною є сума інфляційних втрат у розмірі - 6 918 грн 36 коп., а не 2 879 грн 26 коп., як зазначено позивачем у своїх розрахунках.
Проте, враховуючи, що суд, при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 879 грн 26 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 вважає правомірно заявленими та такими, що підлягають до задоволення.
5.3. Щодо неустойки за невиконання обов'язку щодо негайного повернення орендованого майна.
Пунктом 6.6. Договору оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 від 01.02.2021 сторони погодили, що у разі прострочення повернення Орендарем майна після закінчення строку дії Договору Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за увесь період прострочення.
За умовами пункту 3.11. договору, починаючи з 2022 року кожного 1 лютого кожного оку дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання Орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, Сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
Як встановлено судом, 31.12.2023 закінчився строк дії Договору оренди нерухомого майна №№61Е000-42/21 від 01.02.2021.
Однак згідно Акту передачі-приймання майна від 30.01.2024, Орендар передав орендодавцеві орендоване майно із користування у задовільному технічному та санітарному стані лише 30.01.2024. Таким чином період прострочення повернення орендованого майна орендодавцю складає - 30 днів.
З огляду на зазначене та у відповідності до пункту 6.6. договору оренди та частини 2 статті 785 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку за невиконання обов'язку щодо негайного повернення Орендодавцю орендованого майна в сумі 100873 грн 02 коп.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2024 справі № 910/14706/22 дійшов висновку, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є неустойкою відповідно до визначення, наведеного у частині 1 статті 549 Цивільного кодексу України в сукупності з частиною 2 статті 551 вказаного Кодексу (штрафною санкцією відповідно до визначення, наведеного у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України у сукупності з частиною 4 статті 231 зазначеного Кодексу).
Отже, санкція, передбачена частиною 2 статті 785 ЦК України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Враховуючи, що відповідачем не виконані умови Договору щодо негайного повернення Орендованого майна, тому нарахована позивачем неустойка в розмірі 100 873 грн 02 коп. за січень 2024 року є правомірно нарахованою, не запереченою відповідачем та такою, що підлягає до задоволення.
5.4. Загальний висновок.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича на користь Акціонерного товариства “Укртелеком» - заборгованості у сумі 285 933 грн 19 коп., з яких : заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 від 01.02.2021 - 179 953 (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн 62 коп., 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн 26 коп. - інфляційні втрати; 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн 29 коп. - 3% річних; 100 873 (сто тисяч вісімсот сімдесят три) грн 02 коп. - неустойки за час прострочення повернення нерухомого майна. В частині стягнення 6 грн 11 коп. - 3% річних суд відмовляє, як надмірно нарахованих.
6. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При цьому, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача у справі так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним своєчасно взятих на себе зобов'язань за договором поставки.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 3028 грн 00 коп. (платіжна інструкція №16105 від 25.06.2024).
А тому, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича на користь Акціонерного товариства “Укртелеком» - заборгованості у сумі 285 933 грн 19 коп., з яких : заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №61Е000-42/21 від 01.02.2021 - 179 953 (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн 62 коп., 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн 26 коп. - інфляційні втрати; 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн 29 коп. - 3% річних ; 100 873 (сто тисяч вісімсот сімдесят три) грн 02 коп. - неустойки за час прострочення повернення нерухомого майна.
3. В частині стягнення 6 грн 11 коп. - 3% річних, в позові відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчука Станіслава Мар'яновича на користь Акціонерного товариства “Укртелеком» - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач : Акціонерне товариство “Укртелеком», 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, (код ЄДРПОУ 21560766) ;
Відповідач : Фізична особа-підприємець Ковальчук Станіслав Мар'янович, АДРЕСА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 08.01.2025.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко