Справа№ 953/11970/24
н/п 3/953/119/25
"08" січня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю: потерпілого - ОСОБА_1 ,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198369 від 17.12.2024, 17.12.2024 08:20:00 м.Харків вул.Леся Сердюка (Командарма Корка) 49Б, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN, н.з. НОМЕР_2 , по другорядній дорозі не надав переваги у русі транспортному засобу ВАЗ 211440, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався по головній дорозі. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення пункту 16.11 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_2 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2024 визначено головуючу суддю: Лисиченко С.М.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення про те, що зі складеним стосовно нього протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, пояснив, що 17.12.2024 приблизно о 08-20 год. він рухався на автомобілі RENAULT LOGAN, н.з. НОМЕР_2 , по вул.Ново-Солонецькій, під'їжджаючи до перехрестя з вул.Леся Сердюка зупинився перед дорожнім знаком «Дати дорогу». Проїзна частина була вкрита ожеледицею. В подальшому йому було необхідно повернути ліворуч на вул.Леся Сердюка. Справа по головній дорозі, вул.Леся Сердюка, автомобілі були відсутні. Зліва до перехрестя наближався автомобіль ВАЗ 211440, н.з. НОМЕР_3 , який рухався ближче до середини головної дороги. Потім водій вказаного автомобіля почаві зменшувати швидкість руху та ввімкнув покажчик правого повороту, зміщуючись вправо для повороту на вул.Ново-Солонецьку, тобто фактично почав виконувати поворот праворуч. Оскільки їхні траєкторії не перетинались, і він своїм маневром не створював перешкод водію автомобіля ВАЗ, він під'їхав ближче до перехрестя та почав поворот ліворуч. В цей час автомобіль ВАЗ був вже в стадії правого повороту та в подальшому автомобіль ВАЗ почало заносити в його сторону та водій автомобіля ВАЗ намагався повернути вліво, щоб уникнути зіткнення. Він негайно натиснув на гальма, але автомобіль ВАЗ своєю передньою частиною вже зіткнувся з його автомобілем, від чого його автомобіль розвернуло вправо відносно напрямку його руху. Вважає, що він не порушив ПДР, а зіткнення сталося внаслідок того, що автомобіль ВАЗ при виконанні правого повороту втратив керованість на ожеледиці.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення про те, що 17.12.2024 приблизно о 08-20 год. він рухався зі сторони Липців в напрямку міста по головній дорозі і йому необхідно було здійснити поворот праворуч на вулицю Ново-Солонецьку. Під час повороту його транспортний засіб понесло, оскільки була ожеледиця, він почав уходити ліворуч де сталося зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, н.з. НОМЕР_2 . Вважає, що саме з вини ОСОБА_2 сталося зіткнення, оскільки ОСОБА_2 рухався на автомобілі по другорядній дорозі та мав враховувати дорожню обстановку та погодні умови.
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, суд установив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
За положеннями п.2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Правила проїзду перехресть регламентовані в розділі 16 ПДР України.
Відповідно до п.16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Незважаючи на не визнання своєї вини, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198369 від 17.12.2024, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;
- схемою місця ДТП від 17.12.2024, в якій наявні необхідні та достатні відомості для з'ясування дійсних обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, прив'язку транспортних засобів учасників ДТП до сталих об'єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників автомобілів. Схема місця ДТП підписана обома учасниками, зауважень та заперечень на яку ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не надано;
- поясненнями потерпілого та ОСОБА_2 .
Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлено клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського НДІСЕ ім. Засл.проф.ім.М.С.Бокаріуса, на вирішення якої просив поставити питання: - як повинні були діяти в даній дорожній ситуації водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .?; - чи знаходяться дії водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у причинному зв'язку із зіткненням автомобілів ВАЗ та RENAULT LOGAN.
При розгляді даного клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення.
Так, аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортних засобів, суд дійшов висновку про порушення вимог п.16.11 ПДР водієм ОСОБА_2 який, керуючи автомобілем RENAULT LOGAN, н.з. НОМЕР_2 при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ 211440, н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів та спричинило їх пошкодження, оскільки, відповідно до п.16.11 ПДР саме на водія ОСОБА_2 покладено обов'язок дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, а також водій, відповідно до п.2.3 б ПДР України зобов'язаний стежити за дорожньою обстановкою, на яку, зокрема, впливають погодні умови.
Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Глава 10 КУпАП).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.34, 35, 124 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя- С.М. Лисиченко