Справа №760/30471/23
2-а/760/401/25
10 січня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У грудні 2023 року Позивач звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції у якому просив суд:
-скасувати постанову серії ББА № 327850 від 13.12.2023 про притягнення його до адміністративного відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.12.2023 відносно нього поліцейським ВП №1 Коростенського відділу РУП ГУНП в Житомирській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії ББА № 327850.
Вказує, що даною постановою його було визнано винним у порушенні ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 310,00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена незаконно та необґрунтовано.
На підставі викладеного просив позов задовольнити, а постанову скасувати.
08.01.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Шереметьєвої Л.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, який не можу перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
28.02.2024 розпорядженням №595 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу передано до провадження іншого судді, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
29.02.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Кушнір С.І.
18.03.2024 до суду від Позивача надійшла позовна заява після усунення недоліків з доданими до неї матеріалами.
18.04.2024 розпорядженням №1335 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу передано до провадження іншого судді, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку.
18.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2024 у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву установленому порядку не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 13.12.2023 відносно ОСОБА_1 поліцейським ВП №1 Коростенського відділу РУП ГУНП в Житомирській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії ББА № 327850.
Вказує, що даною постановою його було визнано винним у порушенні ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 310,00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена незаконно та необґрунтовано.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Так, відповідно до ч.1, ч.2 ст.46 КАС сторона в адміністративному процесі є Позивач та Відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації, суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою Позивача замінює первісного Відповідача належним Відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням Позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. В той же час, якщо Позивач не згоден на заміну Відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого Відповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є Відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність Відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. З матеріалів справи встановлено, що поліцейський ВП №1 Коростенського відділу РУП ГУНП в Житомирській області діяв від імені Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Відповідачем зазначено, що останній не перебуває з ним у трудових відносинах та зазначає, що враховуючи назву посади інспектора, останній діяв від імені Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Тобто, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою Позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова ВС КАС від 21 грудня 2018 року у справі №803/1252/17, адміністративне провадження №К/9901/50685/18).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 року у справі №826/1460/16 Позивач не завжди спроможний правильно визначити Відповідача. Звертаючись до суду, Позивач зазначає Відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про зміну неналежного Відповідача належним. Заміна Відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого Відповідача, або навіть на ініціативою суду.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу.
Разом з тим, Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у справі, оскільки поліцейський ВП №1 Коростенського відділу РУП ГУНП в Житомирській області діяв від імені Головного управління Національної поліції в Житомирській області ,яке не входить в структуру Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного Відповідача - Департаменту патрульної поліції.
Належним Відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Тобто, у даному випадку за правилами ст.48 КАС України суд першої інстанції може за згодою Позивача та особи, якій належить право вимоги допустити заміну первісного Відповідача належним або залучити як другого Відповідача.
Поряд з цим, за вимогами закону за відсутності відповідного клопотання Позивача, суд позбавлений можливості залучити в якості належного відповідача Головне управління Національної поліції в Житомирській області.
Так, за приписами ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою Позивача замінює первісного Відповідача належним Відповідачем, не закриваючи суд має право за клопотанням Позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо Позивач не згоден на заміну Відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого Відповідача. Після заміни сторони, залучення другого Відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна Відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Із наведеної вимоги закону слідує, що можливість заміни неналежного Відповідача може здійснюватися виключно за клопотанням Позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховним Судом у постанові №162/445/16-а від 02 вересня 2020 року.
Варто вказати на те, що інші доводи Позивача не підлягають оцінці судом у цьому провадженні, оскільки, позов пред'явлений до неналежного Відповідача, а тому і законність їх дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним Відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що адміністративний позов було заявлено до неналежного Відповідача, Позивачем в ході розгляду справи не було заявлено про заміну Відповідача на належного та/або залучення в якості співвідповідача належного відповідача у даному спорі, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх пред'явлення до неналежного Відповідача, оскільки, в силу вимог процесуального закону, суд із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання сторони позивача позбавлений можливості залучити до участі у справі належного Відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на те, що він не позбавлений права звернутися із позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного Відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП України, ст. 242-246,250, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 10.01.2025.
Суддя: О.М. Букіна