Справа № 991/161/25
Провадження № 1-кс/991/160/25
про відмову у задоволенні скарги
10 січня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої екологічної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Зміст поданої скарги
09.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що заявник 30.12.2024 за вих.№ 30/12/2024-1-3 звернувся до Спеціалізованої екологічної прокуратури в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Заявник указує, що він надав достатні відомості про вчинення злочинів у вичерпних обсягах і способах доступних не слідчим. Додаткові відомості та докази можуть і повинні бути зібрані лише у спосіб та уповноваженими особами, передбаченими КПК. Крім того, відомості та елементи складу злочину, зазначені в заяві, можуть і повинні бути спростовані лише слідчим у ході досудового розслідування після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Заявник зазначає, що уповноважена особа зобов'язана була внести відповідні відомості до ЄРДР та провести необхідні першочергові слідчі дії.
Указує, що не дивлячись на очевидність ознак кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
А тому, він просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Спеціалізованої екологічної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 30.12.2024 за вих.№ 30/12/2024-1-3 про вчинення кримінальних правопорушень.
(2) Позиції учасників провадження
Заявник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. У скарзі просив розглянути її без участі скаржника.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв'язку з неприбуттям всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні (ч. 4 ст. 107 КПК).
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Крім цього, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі заяви не мають вноситися до ЄРДР.
Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.
Встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Спеціалізованої екологічної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення за вих.№ 30/12/2024-1-3 від 30.12.2024.
У ній він вказує що, заступник Керівника Офісу Президента України - ОСОБА_5 , із залученням ряду підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема таких як Голова Закарпатської обласної державної адміністрації - ОСОБА_6 , Директор Ужанського національного природнього парку - ОСОБА_7 , перебуваючи у злочинній змові з представниками ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, Державної прикордонної служби України, Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, зловживаючи службовим становищем, із залученням працівників Ужанського національного природнього парку та ряду наразі невстановлених фізичних осіб, створив організовану злочинну групу, яка реалізує ряд злочинних схем. Останні, зловживаючи службовим становищем, систематично отримуючи неправомірну вигоду від організаторів ОЗГ, покривають злочинні схеми.
ОСОБА_5 , під час перебування на посаді голови Закарпатської обласної державної адміністрації, використовуючи територію та інфраструктуру Ужанського національного природнього парку, налагодив ряд злочинних схем, в тому числі щодо незаконної порубки дерев, контрабанди товарів, організації схем по незаконному переправленню осіб, які підлягають мобілізації, через Державний кордон України та ряд інших схем. Після звільнення з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації та призначення на посаду заступника Керівника Офісу Президента України, використовуючи власні корупційні зв'язки, домігся призначення на посаду Голови Закарпатської обласної державної адміністрації підконтрольної особи, з метою продовження реалізації ряду злочинних схем.
Територія Ужанського національного природнього парку впритул прилягає до Державного кордону України з такими країнами як Польща та Словаччина, що дає змогу учасникам організованої злочинної групи, реалізовувати злочинні схеми по контрабанді товарів та організації незаконного переправлення осіб, які підлягають мобілізації, через Державний кордон України.
Учасники організованої злочинної групи, через посередників (наразі невстановлені), підшукують осіб, які мають на меті незаконно перетнути Державний кордон України під час дії воєнного стану з метою ухилення від мобілізації. Посередники встановлюють контакт із клієнтами, які погоджуються заплатити значну суму за незаконний перетин кордону. Залежно від складності маршруту, сума може варіюватися від кількох тисяч до десятків тисяч доларів США. Після отримання попередньої оплати організатори створюють індивідуальний план переправлення для кожної особи або групи. Для цього використовується територія Ужанського національного природнього парку. Представники Державної прикордонної служби України, отримуючи неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, за попередньою домовленістю з учасниками організованої злочинної групи, забезпечують «сліпоту» в певних зонах Державного кордону України.
Також, указані учасники організованої злочинної групи, перебувають у злочинній змові з контрабандистами, які займаються контрабандою тютюнових товарів, бензину, алкогольних напоїв та інших товарів. Для цього також використовується територія парку. Маршрути для контрабанди розробляються учасниками організованої злочинної групи з урахуванням особливостей місцевості. Вони проходять через гірські стежки, лісові просіки та спеціально підготовлені ділянки. Провідниками для контрабандистів виступають працівники даного парку, зокрема охоронці, які добре знають місцевість. Вони також забезпечують інструктаж для водіїв, кур'єрів чи пішохідних груп, які транспортують товари. Процес транспортування товарів при контрабанді відбувається різними способами. Для невеликих партій використовуються піші кур'єри, які переносять вантаж через кордон у рюкзаках чи спеціальних сумках. Великі партії товарів перевозяться автомобілями зі спеціально обладнаними схованками та на мотоциклах, які мають змогу долати вузькі гірські стежки. Також, використовуються мережі підконтрольних осіб за кордоном, які займаються подальшим продажем контрабандної продукції. Контрабандні товари в подальшому продаються на «чорному» або «сірому» ринку, на яких відсутнє документальне підтвердження угод. Частина отриманих коштів повертається до організаторів в Україні через неофіційні канали, зокрема крипто-валютні платформи.
Також, учасники організованої злочинної групи, маючи відповідні службові повноваження та перебуваючи у змові, систематично зловживають своїм становищем для реалізації масштабних незаконних схем вирубки деревини в Ужанському національному природньому парку. Однією з таких схем є умисне заниження кубомаси зрубаної деревини. Для цього використовуються підроблені документи, які підробляє сам директор. Також, здійснюється умисне заниження діаметрів і висотних розрядів дерев при відведенні деревостанів у рубку. Дана злочинна схема полягає у внесенні до документації неправдивої інформації, яка дозволяє класифікувати деревину високої якості як низькоякісну або пошкоджену. Занижуючи реальні параметри дерев, учасники злочинної групи штучно знижують її офіційну ринкову вартість, після чого деревина продається за заниженими цінами або нелегально, але за ринковими цінами. Директор парку безпідставно призначає ділянки в під санітарні рубки, що є ще одним способом прикриття незаконної діяльності. У реальності такі рубки проводяться на ділянках, які не потребують жодного втручання. Особливо небезпечним є те, що під виглядом санітарних рубок вирубуються цінні породи деревини. Також, здійснюється порушення вимог заготівлі та трелювання деревини. Під час виконання робіт по рубці дерев, особи, які здійснюють дану рубку свідомо нехтують технологічними нормами, що призводить до масового пошкодження лісових масивів та прилеглих екосистем. Незаконні порубки дерев здійснюються без відповідних дозвільних документів та на територіях, на яких вирубка дерев заборонена. З метою збільшення обсягів незаконно зрубаної деревини в парку використовують також злочинну схему по вирубці дерев начебто для «освітлення лісових доріг». Вони складають фіктивну документацію, в якій зазначають наявність лісових доріг на ділянках, де їх ніколи не існувало. У реальності такі «дороги» є звичайними волоками - тимчасовими вузькими стежками, які могли використовуватись у минулому для транспортування деревини, але не є офіційно оформленими чи існуючими дорогами. Значна частина зрубаної деревини вивозиться з України контрабандним шляхом, за такими ж самими схемами, щодо контрабанди товарів. До контрабанди деревини залученні посередники у Європі, зокрема в Польщі та Словаччині, які забезпечують збут нелегальної деревини.
Також, реалізується ряд злочинних схем, які призводять до розкрадання грошових бюджетних коштів. По-перше директор парку використовує службові автомобілі в особистих цілях. Зокрема, це здійснюється шляхом оформлення поїздок, які фіксуються як службові, однак фактично автомобілі використовуються для приватних потреб директора та його родичів. Витрати на пальне, технічне обслуговування та амортизацію транспортних засобів покриваються за рахунок бюджету, що призводить до нецільового використання державних коштів. По-друге, директор парку незаконно здає в оренду адміністративне приміщення. Воно здається безпідставно, без дотримання вимог законодавства щодо оренди державного майна, за готівку. Кошти від оренди, замість надходження до державного бюджету, привласнюються. По-третє, директор парку безпідставно та незаконно здійснює ремонт та будівництво за рахунок парку приміщення, яке не належить парку, а перебуває в оренді. Бюджетні кошти витрачаються на покращення об'єкта, який не є державним майном, що суперечить принципам раціонального використання ресурсів. Також, виявлено низку інших правопорушень, які вчиняються учасниками організованої злочинної групи, котрі фактично контролюють парк, з метою розкрадання та привласнення бюджетних коштів і державного майна - умисному приховуванні фактів невиплати працівникам заробітної плати; фіктивні виплати; сплата заробітної плати у натуральній формі; нарахування зарплати особам, які не перебувають у трудових відносинах, шляхом внесення до платіжних відомостей «мертвих душ» або підконтрольних осіб; відшкодування витрат підзвітним особам без підтверджуючих документів; порушення термінів подання звітів про використання коштів, наданих під звіт; порушення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості; умисне недеталізування запасних частин при ремонті основних засобів; порушення визначення вартості платних послуг; невиконання якісних і кількісних показників річного плану заходів; подання недостовірних звітів щодо фінансової та природоохоронної діяльності.
Директор парку, зловживаючи службовим становищем, протиправно використовуючи свою посаду, приймає рішення в інтересах підконтрольних юридичних осіб, та укладає з ними прямі договори по завищеним в декілька разів цінам.
Також, у парку систематично здійснюються порушення трудового законодавства, зокрема незаконні звільнення працівників. Працівників звільняють без дотримання процедур, передбачених Кодексом законів про працю України, без належного обґрунтування причин, без попередження у встановлені строки та без виплати компенсацій, які гарантуються законом. Крім того, відбувається нераціональний добір кадрів, зокрема на роботу приймаються особи, які не відповідають вимогам щодо стажу та освіти. Також встановлено випадки, коли працівники займаються виконанням робіт, які не відповідають їхній кваліфікації, при цьому їм необґрунтовано присвоюються завищені тарифні розряди. Посадові інструкції, які використовуються не відповідають законодавчим вимогам і складені на основі застарілих кваліфікаційних вимог працівників лісового господарства.
Також, посадові особи, які входять до організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем. Ряд фізичних осіб - працівників, зокрема які працевлаштовані в Ужанському національному природному парку та інших юридичних особах ухиляються від мобілізації під час дії воєнного стану. Схеми ухилення базуються на низці корупційних механізмів. Основна схема полягає в маніпуляціях із документами, які підтверджують непридатність до служби, надання статусу «броньованих» працівників та оформлення фіктивного працевлаштування на підприємствах. Для цього використовуються корумповані зв'язки в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які забезпечують видачу потрібних довідок та ухвалення рішень, які дозволяють уникнути призову. До цієї злочинної діяльності також залучені юристи, кадрові служби підприємств і медичний персонал, які фальсифікують документи про стан здоров'я та спеціальний статус працівників.
Також, указані особи ухиляються від сплати податків, здійснюють легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк», Казначейство України. Керівництво і менеджмент вказаних банків перебуває у злочинній змові, сприяє проведенню сумнівних і незаконних банківський операцій, направлених на виведення, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, виведення готівки на підконтрольні фіктивні юридичні особи і ФОП. Посадові особи банків отримують незаконну вигоду і відкати за вказані незаконні оборудки, невжиття заходів фінансового моніторингу, не проведення перевірок, не запитування документів на підтвердження законності і реальності фінансових операцій.
Указані злочинні дії підприємств неможливі без протиправної бездіяльності з боку контролюючих та податкових органів. Так, більшість зловживань виявляються внаслідок поверхневого аналізу матеріалів фінансової звітності, які не може не зробити будь-який працівник податкової служби. Так само як й інші кримінальні діяння товариства з легкістю простежуються і без повноважень правоохоронних органів. Отож, свою протиправну діяльність вони здійснюють з відома контролюючих та правоохоронних органів, які за нереагування на порушення законодавства та невжиття заходів з притягнення до відповідної юридичної відповідальності систематично отримують від вищевказаних підприємств неправомірну вигоду.
Заявник зазначає, що в діях зазначених суб'єктів убачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 201-4, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 246, ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить висновку, що у заяві не міститься конкретних фактичних відомостей та обставин відомих заявнику, що вказували або могли б свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться у ній.
Заявник у своїй заяві робить лише голослівні припущення, які ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об'єктивними даними, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення про можливе існування певних обставин, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Слідчий суддя звертає увагу, що внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення злочинів в умовах, коли така інформація не може бути відповідним чином перевірена, не відповідає завданням кримінального законодавства та кримінального провадження. А тому, абстрактні відомості не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
У протилежному випадку, це б призвело до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення. Як наслідок, це б не дозволило концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені у статті 2 КПК.
З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя доходить висновку, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої екологічної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1