Справа № 569/19626/24
18 грудня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Галінська
при секретарі - Калетинець Т.В.
Справа № 569/19626/24
учасики справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову №6/567 від 08.10.2024р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що постанова №6/567 від 08.10.2024 р. про притягнення його до відповідальності є незаконною, оскільки облікові дані ним уточнено вчасно 23.05.2024 року, у електронному військово-обліковому документі, зазначено про перебування його на обліку як військовозобов'язаного. Позивачем було отримано лист від 23.05.2024р. №11/1/531 за підписом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_3 . У другому абзаці зазначеного листа підтверджується факт перебування Позивача на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 : « ІНФОРМАЦІЯ_6 заява з додатковими матеріалами передана за підпорядкуванням до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де Ви перебуваєте на військовому обліку». Позивачем 22.07.2024р. засобами електронної пошти було отримано лист Відповідача від 30.05.2024р. №1/6063 за підписом ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 , у якому Відповідач не повідомив Позивача про наявність будь-яких фактів порушення ним військового обліку У відзиві Відповідача за позовом Позивача у адміністративній справі 460/7929/24 про визнання протиправною діяльності щодо неприйняття рішення про надання відстрочки також відсутні будь-які відомості щодо виявленого факту відсутності Позивача на військовому обліку.
04 грудня 2024 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до суду відзив, у якому він зазначає, що відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Законом України від 30.05.2023 №3127-ІХ внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та зменшено вік взяття на військовий облік з призовників у військовозобов'язані з 27 на 25 років. Однак позивач добровільно для постановки на облік військовозобов'язаних в даний період часу до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибував. Зазначене вище вказує на порушення Позивачем Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів(постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487).
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначені ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до яких призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку. та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Відповідальність за скоєне правопорушення передбачена ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вищезазначені обставини, 08.10.2024 відносно Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №6/567 від 08.10.2024 та в той же день в присутності Позивача винесено постанову № 6/567 від 08.10.2024 про накладення штрафу у розмірі 17000 гривень за порушення Правил військового обліку у відповідності до вимог ч.3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що постанова від 08.10.2024 про адміністративне порушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а позов безпідставним і таким що не підлягає розгляду.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без руху.
16 жовтня 2024 року позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, сплачено судовий збір.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року поновлено представнику відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 строк для подання відзиву у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення згідно позову.
Представник відповідача Долінський Т.Й. в судовому засіданні підтримав поданий до суду відзив, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою №6/567 начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 в справі про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст. 210 КУпАП України за порушення п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призивної комісії (протокол№13ст.1801 від 17.10.2003 року) та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних. Правопорушення виявлено 08.10.2024 року відповідно до ст. 38 КУпАП дане правопорушення є триваючим, виявлене під час дії особливого періоду.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено комплекс заходів щодо здійснення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Змістом мобілізаційної підготовки є: створення мобілізаційного резерву, підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, зокрема, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Законом України від 30.05.2023 №3127-ІХ внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та зменшено вік взяття на військовий облік з призовників у військовозобов'язані з 27 на 25 років.
Відповідач вказує, що позивач добровільно для постановки на облік військовозобов'язаних в даний період часу до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибував, проте доказів цього суду не подав.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідач у відзиві вказує, що позивач у жоден передбачений Законом спосіб не виконав свого обов'язку щодо уточнення військово-облікових даних та своєю бездіяльністю продовжив порушувати безперервно правила військового обліку і після внесення змін в норми статті 210 КУпАП.
Проте дане твердження позивачем спростовано, у матеріалах справи міститься військово-обліковий документ у електронній формі, з якого судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний. Дата уточнення даних 23.05.2024 року, дані уточнені вчасно.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інш і обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).
Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення..
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6/567 від 08 жовтня 2024 року слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вимог ст. 139 КАС України, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду України по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 року, яка зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-УІ, а отже судовий збір за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 484,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 252, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № 6/567 від 08 жовтня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170000 грн.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя -