09 січня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 703/3553/23
Провадження № 22-з/821/5/25
категорія: 311000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новікова О.М.
суддів: Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.
секретаря: Гладиш О.Ю.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Світличний Олег Сергійович
відповідач: Акціонерне товариство «Укрзалізниця»
представник відповідача: адвокат Говорова Альона Ігорівна
розглянувши у спрощеному позовному провадженні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного Олега Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Укрзалізниця» - адвоката Говорової Альони Ігорівни на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кириченко Р.Ю., звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця» та працює у Департаменті внутрішнього аудиту та контролю на посаді старшого ревізора. Представник позивача просив визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Українська залізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року в частині, що стосується ОСОБА_1 ; поновити дію трудового договору між ним та АТ «Українська залізниця»; стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 належну суму заробітної плати та інших виплат за період дії оспорюваного наказу та додатку до нього по дату поновлення дії трудового договору, а саме з 04 травня 2022 року по дату поновлення трудового договору; вирішити питання, щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ акціонерного товариства «Українська залізниця» № 483/ос від 04 травня 2022 року в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 за період з 06 травня 2022 року по 30 жовтня 2023 року середній заробіток за час призупинення дії трудового договору у розмірі 338895 (триста тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 90 (дев'яносто) коп., із якого підлягають вирахуванню обов'язкові податки, збори та інші платежі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Стягнуто з акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Укрзалізниця» - адвоката Говорової Альони Ігорівнизалишено без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2024 року, залишено без змін.
16 грудня 2024 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного О.С. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №703/3553/23 на користь ОСОБА_1 у розмірі 14000,00грн. Вказує, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Криченка» укладено договір про надання правничої допомоги №678 від 26 червня 2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційній інстанції - 10000,00 - 15000,00грн. Також, у відзиві на апеляційну скаргу по справі №703/3553/23 позивач звертався до суду з проханням про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2025 року від представника АТ «Укрзалізниця» - адвоката Говорової А.І. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому вона просить відмовити у задоволенні вказаної заяви та у разі задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу зменшити розмір витрат. Вказує, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Зазначає, що зокрема, вартість участі представника позивача у судовому засіданні 06.11.2024 у розмірі 2000,00 грн. не відповідає критерію розумності, оскільки вказане засідання, в якому представник позивача мав брати участь в режимі відео конференції з використанням власних засобів (тобто без жодних затрат часу та коштів на прибуття до приміщення суду), не відбулося через повітряну тривогу на всій території України. Стверджує, що вартість складання відзиву на апеляційну скаргу - 6000,00 грн. є необґрунтованою та не відповідає критерію розумності та складності справи. Особливо, беручи до уваги чисельність судових справ з аналогічними обставинами, в яких брав участь представник позивача, адвокат Світличний О.С.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судді дійшла висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного О.С. підлягає до часткового задоволення.
Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Як вбачаться з матеріалів справи від представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного О.С. 04 жовтня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу у справі №703/3553/23, в якій представник вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи складає 10000,00 грн. - 15000,00 грн. та просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат. До відзиву додано ордер серії АН №1403777 від 30.09.2024 року.
16 грудня 2024 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного О.С. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №703/3553/23 на користь ОСОБА_1 у розмірі 14000,00 грн. Вказує, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «КИРИЧЕНКА» укладено договір про надання правничої допомоги №678 від 26 червня 2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційній інстанції - 10000,00 - 15000,00 грн. До клопотання про ухвалення додаткового рішення додано в якості доказів копію ордера серія АН №1403777 від 30.09.2024, копію договору №687 про надання правової допомоги від 26 червня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «КИРИЧЕНКА», копію акта №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 13 грудня 2024 року на суму 14000,00 грн., копію прибуткового касового ордеру №13/12-01 від 13.12.2024 на суму 14000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи доводи адвоката Говорової А.І., колегія суддів приходить до висновку про неспівмірність витрат на правничу допомогу та вважає, що такі витрати мають складати 6000,00 грн., оскільки саме така сума, на думку колегії суддів, буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаній адвокатом роботи.
Крім того, колегія суддів вважає, що аналіз релевантної судової практики у справі здійснювалось адвокатом на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та не потребує таких дій під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з п. 4.2 Договору № 687 про надання правової допомоги від 26.06.2024 року, розмір гонорару Бюро визначається сторонами у додатковій угоді до даного договору із зазначенням конкретного виду правової допомоги та її вартість. Відповідно до п. 4 Акту №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 13 грудня 2024 року, сторони уклали цей акт приймання-передачі наданої правової допомоги, що відповідно до п. 4.2 договору вартість наданої правової допомоги за вказаний період становить 14000,00 грн.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність. Вказаний висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Отже, колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 в сумі 6000,00 грн.
Отже, подане клопотання про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. 35, 258, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Світличного Олега Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Укрзалізниця» - адвоката Говорової Альони Ігорівни на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати, задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 09 січня 2025 року.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді: О.В. Карпенко
Т.Л. Фетісова