Ухвала від 10.01.2025 по справі 908/1634/24

номер провадження справи 26/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2025 Справа № 908/1634/24(908/3276/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, розглянувши заяву про відвід (вих. від 02.01.2025), подану представником відповідача - 1 - Бєлкіним Л.М. про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/1634/24 (908/3276/24)

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕЛАЙ" (код ЄДРПОУ 40673981, 69118, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

до відповідачів:

1/ ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

2/ ФО ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

3/ ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1/ Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

2/ Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидка Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 )

про визнання договорів недійсними, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності

в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕЛАЙ" (код ЄДРПОУ 40673981, 69118, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

Кредитор - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 )

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 18.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕЛАЙ" (код ЄДРПОУ 40673981, 69118, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1) до відповідачів: 1/ ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); 2/ ФО ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ); 3/ ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1/ Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162); 2/ Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидка Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 ) про визнання договорів недійсними, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності, для розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача.

19.12.2024 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3276/24 розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду від 01.01.2025 зокрема, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕЛАЙ" (код ЄДРПОУ 40673981, 69118, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1) до відповідачів: 1/ ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); 2/ ФО ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ); 3/ ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1/ Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162); 2/ Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидка Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 ) про визнання договорів недійсними, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності, для розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 28.01.2025, 09 - 45.

Цією ж ухвалою позивачу надано відстрочку сплати судового збору у розмірі 21 196, 00 грн. до розгляду Господарським судом Запорізької області позову по суті.

02.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача - 1 - ОСОБА_5 про відвід судді Юлдашева О.О.

Ухвалою від 07.01.2025 відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні заяви про відвід судді Юлдашева О.О.

Заяву про відвід судді Юлдашева О.О у справі передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

У заяві про відвід судді Юлдашева О.О. зазначено наступне: "Відповідач - 1 - ОСОБА_1 через за стосунок "Дія" отримав ухвалу від 01.01.2025 року про відкриття провадження у справі № 908/1634/24 (908/3276/24) (додаток 1) про визнання договорів недійсними, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності Адвокат Бєлкін Леонід Михайлович є представником Відповідача-1 у цій справі (додатки 2, 3). Разом із тим, в ухвалі від 01.01.2025 року вирішене питання про відстрочення позивачу сплату судового збору у розмірі 21.196,00 грн. до розгляду позову по суті. Зазначене є абсолютно прямим порушення законодавства України і свідчить про упереджене ставлення судді на користь Позивача. При цьому посилання на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 не виправдовує цього порушення, оскільки, по-перше, у цій Постанові Велика Палата Верховного Суду не підтримала вимоги касаційної скарги і відмовили у підтримці клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів на рахунках ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод". По-друге, у пунктах 39, 40 Постанови Велика Палата Верховного Суду сформулювала вичерпні умови для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати: "39. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. 40. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб". Отже, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду не схвалює. Більше того, у пункті 41 Постанови "окремо зазначається", що "встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним". Отже, умови нашої справи № 908/1634/24 (908/3276/24) не відповідають встановленим законом підставам для відстрочення позивачу сплату судового збору. Що стосується посилання суду на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 905/974/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 910/17456/17 щодо нібито можливості відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб, то слід наголосити, що дане питання вирішувалося у період дії статті 8 Закону України "Про судовий збір" до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким як раз і запроваджено обмеження відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати саме для юридичних осіб. Таким чином, очевидна протиправна прихильність судді інтересам Позивача породжує очевидну недовіру до нього. Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, ніж прямо перелічені у цій частини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. На підставі викладеного вище, заявляємо відвід судді Юлдашеву Олексію Олексійовичу".

Частиною 3 ст. 39 ГПК України унормовано, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 розгляд заяви Бєлкіна Л.М. про відвід судді Юлдашева О.О. передано судді Черкаському В.І.

Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_5 (вих. від 02.01.2025) про відвід судді Юлдашева О.О. від розгляду справи, дійшов висновку про її необґрунтованість.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про банкрутство.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Юлдашеву О.О. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об'єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Особиста думка заявника стосовно процесуальних дій судді у судовому провадженні, особисте бачення їх спрямованості є суб'єктивними факторами, які не означають неупередженість судді.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши заяву ОСОБА_5 (вих. від 02.01.2025) про відвід судді Юлдашева О.О. не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування в розумінні статті 35 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді Юлдашева О.О., та не містять даних про наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 12 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35, 36, 38-39, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача - 1 - Бєлкіна Л.М. (вих. від 02.01.2025) про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/1634/24 (908/3276/24) відмовити.

Копію ухвали направити Бєлкіну Л.М. (до електронного кабінету).

Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.01.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ