01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.11.2010 № 36/289
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Алданова С.О.
Смірнова Л.Г.
при секретарі: Вага В.В.
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача: Лукашов Ю.В. представник за дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Валжер"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.06.2008
у справі № 36/289 (Трофименко Т.Ю. .....)
за позовом Голосіївська районна у м. Києві рада
до Приватне підприємство "Валжер"
про виселення з нежилого приміщення
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Голосіївської районної у м. Києві ради про виселення Приватного підприємства “Валжер” з нежитлового приміщення загальною площею 42,0 кв.м. в будинку №81 по вул. Саксаганського у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №2011 від 04.11.1999р. відповідач новий договір оренди не уклав та не звільнив приміщення передавши його по акту прийому-передачі, чим перешкоджає в користуванні ним та порушує ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі №36/289 позовні вимоги задоволено повністю. Виселено Приватне підприємство “Валжер” з нежитлового приміщення загальною площею 42,0м2 (напівпідвал) в будинку №81по вул. Саксаганського у місті Києві. Стягнуто з Приватного підприємства “Валжер на користь Голосіївської районної у м. Києві 85,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було. Отже, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Голосіївської районної у місті Києві ради відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що суд не встановив причини відмови позивача на продовження строку дії договору та не перевірив, чи мав позивач намір передати об'єкт оренди іншим особам.
Також, апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що на даний час договір оренди №2011 від 04.11.1999р. визнано в судовому порядку продовженим, отже діє, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для виселення відповідача з з нежитлового приміщення загальною площею 42,0 кв.м. в будинку №81 по вул. Саксаганського у м. Києві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008 у справі №36/289 скарга Приватного підприємства „Валжер” прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
В порядку приписів статті 77 Господарського процессуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 було продовжено строк розгляду апеляційної скарги у даній справі на підставі статей 69, 102 ГПК України.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/10 від 21.10.2008 у зв'язку з виробничою необхідністю (зайнятістю судді Зубець Л.П. в інших судових засіданнях) розгляд апеляційної скарги у справі №36/289 доручено колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Шапран В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 було зупинення апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили судового рішення у справі №11/181 за позовом Приватного підприємства „Валжер” до Голосіївської районної у місті Києві ради про визнання договору оренди продовженим.
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 провадження у даній справі поновлено, судове засідання призначено на 22.04.2009.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 21.04.2009 в зв'язку з виробничою необхідністю (зайнятістю судді Шапрана В.В. в іншому судовому процесі) розгляд апеляційної скарги у справі №36/289 доручено колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Коротун О.М.
Ухвалою від 22.04.2009 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20.05.2009.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2009 (колегія у складі: Смірнова Л.Г. -головуюча, судді: Алданова С.О., Коротун О.М.) було зупинено провадження у даній справі до вирішення Вищим господарським судом України справи №11/181.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 у справі №11/181 було касаційну скаргу Приватного підприємства “Валжар”задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 у справі №11/181-51/410 у задоволенні позову відмовлено.
У зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на те, що вказане рішення в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили, позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у даній справі.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/6 від 21.09.2010 в зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному) розгляд апеляційної скарги у справі №36/289 доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Алданова С.О., Коротун О.М.
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 провадження у даній справі поновлено, судове засідання призначено на 06.10.2010.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 06.10.2010 року представників сторін, колегією суддів ухвалою від 06.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 10.11.2010 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 10.11.2010 року у зв'язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги у справі № 36/289 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.
10.11.2010 року представником відповідача у судовому засіданні заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року по справі №11/181-51/410.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2008 року у справі №36/289 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник позивача в судове засідання 10.11.2010 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 10.11.2010року за відсутності представника позивача.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року у справі №11/181-51/3410 та підтверджується матеріалами справи №36/289 04.11.1999 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Залізничного району міста Києва та Приватним підприємством “Валжер” було укладено договір оренди нежилого приміщення №1029 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 даного договору є зобов'язання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва на підставі розпорядження № 1029 від 04.11.1999 р. передати, а позивача -прийняти в орендне користування нежиле приміщення загальною площею 42,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 81 для розміщення офісу.
Відповідно до п. 2.1 договору строк дії договору встановлено з 04.11.1999 р. до 01.11.2004 р.
Згідно п. 2.2 договору строк дії договору може бути подовжений за розпорядженням (рішенням) районного органу виконавчої влади, якщо до закінчення строку дії договору позивач звернеться з проханням про його продовження. Продовження терміну дії договору оформлюється письмовою згодою сторін, яка є додатком до договору оренди, або укладенням нового договору.
Відповідно до п. 8.6 договору останній припиняє свою дію в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено, якщо не було письмової угоди сторін про його продовження.
- приватизації об'єкту оренди орендарем (за участі орендаря).
- банкрутства орендаря, скасування державної реєстрації орендаря.
- загибелі об'єкту оренди.
12.10.2004 р. позивач звернувся до відповідача 1 з листом №022 (том 1, аркуш справи 10), у якому просив продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення від 04.11.1999 р. терміном на п'ять років, який був отриманий відповідачем 1 15.10.2004 р. та зареєстрований за № 1712-р, що підтверджується штампом канцелярії Голосіївської районної в місті Києві ради в правому нижньому кутку листа.
22.12.2004 р. Управління з питань майна Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації на виконання вищезазначеного листа № 022 звернулась до відповідача з листом № 085/15-03/1712-Р у якому зазначалося, що на виконання доручення голови Голосіївської районної в місті Києві ради та для розгляду питання про продовження договору оренди нежитлового приміщення по вул. Саксаганського, 81 відповідачу необхідно надати документи, перелік яких наведено у листі.
03.02.2005 р. Постійною комісії з питань власності, оренди, приватизації Голосіївської районної у місті Києві ради було відмовлено у наданні згоди відповідачу на укладення на новий термін договору оренди приміщення по вул. Саксаганського, 81.
Позивач висловив заперечення проти продовження договору оренди нежитлового приміщення шляхом направлення відповідачу припису № 411/10-Р/5 від 01.10.2004 р.
Позивач в підтвердження доказів направлення відповідачу припису №411/10-Р/5 від 01.10.2004р. надав суду копію поштового повідомлення про вручення, яке колегією суддів по справі №11/181-51/540 не було прийняте в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу як беззаперечний доказ, а відтак не доведено факту надсилання даного припису позивачу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року у справі №11/181-51/410 апеляційну скаргу Приватного підприємства “Валжер” задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. у справі № 11/181-51/410 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов Приватного підприємства “Валжер” задоволено. Визнано продовженим договір оренди нежитлового приміщення укладеним між Приватним підприємством “Валжер” і Голосіївською районною в місті Києві радою від 04.11.1999р. про оренду не житлових приміщень площею 42,0 кв.м./цоколь/в будинку №81 по вул. Саксаганського, стягнуто з Голосіївської районної у місті Києві ради на користь Приватного підприємства “Валжер85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривен, 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривен, 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Голосіївської районної у місті Києві ради на користь Приватного підприємства “Валжер” 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При прийнятті даної постанови судовою колегією апеляційної інстанції враховано наступне.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001р. №208/1642 “Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва, відповідно до додатку № 2 якого до об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва включено, зокрема, жилий будинок по вул. Саксаганського, 81 у місті Києві загальною площею 170, 3 кв.м. та нежитлові приміщення площею 48,6 кв.м.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до цього Закону.
У відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади є органи місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що до Голосіївської районної у місті Києві ради перейшли повноваження щодо розпорядженням майном комунальної власності Голосіївського району міста Києва, зокрема, позивач набув статусу орендодавця спірного нежитлового приміщення площею 42, 0 кв.м. по вул. Саксаганського, 81 у місті Києві.
Згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з 04.11.1999 р. по 04.11.2004 р. (2.1 договору).
Відповідно до п. 8.6 договору останній припиняє свою дію в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, якщо не було письмової угоди сторін про його продовження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року у справі №11/181-51/3410 визнано продовженим договір оренди нежитлового приміщення укладеним між Приватним підприємством “Валжер” і Голосіївською районною в місті Києві радою від 04.11.1999р. про оренду не житлових приміщень площею 42,0 кв.м./цоколь/в будинку №81 по вул. Саксаганського.
Таким чином, вказаний договір діє, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 42,0кв.м. в будинку №81 по вул. Саксаганського у м. Києві.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про виселення Приватного підприємства “Валжер” з нежитлового приміщення загальною площею 42,0 кв.м. в будинку №81 по вул. Саксаганського у м. Києві є необґрунтованими, отже такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга Приватного підприємства “Валжер” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 12.06.2008 року у справі №36/289 - скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Частиною 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Валжер” задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 року у справі № 36/289 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Стягнути з Голосіївської районної у місті Києві ради (03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 98, код ЄДРПОУ 26077543), а за відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства “Валжер” (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 81, код ЄДРПОУ 22899981) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
5. Матеріали справи № 36/289 повернути до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Алданова С.О.
Смірнова Л.Г.