Справа №639/8611/24
Провадження № 3/639/138/25
09 січня 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 18 грудня 2024 року о 08-46 год. в м. Харкові по просп. Любові Малої, буд. 26, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Пустовалова І.С. зазначила, що ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, просила закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне:
- у матеріалах справи відсутні будь-які докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen н.з. НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_1 не роз'яснили права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- поліцейськими було порушено порядок проведення огляду особи на стан наркотичного сп'яніння;
- долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним та небезперервним у зв'язку із чим є недопустимим доказом;
- поліцейські не вчиняли жодних дій, спрямованих на виявлення можливих ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 ;
- у ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння та останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
На підставі вищевикладеного, захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, захисник Пустовалова І.С. не заперечувала проти розгляду адміністративного матеріалу за відсутності ОСОБА_1 .
В зв'язку з вищевикладеними обставинами, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому розгляд даної адміністративної справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника Пустовалової І.С., дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що 18.12.2024 р. о 09:28 год. за адресою: м. Харків, просп. Л. Малої, буд. 26, інспектором 2 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП рядовим поліції Павлюком Т.Р. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 199177 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені такі докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу, рапорт поліцейського та диск з відеозаписами за 18 грудня 2024 року.
При відтворенні судом відеозапису з нагрудних камер поліцейського встановлено, що 18.12.2024 р. приблизно о 08:45 год. екіпаж патрульної поліції №3203 зупинив транспортний засіб Volkswagen н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, просп. Любові Малої, буд. 26.
Надалі відеозапис переривається та розпочинається з 08:50 год., на якому зафіксовано як поліцейський, не вчиняючи жодних дій, направлених на встановлення ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі та не роз'яснюючи ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та наслідків його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, Почувши це, ОСОБА_1 наголосив поліцейським, що він є військовослужбовцем військової розвідки, зараз виконує завдання свого безпосереднього командира та без його дозволу не має права змінювати свій маршрут руху. Після чого він подзвонив своєму командиру та доповів йому про виниклі обставини. Після дзвінка ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції, що він погоджується пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на місце події незабаром приїде представник внутрішньої безпеки військової частини, де він проходить військову службу. Посилаючись на положення ЗУ «Про розвідку», просив поліцейських його дочекатися, оскільки за відсутності представника він не має права проходити будь-який огляд.
Вказані обставини були повідомлені ОСОБА_1 декілька разів, проте поліцейські його доводи та прохання ігнорували, вказали на те, що вони не будуть нікого чекати, а дії ОСОБА_1 розцінили як пасивну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з переглянутого судом відеозапису встановлено, що поведінка водія ОСОБА_1 є адекватною та відповідає обстановці, хода та мова без порушень, шкіра обличчя природного кольору, він надає чіткі відповіді на запитання поліцейських, розуміючи сутність події та виконує усі вимоги працівників поліції, не проявляючи агресію. В ході спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 будь-яким чином не виявилось тремтіння пальців рук, що вочевидь спростовує такі твердження працівників поліції, які об'єктивно є помилковими. Крім того, з цього відеозапису також не вбачається, що працівники поліції будь-яким чином перевіряли зіниці очей у ОСОБА_1 .
Згідно з приписами частини 1 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для такого огляду і його проведення здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.
Якщо проведення такого огляду вимагалося працівником поліції без видимих на те причин, тобто при відсутності ознак сп'яніння, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.
Отже пояснення, надані стороною захисту, про те, що поліцейські не вчиняли жодних дій, щодо виявлення у ОСОБА_1 можливих ознак наркотичного сп'яніння , повністю узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що працівниками поліції не було дотримано вимог п.п.2,4 розділу І та п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок).
За таких обставин, зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння та направленні водія на огляд, а саме: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя - не є об'єктивно встановленими ознаками, оскільки спростовуються відомостями відеозапису, а тому суд дійшов висновку, що такі відомості протоколу не відповідають дійсності, є суб'єктивними та до них необхідно ставитись критично.
Крім того, вимогами пункту 12 Розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З доданого відеозапису судом було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки погоджувався проїхати до медичного закладу після прибуття представника внутрішньої безпеки військової розвідки, що відповідає вимогам ст.ст. 29, 35 ЗУ «Про розвідку». Будь-яких активних та/чи пасивних дій водія щодо ухилення від огляду на стан наркотичного сп'яніння матеріали справи не містить, у зв'язку із чим суд погоджується з доводами сторони захисту в цій частині та вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 не було порушено вимог п. 2.5 ПДР України.
Разом з цим суд враховує, що ОСОБА_1 того ж дня 18.12.2024р., у передбачений Інструкцією 2-годинний строк з моменту зупинки транспортного засобу, самостійно звернувся до КНП ХОР «ОКНЛ» та пройшов огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, за результатами якого будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Згідно з вимогами пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є направлення водія на огляд (додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 №1452/735).
Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце та час його видачі, тобто доказує час скоєння відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння (в разі такої відмови), що підлягає доказуванню і є складовою змісту протоколу, визначеною ст. 256 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №199177 від 18.12.2024 встановлено, що він складений поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області Павлюком Т.Р. 18.12.2024 о 09 годині 28 хвилин.
У письмовому направленні зазначається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду 18.12.2024 о 14 годині 55 хвилин, хоча з досліджених відеозаписів встановлено, що в цей час ніхто із працівників поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, працівниками поліції було виписано направлення на огляд водія вже після того, як о 09:28 поліцейський розпочав складати стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що також є порушенням порядку проведення огляду водія на предмет наркотичного сп'яніння.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
З огляду на вищезазначені обставини та враховуючи той факт, що поліцейськими не було належним чином визначено ознак наркотичного сп'яніння та не дотримано Порядку направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, cуд приходить до висновку, що вищевказані докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол серії ЕПР1 №199177 від 18.12.2024 року про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому будь - яких доказів, які б спростовували твердження сторони захисту, до суду надано не було.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки дослідженими доказами не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,-
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Васильєва