Справа № 569/327/25
10 січня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, Київська область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації, а саме в м. Краснодар Краснодарського краю Російської Федерації.
Заява обґрунтована тим, що смерть ОСОБА_2 відбулась на території Російської Федерації, а тому ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану на території України.
Заява передана судді Кучиній Н.Г. 10 січня 2025 року.
Дослідивши заяву та додані документи, розглядаючи питання можливості відкриття провадження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист, як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024;
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України, передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Аналіз положень статті 317 ЦПК України дає підстави стверджувати, що факт смерті встановлюється судом на території України, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Також, аналіз статті 317 ЦПК України дає можливість прийти до висновку, що заява може бути прийнята судом тільки у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
При цьому, заявник просить встановити факт смерті громадянина України на території іншої держави, що суперечить положенням п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.
Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі: - медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий компетентним органом має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку); - довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року за №309 (зі змінами).
Згідно «свидетельство о смерти» від 09.10.2024 року, ОСОБА_2 , помер в м. Краснодар Краснодарського краю, що на території Російської Федерації, а не на тимчасово окупованій території України або на території на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.
Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити наведені заявником факти, а також витребувати необхідну інформацію, оскільки доводи заявника, які підлягають встановленню у судовому засіданні не можуть бути перевірені судом, через те, що ОСОБА_2 , помер в м. Краснодар Краснодарського краю, що на території Російської Федерації, а не на тимчасово окупованій території України або на території на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що дана заява не підлягає розгляду в порядку ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що заявник просить встановити факт своєї смерті на території Російської Федерації, а не ОСОБА_2 , про якого описує як померлого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки заява про встановлення факту смерті громадянина України на території Росії не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 186, 260, 261, 294, 315, 318, 353-355 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Н.Г. Кучина