Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3919/22
Провадження № 2/572/84/24
05 червня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - КУДІНІЙ А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/3919/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого в спільному сумісному майні,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визначити частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровим номером: 5625410100:01:004:0152, яка розташована у АДРЕСА_1 , становила 1/3 її частини, та його частка на земельну ділянку, для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0495 га., кадастровим номером: 5625410100:01:004:0153, яка розташована у АДРЕСА_1 , становила 1/3 частини.
В поданій позовній заяві позивачем вказано, що вона та її чоловік ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом набули право власності на 45/100 частини житлового будинку та належних до нього господарських приміщень, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рівних долях кожний. Ці 45/100 частини житлового будинку належали померлій ОСОБА_4 на підставі договору дарування. Власником іншої частини цього ж будинку в розмірі 55/100 його частини, була ОСОБА_5 . В подальшому міською радою було проведено упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_1 і успадкованому ними будинку було присвоєно №30, після чого він став рахуватися по АДРЕСА_1 . зважаючи на рівність успадкованих ними часток вищевказаного домоволодіння, вона з чоловіком стали власниками по 0,225 частини цього домоволодіння, зареєструвавши кожен на себе право власності на набуті частки. На підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №627679, серії ЯЛ №627680 вона, її чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_5 набули право власності на земельну ділянку, кадастровим номером :5625410100:01:004:0152, площею 0,1 га цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровим номером : 5625410100:01:004:0153, площею 0,0495 га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, частки кожного із співвласників цих земельних ділянок при набутті ними права власності не визначались, а відтак усі вони набули право власності на вищевказані земельні ділянки в рівних долях.
Її чоловік ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина. 30 вересня 2022 року на підставі свідоцтва про право на спадщину вона набула права власності на 225/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю ОСОБА_3 однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки було відмовлено, оскільки частка спадкодавця ОСОБА_3 у праві сумісної власності на ці земельні ділянки не визначена, що унеможливлює встановлення складу спадкового майна.
Таким чином, питання щодо оформлення спадкових прав в даному випадку може вирішуватись виключно в судовому порядку.
Вказані обставини стали підставою для звернення із цим позовом до суду.
В судове засідання позивача подала письмову заяву, якою заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачем - ОСОБА_2 , до суду подано письмову заяву, якою відповідач не визнав позовних вимог та просив долучити до матеріалів справи документи , які підтверджують, що ОСОБА_5 заповіла йому 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутність, яке судом задоволено.
Судом долучаються до матеріалів справи документи, які були надані відповідачем.
Дослідивши надані суду докази, з урахуванням думки відповідача, суд дійшов до наступного.
Із поданої до суду заяви встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу права власності на нерухоме майно, право на яке виникло в порядку спадкування.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Згідно із ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 травня 1997 року виданого державним нотаріусом Сарненської державної нотаріальної контори Москалик Л.М. - Усич О.О. та ОСОБА_1 успадкували 45/100 житлового будинку по АДРЕСА_2 , яка належало ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого Сарненською державною нотаріальною конторою 30.07.1969 року №1477.
Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , розмір частки кожного 0,225 га. дане також підтверджується технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1 відповідно до якого власниками даного будинку є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , розмір часток яких становить 22,5/100 та ОСОБА_5 розмір частки 55/100.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі на майно померлого було відкрито спадкову справу №103/2021.
ОСОБА_1 30 вересня 2022 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 225/1000 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які належали ОСОБА_3 дане свідоцтво про право на спадщину було зареєстроване в Спадковому реєстрі за 69750981.
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 було зареєстровано право спільної часткової власності на 225/1000 житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, від 30.09.2022 року.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_3 на належні йому частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 5625410100:01:004:0152) та земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва (кадастровий номер 5625410100:01:004:0153) по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки дані земельні ділянки належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , і частка спадкодавця ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначена і не можливо встановити склад спадкового майна.
Із наданої інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5625410100:01:004:0152 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га, земельна ділянка з кадастровим номером5625410100:01:004:0153 для індивідуального садівництва, розміром 0,0495 га по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (без визначення часток).
Отже, вказані земельні ділянки належали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на законних підставах - на праві спільної сумісної власності, оскільки частки у вказаному майні співвласників не визначені.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно із статтею 370 ЦК України - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно із ст.89 Земельного Кодексу України, земельна ділянка може належати на праві сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина спірної земельної ділянки, вказана вище, належить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 .
Відповідач не спростував доводи позивача.
Долучені до матеріалів справи документи, а саме рішення виконавчого комітету Сарненської міської ради №414 від 28.07.1994 року, довідка видана виконавчим комітетом Сарненської міської ради №02/19-81 від 10.02.2010 року, копія заповіту доводить, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ) передана земельна ділянка площею 735,3 кв.м по АДРЕСА_2 , даному домоволодінню присвоєно номер АДРЕСА_3 .
Таким чином, сторони набули право спільної сумісної власності на дві земельні ділянки по АДРЕСА_1 .
Відповідно ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Як передбачено чинним цивільним законодавством України, а саме положеннями ст.316, ст.319 ЦК України, право власності здійснюється відповідно до закону за волею власника, незалежно від волі інших осіб. З чого слідують, закріплені у законі правомоччя власника на власний розсуд та у спосіб, не заборонений законом володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
З наведеного слідує, що у разі виникнення спору співвласники вправі звернутися до суду з метою його вирішення.
Приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_3 дійсно є співвласником земельних ділянок по АДРЕСА_1 , на даний час його частка не визначена, а не визначення часток не дає можливості позивачу оформити спадщину, суд приходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельні ділянки, які належать йому на підставі Державних актів на землю, становить 1/3 частки.
З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст.328, 368, 370, 1218, 1262, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , (проживає по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 , (проживає по АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) - про визначення частки померлого у спільному майні задоволити.
Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровим номером: 5625410100:01:004:0152, яка розташована у АДРЕСА_1 , становила 1/3 її частини, та його частка на земельну ділянку, для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0495 га., кадастровим номером: 5625410100:01:004:0153, яка розташована у АДРЕСА_1 , становила 1/3 частини.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: